Рішення № 12243701, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/23311.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Омега Видавництво”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Свириденко О.С. - за довіреністю від 25.04.10;

від відповідача: не зявився.

11.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Омега Видавництво” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 13 202,99 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.10 порушено провадження у справі №40/233, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.06.10.

Ухвалою суду від 22.06.10 позов було залишено без розгляду у звязку з неможливістю розгляду справи № 40/233 по суті за відсутності доказів, що витребовувалися у сторін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 ухвалу господарського суду м. Києва від 22.06.10 у справі № 40/233 скасовано, справу направлено до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.10 розгляд справи призначено на 04.11.10.

В судове засідання 04.11.10 представник позивача зявився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.10.10, представник відповідача не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, хоча про час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 11.11.10 у звязку з витребуванням у позивача додаткових доказів по справі.

11.11.10 у судове засідання зявився представник позивача, надав суду додаткові документи по справі та подав заяву про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача суд виріши відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав не обґрунтованості.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач не надав відзиву чи будь-яких заперечень проти заявлених позовних вимог. В судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), надана Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходження 04114, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

За таких обставин згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.06.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Видавництво»(орендодавець, позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) було укладено договір № 4/08а (оренда зупиночних комплексів), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування зупиночні комплекси, відповідно додатків, що є невідємною частиною цього договору, за адресою: вул. Малиновського, 28.

Пунктом 2.1 договору № 4/08а передбачено, що орендоване обладнання повинно передаватись орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.3.1 строк оренди складає 11 місяців з моменту підписання договору.

Орендна плата включає в себе: плату за орендоване обладнання, яка складає 2500 грн. в місяць, з ПДВ, за один обєкт; в липні 2008 року 6843,75 грн з ПДВ; плату за комунальні послуги, які включають в себе оплату електричної енергії згідно показань лічильника та тарифікації „Київенерго” (п..4.1 договору).

Згідно з п.4.3 договору № 4/08а від 01.06.08 орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа кожного місяця.

Відповідно до п. 6.2. договору № 4/08а орендар зобовязаний своєчасно вносити плату за орендоване обладнання та плату за електроенергію.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за червень 2008 року № О-00000848 від 30.06.08 на суму 2500,00 грн., за липень 2008 року № О-00000849 від 31.07.08 на суму 6843,75 грн. підписаних сторонами та скріплених їх печатками, позивач на виконання умов договору № 4/08а від 01.06.08 передав, а відповідач прийняв орендоване обладнання.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобовязання по сплаті орендних платежів за договором № 4/08а від 01.06.08, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача від 04.11.2010 року.

27.11.08 позивач направив на адресу відповідача, зазначену в Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, претензію з вимогою сплатити орендні платежі за договором до 30.12.2008 року (докази направлення в матеріалах справи). Однак, станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість не погашена.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів за договором № 4/08а від 01.06.08 в сумі 9343,75 грн. відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів в сумі 9343,75 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п. 8.3 договору № 4/08а від 01.06.08 у разі прострочення платежу за зобовязаннями по даному договору орендар зобовязаний сплатити штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендних платежів в розмірі 290,16 грн. за рахунком № О-00000260 від 01.06.08 та 797,44 грн. за рахунком № О-00000261 від 01.07.08. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення з урахуванням обмеження встановленого ч. 6 статті 232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок розміру пені:

згідно рахунку № О-00000260 від 01.06.08:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

250006.06.2008 - 06.12.200818412.0000 %0.066 %301.64 згідно рахунку № О-00000261 від 01.07.08:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

6843.7506.07.2008 - 06.01.200918512.0000 %0.066 %830.23

Разом 1131,87 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 290,16 грн. пені згідно рахунку № О-00000260 від 01.06.08 та 797,44 грн. згідно рахунку № О-00000261 від 01.07.08, тому на підставі ч.1 п.2 ст. 83 ГПК України, суд не виходить за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, а стягує з відповідача пеню в сумі 1087,60 грн.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи та з яким погоджується суд, сума боргу з урахуванням втрат від інфляції склала: 3050,00 грн. згідно рахунку № О-00000260 від 01.06.08 та 8554,69 грн. згідно рахунку № О-00000261 від 01.07.08.

Крім того позивач просить суд стягнути 3% річних в сумі 141,98 грн. згідно рахунку № О-00000260 від 01.06.08 та 368,72 грн. згідно рахунку № О-00000261 від 01.07.08. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком 3% річних наданим позивачем, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (04114 м. Київ, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Видавництво»(01601 м. Київ, бульв. Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 30055640) заборгованість з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 11604 (одинадцять тисяч шістсот чотири) грн. 69 коп., пеню в розмірі 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 510 (пятсот десять) грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 132 (сто тридцять дві) грн. 03 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 11.11.2010р.