Рішення № 12244070, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/10102.11.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової

компанії "Оранта"

Третя особаОСОБА_1

провідшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 11 411,05 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:Орінко О.Л. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

Від третьої особи:не зявився

У судовому засіданні 02.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування в порядку регресу шкоди в розмірі 11411,05 грн., спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТДВ "Страхова компанія "Провіта" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортуНОМЕР_2 від 09.10.2009р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ВАЗ 211040 (реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Daewoo Lanos (реєстраційний номер НОМЕР_3), яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісНОМЕР_4), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010р. порушено провадження у справі № 57/101 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.10.2010р.

05.10.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач визнав позовні вимоги частково в розмірі 10911,05 грн., в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат на проведення авто товарознавчого дослідження в розмірі 500,00 грн. просив відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи № 57/101 на 19.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2010р. відкладено розгляд справи № 57/101 на 02.11.2010р.

20.10.2010р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли витребувані судом документи.

02.11.2010р. у судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники Відповідача та третьої особи в судове засідання 02.11.2010р. не зявились, причин неявки в судове засідання не повідомили.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2009 року між Позивачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу НОМЕР_2 (далі - Договір), обєктом страхування за яким визначено автомобіль - ВАЗ 211040 (реєстраційний номер НОМЕР_1).

08 лютого 2010 року по вулиці Краснодарська в м. Харкові було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля ВАЗ 211040 та автомобіля Daewoo Lanos, а саме: ОСОБА_1., керуючи автомобілем Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_3), не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 211040 (д.н.з. НОМЕР_1) під керуваннямОСОБА_3., що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ № 820 від 16.02.2010р. та постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.03.2010р. у адміністративній справі № 3-734/2010, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

15.04.2010р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 211040 звернувся до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до звіту спеціаліста-товарознавця № 15/2010 щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, складеного 18.02.2010р. ПГТ "Баранов і К" УП "Центр-Персонал" вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 211040 (д.н.з. НОМЕР_1), що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 14863,20 грн.

На підставі страхового акту № 08-6815-10, затвердженого 24.02.2010р., Позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 10911,05 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 19841 від 13.05.2010р. та № 20367 від 25.05.2010р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, Позивачем були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16950 від 03.03.2010р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача - ТДВ "Страхова компанія "Провіта" перейшло в межах суми 10911,05 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також Позивачем понесені майнові витрати на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди у розмірі 500,00 грн.

Із довідки Відділу ДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ № 820 від 16.02.2010р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_3), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ВАЗ 211040 (д.н.з. НОМЕР_1), належить громадянину ОСОБА_4у та знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_3), застрахована ВАТ НАСК "Оранта" згідно із полісом НОМЕР_4.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_4) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 15.01.2010р. (0:00) по 14.01.2011р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс НОМЕР_4) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35000,00 грн., франшиза - 0%. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 211040 становить 14863,20 грн., а до Позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 10911,05 грн. та набуто право вимоги у розмірі 500,00грн. за понесення витрат на визначення вартості матеріального збитку.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Регресною вимогою № 781/10-1369 від 20.07.2010р., яка отримана Відповідачем 29.07.2010р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Позивач звернувся до Відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 11411,05грн.

Проте, вищевказану вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи визначені полісом НОМЕР_4 розміри лімітів відповідальності, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до Позивача, Відповідач був зобовязаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 10911,05 грн. до 29.08.2010 р., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення з Відповідача суми витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 500,00 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що Позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що Відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи Позивачем, а відтак Відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті Позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина Відповідача у понесенні Позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача суми в розмірі 500,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; ідентифікаційний код 00034186; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, буд. 18; ідентифікаційний код 31704186; р/р 26507300000777 в ПАТ "Банк Форум" в м. Києві, МФО 322948) 10911 (десять тисяч девятсот одинадцять) грн. 05 коп. шкоди в порядку регресу, 109 (сто девять) грн. 11 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять пять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 08.11.2010р.