Рішення № 12243588, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/1905.11.10 За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

До відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Дженералі Гарант»

Про: стягнення страхового відшкодування 24 990 грн. 00 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Клочай Н.І. по дов. № 326 від 20.04.2010 Відповідача:не зявився У судовому засіданні 05.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про стягнення страхового відшкодування 24 990 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.04.2010 у м. Дніпропетровську на вул. Героїв Сталінграду сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1. та автомобіля марки «Мітцубісі», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2. та який був застрахований у позивача на підставі договору страхування № 005044/0431/0000010/1 від 27.07.2009. Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1. Позивачем було виплачено Вигодонабувачу автомобіля марки «Мітцубісі», державний номер НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 28 658 грн. 00 коп. За твердженням позивача, відповідальність ОСОБА_1. була застрахована в Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(поліс № ВС/1198814). Оскільки відповідно до зазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за вирахуванням франшизи складає 24990, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача в порядку регресу вищезазначеної суми.

Ухвалою суду від 04.10.2010 порушено провадження у справі № 59/19, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.10.2010, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою суду 22.10.2010 в звязку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 05.11.2010. Зазначеною ухвалою було витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо полісу цивільної відповідальності № ВС 1198814 дійсного до 09.12.2010, виданого СК «Дженералі гарант»на водія ОСОБА_1.

На виконання вимог ухвали суду, 04.11.2010 судом отриманий витяг з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо відомостей відповідно до полісу цивільної відповідальності № ВС виданого СК «Дженералі гарант»на водія ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи, направлена на адреси відповідача, вказані у позовній заяві і у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.11.2010 та були завчасно ним отримані 07.10.2010 та 08.10.2010, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №1197800 7, № 8230.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З довідки Відділу Державтоінспекції при УМВС України в Дніпропетровській області від 28.04.2010 № 14/1-974 СК та постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2010 у справі № 3-1975/10, вбачається, що 25.04.2010 о 13:10, ОСОБА_1., керуючи автомобілем «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, в м. Дніпропетровську на вул. Героїв Сталінграду, під час руху не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мітцубісі», державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2010 у справі № 3-1975/10 ОСОБА_1., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мітцубісі», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2.

Пошкоджений вищезазначений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування № 005044/0431/0000010/1 від 27.07.2009, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кредо-Класик»(Страховиком), ОСОБА_2 (Страхувальником) та Акціонерним товариством «ОТП Банк»(Вигодонабувачем).

17.02.2010 рішенням загальних зборів акціонерів Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо-Класик»змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 78/04/10 від 05.05.2010, виданого Українсько-німецьким підприємством «Декра Експерт», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мітцубісі», державний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП склала 20 153 грн. 65 коп.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що вартість матеріального збитку в розмірі 29033 грн. 00 коп. також підтверджується калькуляцією № 109 від 26.04.2010 ПП ОСОБА_3. СТО «Пегас»та рахунком від 26.04.2010 (оригінали документів були надалі для огляду в засіданні суду, а належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Як вбачається зі страхового акту № 00043241/1 від 18.05.2010, позивачем було прийнято рішення про виплату за мінусом 375 грн. 00 коп. франшизи, суми страхового відшкодування у розмірі 28 658 грн. 00 коп.

20.05.2010 було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 28 658 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 009403 від 20.05.2010.

22.05.2010 року позивач звернувся до відповідача із претензією про виплату страхового відшкодування порядку регресу № 70/СК від 22.05.2010, в якій просить виплатити страхове відшкодування в розмірі 25 500 грн. 00 коп.

Як зазначив позивач, відповідач відповіді на претензію не направив, оплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного Кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного Кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного Кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом № ВС/1198814 між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 3), відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль «Шевроле», державний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 25500 грн. 00 коп., франшизу встановлено в сумі 510 грн. 00 коп.

Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 15.3 статті 15 цього Закону договором ІІІ типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відшкодувавши збитки завдані третьою особою позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного Кодексу України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_2.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобовязання не створює обовязку для третьої особи (стаття 511 Цивільного Кодексу України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 Цивільного Кодексу України, виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 Цивільного Кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обовязок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої Цивільного Кодексу України і стосуються як договірних, так і недоговірних (у тому числі деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених договором, зобовязання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обовязку боржника третьою особою. Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 514 Цивільного Кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Старахова компанія «Уніка»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст. ст. 993, 1194 Цивільного Кодексу України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у сумі грн. 24 990 грн. 00 коп.

Беручи до уваги зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування підлягають задоволенню у сумі 24 990 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1187, 1191 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Українська Страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01601, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування у розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп., 249 (двісті сорок девять) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Івченко А.М.

Дата підписання рішення: 09.11.2010