Рішення № 12244142, 08.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/54108.11.10 За позовом Малого приватного підприємства «Мрія-93” до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об‘єкти нерухомого майна”

про визнання права власності та зобов»язання вчинити дії

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача: Берковський Р.О., –предст. за довір.;

Від відповідача: Чепов О.О. –(був присутній в с.з. 01.11.2010).

          Рішення прийняте 08.11.2010 року у зв»язку з оголошеною, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, перервою з 01.11.2010 року до 08.11.2010 року.

В судовому засіданні 08.11.2010, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Малого приватного підприємства «Мрія-93»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна»про визнання права власності на нежитлове приміщення в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж, загальною площею 66,0 кв.м. та зобов»яання здійснити реєстрації права власності на зазначене майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 року порушено провадження у справі №35/541, розгляд справи призначений на 01.11.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/541 від 18.10.2010. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні 01.11.2010 представник відповідача подав суду відзив на позов. Проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволені останнього.

В судовому засіданні 01.11.2010 року, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 08.11.2010 року.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Мрія-93»є власником нежилого приміщення в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж у відповідності до Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.03.1996 року загальною площею 24 кв.м.

Позивач користується земельною ділянкою на підставі Договору оренди земельної ділянки від 23.05.2008 року (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів м. Києва від 22.08.2008 року за № 66-6-00486). Строк договору складає 5 років.

У зв’язку з виробничою необхідністю починаючи з середини 2008 року позивачем було розпочато поліпшення нежилого приміщення в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж внаслідок чого їм було створено наступний об’єкт нерухомості:

- нежиле приміщення в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж –66,0 кв.м. (копія технічного паспорту на спірне майно та лист Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.12.2008 №8-19/55-5896/4 додані до матеріалів справи ).

З метою належного володіння нежилим приміщенням в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж підприємство звернулось до Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об’єкти нерухомого майна” з проханням зареєструвати право власності на зазначену нежилу будівлю. Позивач отримав відмову в цьому, з посиланням на те, що відсутня первина реєстрація Договору купівлі-продажу від 02.03.1996 року, на підставі якого Мале приватне підприємство «Мрія-93»набуло права власності на спірне майно - чим саме було порушено його право позивача на повноцінне володіння та користування зазначеними будівлями в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж на свій розсуд.

Зазначені обставини змусили позивача звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 4 цього ж Закону визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Відповідач є комунальним підприємством, яке створене з метою ведення обліку об’єктів нерухомого майна, незалежно від форми власності і надає послуги з реєстрації за плату.

Згідно з положеннями статуту відповідача, основними завданнями Бюро є виконання в установленому порядку в місті Києві робіт по:

- технічній інвентаризації і оцінці жилих, нежилих будинків, квартир, споруд та інших об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності, а також експертній оцінці нерухомого майна;

- реєстрації документів про право власності на житлові будівлі (частини будівель), квартири, що належать підприємствам та організаціям усіх форм власності, а також громадянам на праві приватної власності;

- реєстрації документів про право власності на нежилі будинки, нежилі приміщення, садові будинки, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення;

- тощо.

Пункт 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін’юсту від 07.02.2002р. №7/5, встановлює, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з п. 2 рішення Київської міської Ради “Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві” державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, видачу довідок-характеристик, ведення міського державного реєстру об’єктів нерухомого майна здійснює комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”.

Відповідно до п.1.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін’юсту від 07.02.2002р. №7/5, його мета –це забезпечення визнання та захисту права власності на нерухоме майно в Україні, яке є цивільним правом. Отже, норми Тимчасового положення спрямовані, серед іншого, на регулювання відносин у сфері приватноправових відносин.

Про приватноправовий характер відносин між позивачем та відповідачем свідчить мета звернення до суду з вимогою про зобов’язання провести реєстрацію права власності.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача провести реєстрацію права власності не заявляються заради самих себе, а спрямовані на захист права власності позивача, який не може реалізувати в повній мірі своє право з огляду на нездійснення відповідачем зазначеної реєстрації. Це вказує на те, що вимоги позивача до відповідача стосуються не захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а захисту цивільного права власності на об’єкт нерухомості –права, що виникає, реалізовується і підлягає захисту у сфері приватноправових відносин. А тому розгляд даної справи має здійснюватися саме в порядку господарського судочинства.

Аналогічну позицію щодо права, що підлягає захисту, займає Верховний Суд України (Судова палата в господарських справах) у постанові від 13.10.2009 р. у справі №38/330, вказуючи, що відмова у реєстрації була незаконним обмеженням права власності позивача. Така ж позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2010 р. по справі №14/48.

Згідно з Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільного процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.

Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Судове рішення є правовстановлюючим документом також в розумінні положень ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Вимога щодо зобов’язання відповідача провести реєстрацію права власності цілковито відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України.

Таким чином, все наведене вище свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

За клопотання представника позивача судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Мале приватне підприємство «Мрія-93».

Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Малим приватним підприємством «Мрія-93»(юридична адреса: 02206, м. Київ, вул. Малишка, 31, кв. 161, код ЕДРПОУ 19493347) на нежиле приміщення в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж загальною площею 66,0 кв.м.

3. Зобов’язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об’єкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЕДРПОУ 03359836) зареєструвати право власності за Малим приватним підприємством «Мрія-93»(юридична адреса: 02206, м. Київ, вул. Малишка, 31, кв. 161, код ЕДРПОУ 19493347) на нежиле приміщення в м. Києві по Броварському проспекту, 5-Ж загальною площею 66,0 кв.м.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення 11.11.2010.