Рішення № 12243706, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/39129.10.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово –будівельного кооперативу «Політехнік –3»

Простягнення 138535,23 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гарковенко С.В. –дов. № Д072010/06/03-1 від 03.06.2010 року;

від відповідача: Принько А.П. –голова правління;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово –будівельного кооперативу «Політехнік –3»про стягнення 100173, 60 грн. основного боргу, 488, 44 грн. пені, 29828, 35 грн. інфляційних втрат, 8044, 84 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 510309 від 20.01.2000 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 30.08.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 року.

В судовому засіданні 20.09.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 20.09.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 20.09.2010 року розгляд справи відкладено на 15.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої останній просив суд визнати за ним заборгованість у розмірі 75173, 60 грн. та реструктуризувати її на 5 років.

Крім того, в судому засіданні 15.10.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/391, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 15.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.10.2010 року.

В судовому засіданні 29.10.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.10.2010 року надав заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Крім того, представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі № 41/391 до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва пов’язаної з нею справи № 8/131 про законність розпорядження КМДА від 30.05.2007 року № 643. Суд розглянув та відхилив вищезазначене клопотання, у зв’язку з відсутністю доказів розгляду в Шевченківському районному суді м. Києва справи № 8/131 про законність розпорядження КМДА № 643 від 30.05.2007 року.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Житлово –будівельним кооперативом «Політехнік - 3»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 510309 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону: гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі тепло збуту № 2 за адресою: вул. Красногвардійська, буд. № 38 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу - доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент розраховується за показникам приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичним показниками.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.09.2007 р. по 01.08.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 428904, 77 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 335742, 87 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 100173, 60 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами, обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Отже, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 100173, 60 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 25000, 00 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплову енергію від Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік-3»яка долучено до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач наявність основної заборгованості за спожиту теплову енергію не заперечив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 75173, 60 грн. (100173, 60 грн. –25 000, 00 грн.) нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п.3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню в сумі 0, 05 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 488, 44 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 3 Додатку № 4 до Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 385, 48 грн. та з урахуванням п. 3Додатку

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 29828, 35 грн. та 3 % річних в розмірі 8044, 84 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 19951, 60 грн. та 3 % річних в сумі 7846, 57 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем та з урахуванням п. 3 Додатку № 4 до Договору.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач в своїй заяві про розстрочку боргу просив суд розстрочити виконання рішення суду по справі № 41/391 строком на 36 місяців, мотивуючи її складним фінансовим становищем, зумовленим світовою економічною кризою та значними матеріальними витратами по технічному обслуговуванню внутрішньо будинкових теплових мереж.

Слід зазначити, що п. 6, ч.1, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України наділяє суд правом розстрочити або відстрочити виконання рішення суду без будь-якої додаткової мотивації.

Разом з тим, враховуючи заяву відповідача, його складне фінансове становище, а також намір в добровільному порядку сплатити заборгованість, суд вважає за необхідне використане надане йому право та частково задовольнити заяву, розстрочити виконання рішення на 11 (одинадцять) місяців з метою уникнення зупинення роботи ЖБК під час опалювального сезону.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік -3»(02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 1, код ЄДРПОУ 22885306) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 75173 (сімдесят п’ять тисяч сто сімдесят три) грн. 60 коп. основного боргу, 385 (триста вісімдесят п’ять) грн. 48 коп. пені, 19 951 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 7 846 (сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 57 коп. 3 % річних, 1283 (одна тисяча двісті вісімдесят три) грн. 57 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 30 листопада 2010 року –9532, 68 грн.;

до 31 грудня 2010 року – 9532, 68 грн.;

до 31 січня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 28 лютого 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 31 березня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 30 квітня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 31 травня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 30 червня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 31 липня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 31 серпня 2011 року – 9532, 68 грн.;

до 30 вересня 2011 року –9532, 68 грн.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік- 3»заборгованості в розмірі 25000, 00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення 08.11.2010 р.