Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 25/41204.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест» до Відкритого акціонерного товариства «Укрпромтеплиця»
про Стягнення 35633283,00 грн. -
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Спіцин І.О. (довіреність від 02.07.2010);
Наумова О.О. (довіреність від 02.07.2010)
від відповідача: не з’явились.
В судовому засіданні 04 листопада 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрпромтеплиця» (надалі –відповідач) про стягнення штрафу і збитків в загальній сумі 35633283,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за договором не виконав, не розпочав роботи згідно з умовами Інвестиційного договору, що призвело до розірвання цього договору та завдання позивачу збитків.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 25.10.2010р. наявний у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 18.10.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 26.10.2010. В судове засідання 26.10.2010 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 04.11.2010, в яке представник відповідача також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
В позовній заяві позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача: об’єкти нерухомості, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Радченка 27-29.
Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати майно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Інвестиційний договір №02-UPT (надалі –Інвестиційний договір, Договір), відповідно до якого відповідач зобов’язався організувати розробку та затвердження у встановленому порядку проектно –кошторисної документації, організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію Об’єкту будівництва, здійснити закріплення за позивачем об’єкту інвестування, а також передати його позивачу, а позивач, в свою чергу, зобов’язується здійснити відповідне фінансування Об’єкту інвестування на умовах, в порядку та в строки, що передбачені Договором.
У відповідності до п. 1 Договору об’єктом будівництва визначений нежитловий комплекс з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом, будівництво якого планується здійснити в м. Києві за адресою: вул. Радченка, 27-29. Об’єктом інвестування у відповідності до п. п. 1.1.6, 3.3 Інвестиційного договору визначене нежитлове торговельно-виставкове приміщення загальною площею 3500,00 кв.м. та офісні приміщення загальною площею 500,00 кв.м.
Згідно із п. 4.2.1 Інвестиційного договору ціна договору на момент укладення договору складає 15150000,00 грн., що в еквіваленті на валюту США дорівнює 3000000 доларів США.
У відповідності до п.п. 6.4.1 –6.4.4 Інвестиційного договору відповідач зобов’язаний забезпечити розробку та затвердження в установленому чинним законодавством України порядку Проектно-кошторисної документації не пізніше вересня 2007 року (п. 6.4.1); забезпечити отримання дозволу на виконання будівельних робіт на Об’єкті будівництва не пізніше 01 жовтня 2007 року (п. 6.4.2); укласти договір генерального підряду на спорудження Об’єкту будівництва не пізніше 01 жовтня 2007 року (п. 6.4.3); не пізніше 01 жовтня 2007 року надати позивачу належним чином засвідчені копії затвердженої Проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання будівельних робіт на Об’єкті будівництва, договору генерального підряду на спорудження Об’єкту будівництва (п. 6.4.4).
Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не були виконані зобов’язання, визначені п.п. 6.4.1 –6.4.4 Інвестиційного договору у визначені строки.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідач свої зобов’язання за Інвестиційним договором щодо забезпечення будівництва об’єкту не виконав: не забезпечив розробку та затвердження Проектно-кошторисної документації, отримання дозволу на виконання будівельних робіт на Об’єкті будівництва, не уклав договір генерального підряду на спорудження Об’єкту будівництва та не надав позивачу належним чином засвідчені копії затвердженої Проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання будівельних робіт на Об’єкті будівництва, договору генерального підряду на спорудження Об’єкту будівництва.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.5 Інвестиційного договору встановлено, що в разі прострочення надання відповідачем документів позивачу відповідно до п. 6.4.4 договору більш ніж на 10 календарних днів відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у сумі 30% від ціни договору, зазначеної в п. 4.2.1.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо надання позивачу визначених в п. 6.4.4 Договору документів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в сумі, еквівалентній 900000,00 доларам США (30% від 3000000,00 грн.), що станом на 03.08.2010 за офіційним курсом Національного банку України складає 7102980,000 грн.
Згідно п. 8.9 Інвестиційного договору позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір, якщо спорудження об’єкту будівництва на підставі належним чином оформленого дозволу на виконання будівельних робіт не розпочнеться до 30 жовтня 2007 року і сторони не погодили відстрочення зазначеного терміну.
05.11.2007 позивач направив відповідачу претензію № 112, в якій повідомив про те, що на підставі п. 8.9 Договору у зв’язку з тим, що будівництво об’єкту не розпочате відповідачем до 30 жовтня 2007 року, позивач розриває в односторонньому порядку Інвестиційний договір.
