Рішення № 12244146, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/43501.11.10 За позовомПриватного підприємства «ЮТЕЛ Ойл-К»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «КРАМ-АВТО»

Простягнення 35380,09 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Сіленко А.О. –дов. № 04 від 01.01.10 р.          

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ЮТЕЛ Ойл-К»до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМ-АВТО»про стягнення 35380, 09 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки нафтопродуктів з відвантаженням з зберігання через нафтосховища № Н/8-45 від 22.05.09 р.

Ухвалою суду від 13.09.10 р. було порушено провадження у справі № 37/435 та призначено її розгляд на 18.10.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 18.10.10 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 13.09.10 р. надав витребувані документи частково, зокрема, не надав довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр станом на день розгляду справи та оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача у судове засідання 18.10.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, з метою витребування необхідних документів у справі, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 13.09.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/435 на 01.11.10 р.

У судовому засіданні 01.11.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвал суду та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 01.11.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.07 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.08), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «ЮТЕЛ Ойл-К»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАМ-АВТО»(покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів з відвантаженням з зберігання через нафтосховища № Н/8-45 від 22.05.09 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а замовник зобов’язується отримувати та сплачувати дизельне пальне (нафтопродукти) партіями від зберігання до повного їх вибору через нафтосховища.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1. договору № Н/8-45 від 22.05.10 р., покупець зобов’язаний не пізніше, ніж за один день до запланованої поставки нафтопродуктів доправляти постачальнику заявки на поставку нафтопродуктів; після отримання від постачальника рахунку-фактури на оплату нафтопродуктів, своєчасно його сплачувати; здійснювати вибірку нафтопродуктів в терміни, узгоджені з постачальником.

У відповідності до п. 2.2. вищевказаного договору, постачальник зобов’язаний на підставі заявки покупця, протягом одного банківського дня сформувати рахунок-фактуру та направити її для оплати покупцю; після отримання від покупця грошових коштів, протягом 3 (трьох) банківських днів передати замовнику накладні на отримання нафтопродуктів з нафтосховищ; організувати відвантаження нафтопродуктів покупцю з нафтосховищ у робочий час.

Позивачем на виконання вищезазначеного пункту договору № Н/8-45 від 22.05.10 р. було виставлено відповідачеві рахунки-фактури № СФ-0000315 від 22.05.09 р. на суму 10697,90 грн., № СФ-0000319 від 25.05.09 р. на суму 10757,88 грн., № СФ-0000330 від 28.05.09 р. на суму 18303,84 грн., № СФ-0000335 від 01.06.09 р. на суму 18303,84 грн., № СФ-0000342 від 04.06.09 р. на суму 18764,36 грн., № СФ-0000354 від 10.06.09 р. на суму 20790,00 грн., № СФ-0000360 від 12.06.09 р. на суму 21189,17 грн., № СФ-0000363 від 15.06.09 р. на суму 19913,90 грн., № СФ-0000372 від 17.06.09 р. на суму 20332,51 грн., № СФ-0000379 від 19.06.09 р. на суму 20967,60 грн., № СФ-0000382 від 22.06.09 р. на суму 21142,63 грн., № СФ-0000394 від 24.06.09 р. на суму 32994,00 грн., № СФ-0000407 від 30.06.09 р. на суму 32502,60 грн., № СФ-0000422 від 03.07.09 р. на суму 23100,00 грн., № СФ-0000482 від 30.07.09 р. на суму 34749,00 грн., № СФ-0000509 від 06.08.09 р. на суму 37486,80 грн., № СФ-0000521 від 12.08.09 р. на суму 24150,90 грн., № СФ-0000531 від 14.08.09 р. на суму 24447,49 грн., № СФ-0000545 від 19.08.09 р. на суму 25294,90 грн. (належним чином засвідчені копії зазначених рахунків-фактур додано до матеріалів справи).

Згідно з п. п. 3.1. та 3.2. договору № Н/8-45 від 22.05.10 р., ціна на нафтопродукти обговорюється в рахунках-фактурах постачальника, включає ПДВ та формується на умовах «франко-склад»постачальника; загальна вартість нафтопродуктів, що поставляються постачальником продавцю по даному договору, складає суму всіх рахунків-фактур, оформлених постачальником на основі заявок покупця протягом терміну дії даного договору.

