Рішення № 12243707, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/38329.10.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Госпкомобслуговування»

Простягнення 205790,07 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гарковенко С.В. –дов. № Д072010/06/03-1 від 03.06.2010 року;

від відповідача: Козлов О.С. –дов. № 29/316-319 від 28.04.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Госпкомобслуговування» про стягнення 174984, 50 грн. основного боргу, 4923, 54 грн. пені, 19596, 21 грн. інфляційних втрат, 6285, 82 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 153-2562-9 від 01.06.2001 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 30.08.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 року.

В судовому засіданні 20.09.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.09.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 20.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, в судовому засіданні 15.10.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/383, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 15.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.10.2010 року.

В судовому засіданні 29.10.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

28.10.2010 року представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розстрочку виконання рішення суду по справі № 41/383, яку в судовому засіданні 29.10.2010 року підтримав.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Госпкомобслуговування»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 153-2562-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону: гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі тепло збуту № 1 за адресою: вул. Жилянська, буд. № 63 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу - доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними а п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент розраховується за показникам приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичним показниками.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.05.2008 р. по 01.02.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 525501, 20 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 350516, 70 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 174984, 50 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами, обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Отже, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 174984, 50 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 15000, 00 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплову енергію від Комунального підприємства «Госпкомобслуговування»та копією платіжного доручення № 146 від 17.10.2010 року, які долучені до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач наявність основної заборгованості за спожиту теплову енергію не заперечив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 159984, 50 грн. (174984, 50 грн. –15 000, 00 грн.) нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п.3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню в сумі 0, 5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4923, 54 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 3 Додатку № 4 до Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4219, 00 грн.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 19596, 21 грн. та 3 % річних в розмірі 6285, 82 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 12203, 77 грн. та 3 % річних в сумі 5926, 24 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідач в своїй заяві про розстрочку боргу просив суд розстрочити виконання рішення суду по справі № 41/383 строком на 12 місяців, мотивуючи її складним фінансовим становищем, зумовленим наявністю великої кредиторської заборгованості.

Слід зазначити, що п. 6, ч.1, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України наділяє суд правом розстрочити або відстрочити виконання рішення суду без будь-якої додаткової мотивації.

Разом з тим, враховуючи заяву відповідача, його складне фінансове становище, а також намір в добровільному порядку сплатити заборгованість, суд вважає за необхідне використане надане йому право, частково задовольнити заяву відповідача розстрочивши виконання рішення на 4 (чотири) місяці з метою уникнення зупинення роботи підприємства під час опалювального сезону.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Госпкомобслуговування» (01044, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6а, код ЄДРПОУ 21465789) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 159984 (сто п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 коп. основного боргу, 4219 (чотири тисячі двісті дев’ятнадцять) грн. 00 коп. пені, 12203 (дванадцять тисяч двісті три) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 5926 (п’ять тисяч дев’ятсот двадцять шість) грн. 24 коп. 3 % річних, 1973 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят три) грн. 34 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 30 листопада 2010 року –46 133, 29 грн.;

до 31 грудня 2010 року – 46 133, 29 грн.;

до 31 січня 2011 року – 46 133, 29 грн.;

до 28 лютого 2011 року – 46 133, 28 грн.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Госпкомобслуговування»заборгованості в розмірі 15000, 00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення 08.11.2010 р.