Рішення № 12242851, 10.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.10 Справа № 6/256/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Протеїн, технології,

інгредієнти Україна” м.Київ

До Відкритого акціонерного товариства „Вільнянський маслозавод”

м.Вільнянськ Запорізької області

Про стягнення 1 830 грн.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: не зявився

Від відповідача:не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Протеїн, технології, інгредієнти Україна” м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Вільнянський маслозавод” м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення 1 830 грн., суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 1 530 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана позивачем 04.11.2010 року, про що свідчить їх відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового розгляду була отримана відповідачем 29.10.2010 року, про що свідчить його відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивач та відповідач, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, відповідач проти позову не заперечив.

До судового засідання від позивача надійшла телеграма, в якій останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє останніх від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду та направлення суду витребуваних матеріалів.

Стаття 75 ГПК України дозволяє розглянути спір по наявним у справі матеріалами, у випадку якщо відзив та витребувані судом документи не подані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обовязки відповідача - в оплаті цього товару.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 1 530 грн., що підтверджується видатковою накладною № ДП-0000099 від 28.04.2010 р.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобовязання щодо здійснення оплати за отриманий товар не визначений, позивач 07.09.2010 р. звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 27 від 07.09.2010р. про сплату грошових коштів. Докази направлення вказаної вимоги знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач повинен був здійснити оплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Доказів оплати за отриманий товар, відповідач на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 1 530 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, повязаних з оплатою на правову допомогу в сумі 300 грн., не підлягають задоволенню, в звязку с наступним: відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, з вищевикладеного слідує, що до судових витрат відносяться тільки послуги, надані адвокатом.

Позивач не довів та документально не підтвердив, що ОСОБА_1, з якою було укладено договір на здійснення юридичного обслуговування № 1 від 12.05.2009 р. та підписаний акт здачі прийняття наданих послуг за цим договором від 30.09.2010 р., являється адвокатом. Як вбачається з умов договору на здійснення юридичного обслуговування № 1 від 12.05.2009 р., ОСОБА_1 являється підприємцем, та не являється адвокатом. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає стягнення витрат на правову допомогу, яку надавала особа, що не являється адвокатом.

Таким чином, витрати на правову допомогу в сумі 300 грн., з відповідача стягненню не підлягають.

Судові витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вільнянський маслозавод” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 00445593, р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Протеїн, технології, інгредієнти Україна” (03194, м.Київ, бул.вар Кольцова, 13; 07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 12, код ЄДРПОУ 32903790) основний борг в сумі 1 530 грн., витрати по держмиту в сумі 102 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено: 10.11.2010 р.