Відповідно до п. п. 3.3. та 3.4. договору № Н/8-45 від 22.05.10 р., оплата покупцем за нафтопродукти здійснюється в гривнях України на рахунок постачальника в безготівковій формі шляхом 100 % передоплати протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури постачальника на замовлену партію нафтопродуктів; якщо покупець не робить передоплату за нафтопродукти, які поставляє постачальник, то покупець повинен оплатити повну вартість одержаних нафтопродуктів на протязі 3 (трьох) календарних днів, з моменту отримання нафтопродуктів.

Згідно з п. 4.1. договору № Н/8-45 від 22.05.10 р., право власності на нафтопродукти переходить від постачальника до покупця при підписанні сторонами накладних при отриманні нафтопродуктів на нафтосховищах або при підписанні товаротранспортних накладних при поставці нафтопродуктів бензовозами постачальника.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вищезазначених умов договору було поставлено відповідачеві нафтопродукти згідно видаткових накладних № РН-9-00230 від 23.05.09 р. на суму 10697,90 грн., № РН-9-00232 від 25.05.09 р. на суму 10757,88 грн., № РН-9-00242 від 28.05.09 р. на суму 18303,84 грн., № РН-9-00245 від 01.06.09 р. на суму 18303,84 грн., № РН-9-00254 від 04.06.09 р. на суму 18764,36 грн., № РН-9-00261 від 10.06.09 р. на суму 20790,00 грн., № РН-9-00267 від 12.06.09 р. на суму 21189,17 грн., № РН-9-00269 від 15.06.09 р. на суму 19913,90 грн., № РН-9-00278 від 17.06.09 р. на суму 20332,51 грн., № РН-9-00282 від 19.06.09 р. на суму 20967,60 грн., № РН-9-00286 від 22.06.09 р. на суму 21142,63 грн., № РН-9-00293 від 24.06.09 р. на суму 32994,00 грн., № РН-9-00312 від 30.06.09 р. на суму 32502,60 грн., № РН-9-00322 від 03.07.09 р. на суму 23100,00 грн., № РН-9-00362 від 30.07.09 р. на суму 34749,00 грн., № РН-9-00383 від 06.08.09 р. на суму 37486,80 грн., № РН-9-00393 від 12.08.09 р. на суму 24150,90 грн., № РН-9-00398 від 14.08.09 р. на суму 24447,49 грн., № РН-9-00407 від 20.08.09 р. на суму 25294,90 грн., а позивач їх отримав, що підтверджується підписами представника відповідача, засвідченими печаткою ТОВ «КРАМ-АВТО»(належним чином завірені копії зазначених видаткових накладних додано до матеріалів справи). Загальна сума поставки складала 435889,32 грн.

Однак відповідач свої зобов’язання за договором № Н/8-45 від 22.05.10 р. щодо оплати поставлених нафтопродуктів виконав частково, сплативши 400509,23 грн., що підтверджується виписками з рахунка позивача відділення № 935 АКІБ «УкрСиббанк»(належним чином завірені копії зазначених банківських виписок додано до матеріалів справи).

20.05.10 р. Приватне підприємство «ЮТЕЛ Ойл-К»звернулось до ТОВ «КРАМ-АВТО»з вимогою (вихідний № 20-1/05 від 20.05.10 р.) протягом 7 (семи) календарних днів, з моменту отримання даної вимоги провести розрахунок за отримані нафтопродукти, сплативши заборгованість в сумі 35380,09 грн., однак дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМ-АВТО»про стягнення 35380, 09 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки нафтопродуктів з відвантаженням з зберігання через нафтосховища № Н/8-45 від 22.05.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки нафтопродуктів від відповідача не надходило, тоді як відповідач за ці нафтопродукти розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Приватного підприємства «ЮТЕЛ Ойл-К»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМ-АВТО»заборгованості за договором поставки нафтопродуктів з відвантаженням з зберігання через нафтосховища № Н/8-45 від 22.05.09 р. у розмірі 35380,09 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМ-АВТО»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 22-А, код ЄДРПОУ 30404263) на користь Приватного підприємства «ЮТЕЛ Ойл-К»(03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54, оф. 410, код ЄДРПОУ 33829670) 35 380 (тридцять п’ять тисяч триста вісімдесят) грн. 09 коп. заборгованості, 353 (триста п’ятдесят три) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.