Рішення № 12243865, 28.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/25428.10.10 за позовом          спільного Українсько-Канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГРАН”, м. Львів

до          товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-торгівельна компанія „Будімпекс плюс”, м. Київ

про          стягнення 70668,37 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Трусь І.Л., предст. за дов. № 04/07 від 12.07.2010 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне Українсько-Канадське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГРАН” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-торгівельна компанія „Будімпекс плюс” про стягнення 70668,37 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 18 від 17.09.2008 року щодо оплати виконаних робіт, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 46 230 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 4.4. Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4168,80 грн., штраф в розмірі 9264 грн. та з посиланням на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, відсотки річних в розмірі 2421,33 грн. та втрати від інфляції в розмірі 8494, 24 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2010 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 12.10.2010 року.

В зв’язку з хворобою судді Копитової О.С. розгляд справи не відбувся та судове засідання було призначено на 28.10.2010 року.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою збільшив позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум відсотків річних на 144,38 грн. та втрат від інфляції на 1855,79 грн.

В судове засідання, призначене на 28.10.2010 року представник відповідача не з’явився, вимог ухвали суду не виконав. Заяв клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження по справі від 27.09.2010 року та призначення судового засідання на 28.10.2010 року направлялись відповідачеві за адресою його реєстрації, що зазначена в довідці Головного управління статистики у м. Києві № 13-5018 від 11.10.2010 року, однак поштові відправлення були повернуті на адресу суду з відміткою пошти про незнаходження підприємства за зазначеною адресою.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ :

17.09.2008 року між спільним Українсько-Канадським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГРАН” (Виконавець) (надалі по тексту СУКП ТОВ „ЛАГРАН”, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельно-торгівельна компанія „Будімпекс плюс” (Замовник) (надалі по тексту ТОВ „БТК „Бідімпекс плюс”, відповідач) укладено Договір № 18 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання виконати проектування буро-вибухових робіт та їх проведення з метою повалення будівлі сховища фратрія, розташованого на території Надвірнянського НПЗ у відповідності до розробленого технічного проекту буро-вибухових робіт.

Згідно умов Договору замовник зобов’язався своєчасно проводити розрахунки з виконавцем (пп. 4.1.7 п. 4.1 Договору).

Вартість робіт визначається протоколом погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору). Оплата робіт проводиться замовником у терміни: 50 % вартості робіт перераховується на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 5-ти банківських днів після підписання Договору; кінцевий розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 5-ти банківських днів після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором (п. 2.1, п. 2.3 Договору).

17.09.2008 року сторонами підписано Додаток №1 до Договору –протокол погодження договірної ціни, в якому сторони погодили вартість робіт на суму 46320 грн. з урахуванням ПДВ.

28.11.2008 року сторонами підписано Акт приймання-передачі робіт в якому позивач і відповідач підтвердили факт виконання робіт по Договору в повному обсязі на суму 46320 грн. Крім того, в акті зазначено, що виконані роботи задовольняють умовам Договору. Зазначений акт скріплений печатками позивача та відповідача (копія в справі).

При цьому, позивачем було виписано відповідачеві податкову накладну № 70 від 28.11.2008 року на суму 46320 грн., а суму податку на додану вартість в розмірі 7720 грн., згідно реєстру виданих податкових накладних, віднесено до складу податкових зобов’язань листопада 2008 року.

Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем позивачеві коштів на виконання умов Договору станом на день розгляду справи.

Згідно даних позивача, на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 46 230 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору, що за своєю правовою природою має ознаки договору підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно п. 2.1, п. 2.3 Договору відповідач зобов’язався здійснити попередню оплату товару в розмірі 50 % вартості робіт на протязі 5-ти банківських днів після підписання Договору, а кінцевий розрахунок за виконані роботи провести на протязі 5-ти банківських днів після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт за Договором.

Акт виконаних робіт на суму 46 230 грн. підписаний сторонами 28.11.2008 року, що підтверджує виконання позивачем робіт в повному обсязі.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем не розрахувався в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 46 230 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 4.4 Договору у разі порушення встановлених Договором термінів виконання робіт та термінів оплати, сторона винна в порушенні, платить другій стороні за кожний день прострочення пеню у розмірі 0,05 % вартості робіт за Договором, але не більше його вартості, а також штраф у розмірі 20% вартості робіт за Договором .

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п. 4.4 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а і відсотки річних в зв’язку з неточним розрахунком (позивачем не враховано, що обов’язок відповідача розрахуватись встановлений на протязі 5-ти банківських, а не календарних днів) за розрахунком суду в розмірі 2553,42 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-торгівельна компанія „Будімпекс плюс” (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9/414, р/р 26006300004136 в ВАТ „Фінексбанк”, МФО 380311, ід код 35317081 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь спільного Українсько-Канадського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАГРАН” (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, ід. код 31978204) 68397,45 грн. (шістдесят вісім тисяч триста дев’яносто сім гривень сорок п’ять копійок), з яких 46230 грн. (сорок шість тисяч двісті тридцять гривень) –основний борг, 9264 грн. (дев’ять тисяч двісті шістдесят чотири гривні) –штрафу, 10350,03 грн. (десять тисяч триста п’ятдесят гривень три копійки) –втрати від інфляції, 2553,42 грн. (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят три гривні сорок дві копійки) –відсотки річних, а також 683,97 грн. (шістсот вісімдесят три гривні дев’яносто сім копійок) –державне мито, 228,42 грн. (двісті двадцять вісім гривень сорок дві копійки) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                      О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 02.11.2010 року