У відповідності до п. 8.7 Інвестиційного договору у випадку, коли договір буде припинений з підстав, зазначених в п.п. 8.9 і 8.10 договору, винна сторона зобов’язана сплатити стороні, яка розриває договір в односторонньому порядку штраф, що складає 40% від ціни договору, зазначеної в п. 4.2.1.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, у зв’язку з розірванням договору позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 8.9 Інвестиційного договору стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в сумі, еквівалентній 1200 000,00 доларам США (40% від 3000000,00 грн.), що станом на 03.08.2010 за офіційним курсом Національного банку України складає 9470640,00 грн.
Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Згідно ч.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем і Компанією Kintyre Corporation Limited (Великобританія) було укладено Інвестиційний договір № 04-KY від 02.03.2007, за яким позивач, який уклав Інвестиційний договір № 02-UPT від 08.02.2007 з відповідачем, зобов’язався організувати розробку та затвердження у встановленому порядку проектно –кошторисної документації, організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію Об’єкту будівництва, здійснити закріплення за Компанією Kintyre Corporation Limited об’єкту інвестування, а також передати його цій компанії, а Компанія Kintyre Corporation Limited, в свою чергу, зобов’язувалася здійснити відповідне фінансування Об’єкту інвестування на умовах, в порядку та в строки, що передбачені Договором.
Об’єктом інвестування у відповідності до п. п. 1.1.6, 3.3 Інвестиційного договору № 04-KY від 02.03.2007 визначене нежитлове торговельно-виставкове приміщення загальною площею 3500,00 кв.м. та офісні приміщення загальною площею 500,00 кв.м.
Згідно із п.п. 6.1.9, 8.9 Інвестиційного договору № 04-KY від 02.03.2007 Компанія Kintyre Corporation Limited мала право в односторонньому порядку розірвати договір, якщо спорудження об’єкту будівництва на підставі належним чином оформленого дозволу на виконання будівельних робіт не розпочнеться до 30 жовтня 2007 року і сторони не погодили відстрочення зазначеного терміну. А пунктом 8.7 Договору № 04-KY від 02.03.2007 передбачене сплата винною особою штрафу в розмірі 40% за таке розірвання.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов’язків за Інвестиційним договором, позивач не виконав свої зобов’язання за Договором № 04-KY від 02.03.2007, а тому Компанія Kintyre Corporation Limited направила позивачу претензію № 97-ЕІ від 01.11.2007, в якій повідомила про розірвання Інвестиційного договору № 04-KY від 02.03.2007 в односторонньому порядку та вимагала від позивача сплати штрафу в сумі 2800000 доларів США.
У відповідності до Договору про відступлення права вимоги від 02.11.2007, укладеного між позивачем і Компанією Kintyre Corporation Limited, сторони вирішили погасити заборгованість позивача перед Компанією Kintyre Corporation Limited в сумі, еквівалентній 2800 000,00 доларам США, яка виникла внаслідок невиконання позивачем умов Інвестиційного договору № 04-KY від 02.03.2007, шляхом відступлення позивачем права вимоги до ТОВ «Рейдер»за Інвестиційним договором № 05-RD від 19.04.2007 на суму 2415000,00 доларів США. Згідно із п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги від 02.11.2007 з моменту укладення цього договору, заборгованість позивача перед Компанією Kintyre Corporation Limited вважається погашеною в повному обсязі.
Зважаючи на те, що необхідність сплати позивачем штрафу на користь Компанією Kintyre Corporation Limited була обумовлена невиконанням відповідачем умов Інвестиційного договору, погашена позивачем сума штрафу в розмірі 2415000 доларів США, є реальними збитками позивача, що підлягають відшкодуванню відповідачем. Станом на 03.08.2010 вказана сума в еквіваленті до національної валюти України складає 19059663,00 грн.
Відповідачем була надіслана позивачу відповідь на претензію № 94 від 10.11.2007 (копія в матеріалах справи), в якій він визнав заборгованість перед позивачем в загальній сумі, еквівалентній 4515000 доларів США.
З урахуванням всього вищевикладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 35633283,00 грн., в тому числі 7102980,000 грн. штрафу за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо надання позивачу визначених в п. 6.4.4 Договору документів, 9470640,00 грн. штрафу за розірвання договору позивачем в односторонньому порядку на підставі п. 8.9 Інвестиційного договору та 19059663,00 грн. збитків.
Судові витрати позивача у сумі 25736,00 грн. (25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрпромтеплиця»(ідентифікаційний код 04414738, адреса: 03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 27-29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест»(ідентифікаційний код 32594827, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 11-В, р/р 260020368000 в ПАТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249) 35633283,00 (тридцять п’ять мільйонів шістсот тридцять три тисячі двісті вісімдесят три гривні) грн., та судові витрати в розмірі 25736,00 (двадцять п’ять тисяч сімсот тридцять шість гривень) грн. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяС.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення –09.11.2010
Судове рішення № 12243597, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/412. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: