Рішення № 12243980, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/2305.11.10 За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

До відповідача:Приватного підприємства «Фірма «Сокай»

Про: відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 20590 грн. 95 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Афанасьєва А.В. дов. № 267 від 12.03.2010; Відповідача:не зявився У судовому засіданні 05.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Фірма «Сокай»про стягнення страхового відшкодування 20590 грн. 95 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.02.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності на ранспорті № ВС/5140278, яким було застраховано обовязкову цивільно-правову відповідальність власника наземного транспорту марки ГАЗ, державний номер НОМЕР_2. Відповідно до довідки ВДАІ, 23.10.2009 на а/д Київ-Харків на 35 км. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого АТ «Українська пожежно-страхова компанія»автомобіля марки Хонда, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та застрахованого позивачем автомобіля під керуванням ОСОБА_1, якого постановою Сквирського районного суду Київської області від 25.11.2009 було визнано винним у вчиненні ДТП. АТ «Українська пожежно-страхова компанія»виплатила страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 20590 грн. 95 коп. Відповідно до п. 1 ст. 1191 ЦКУ та ст. 27 ЗК «Про страхування»АТ «Українська пожежно-страхова компанія»набула право регресу до позивача. 17.06.2010 між страховими компаніями було укладено Угоду № 17/06/2010 про зарахування зустрічних вимог, за якою зобовязання позивача перед АТ «Українська пожежно-страхова компанія»щодо відшкодування шкоди в порядку регресу за страховим випадком від 23.10.2009 було припинено. Як зазначає позивач, відповідачем та ОСОБА_1, не було повідомлено позивача у встановлений п. 33.1.2 ст. 33 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строк про ДТП, яка мала місце 23.10.2009. Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 20590 грн.00 коп. на підставі п. 1 ст. 1172 ЦКУ суму страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах та під час ДТП виконував службові обовязки.

Ухвалою суду від 04.10.2010 порушено провадження у справі № 59/23, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.10.2010, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою суду 22.10.2010 в звязку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 05.11.2010, копії ухвал направлено відповідачу на додаткові адреси, зазначені в документах, доданих до позовної заяви, зобовязано позивача надати докази того, що ОСОБА_1 та відповідач несвоєчасно повідомили позивача про ДТП, яке мало місце 23.10.2009.

На виконання ухвали суду позивачем надано підтвердження за підписом Начальника департаменту страхових розслідувань, судової роботи та страхового права Акусової О.М., що за період з 23.10.2009 по 28.10.2009 повідомлень щодо ДТП від 23.10.2009 за участю автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, від ПП «Фірма Сокай»до позивача не надходило.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи, направлена на адреси відповідача, вказані у позовній заяві і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.11.2010 та на додаткові адреси, зазначені в документах, доданих до позовної заяви.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З довідки Роти ДПС із забезпечень супроводжень та заходів в аеропорту «Бориспіль»при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в Київській області від 28.10.2009 № 621 та постанови Сквирського районного суду Київської області від 25.11.2009 у справі № -1604/2009, вбачається, що 23.04.2009 о 11:15, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 33, державний номер НОМЕР_2, на а/д Київ-Харків, 35 км., під час руху не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції руху, а при виникненні перешкоди в русі допустив зіткнення з стоячим попереду автомобілем Хонда, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 25.11.2009 у справі № -1604/2009 ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Хонда, державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2

Майнові інтереси ОСОБА_2, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1 були застраховані на підставі договору добровільного страхування від нещасних випадків та здоровя на випадок хвороби № РХ 005/007/0000530 від 26.05.2009, укладеного між Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(Страховиком), ОСОБА_2

Як вбачається зі страхового акту № 415 від 26.11.2009, Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»було прийнято рішення про виплату Вигодонабувачу за договором страхування № РХ 005/007/0000530 від 26.05.2009 суми страхового відшкодування у розмірі 20590 грн. 95 коп.

09.12.2009 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 20590 грн. 95 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1051 від 09.12.2009.

17.05.2010 Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»звернулась до позивача із претензією про виплату страхового відшкодування порядку регресу, в якій просить виплатити страхове відшкодування в розмірі 20590 грн. 95 коп.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного Кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом № ВС/5140278 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-Класик»правонаступником якої є позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(17.02.2010 рішенням загальних зборів акціонерів Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик»змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка) та Приватним підприємством «Фірма «Сокай»було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 25500 грн. 00 коп., франшизу встановлено в сумі 0 грн. 00 коп.

Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 цього Закону договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

17.06.2010 між Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»та позивачем було укладено угоду № 17/06/2010 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобовязання позивача перед Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»щодо відшкодування шкоди в порядку регресу за страховим випадком від 23.10.2009 було припинено.

Відповідно підпункту 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дію, вони мають підтвердити це документально.

Позивачем в засіданні суду було надано підтвердження за підписом Начальника департаменту страхових розслідувань, судової роботи та страхового права Акусової О.М., що за період з 23.10.2009 по 28.10.2009 повідомлень щодо ДТП від 23.10.2009 за участю автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Хонда, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, від ПП «Фірма Сокай»до позивача не надходило, чим порушено вимоги вищезазначеної норми законодавства.

Відповідно підпункту ґ п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Із матеріалів справи, а саме: постанови Сквирського районного суду Київської області від 25.11.2009 № - 0604/2009 р., довідки Роти ДПС із забезпечень супроводжень та заходів в аеропорту «Бориспіль»при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в Київській області від 28.10.2009 № 621, вбачається, що між відповідачем та ОСОБА_1 та на момент скоєння ДТП, існували трудові відносини.

Відповідно до частини 1 статті 1192 Цивільного Кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

16.08.2010 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1230 на відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 20590 грн. 95 коп., яка залишилася без відповіді.

Статтею 1191 Цивільного Кодексу України передбачено, особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»виникло право вимоги до Приватного підприємства «Фірма «Сокай», на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 Цивільного Кодексу України, у порядку регресу стягнення суми виплаченого відшкодування у розмірі 20590 грн. 95 коп.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення суми виплаченого відшкодування, завданого в Дорожньо-транспортній пригоді в порядку регресу в сумі 20590 грн. 95 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 993, 1172, 1187, 1191 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Сокай»(01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 10; інд. номер 21546269) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код 20033533) суми виплаченого відшкодування у розмірі 20590 (двадцять тисяч пятсот девяносто) грн. 95 коп., 205 (двісті пять) грн. 90 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.М. Івченко

Дата підписання рішення: 09.11.2010