Рішення № 12242852, 10.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.10 Справа № 26/329/10

Суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 385,37грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача Денисенко Ю.О., довіреність №155 від 04.06.2010.

Шокарева С.М., довіреність №114 від 19.04.2010.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 385,37 основного боргу за спожиту електроенергію, згідно з договором №6503 від 02.02.2007. про постачання електричної енергії.

01.10.2010. порушено провадження у справі № 26/329/10, розгляд якої призначено на 03.11.2010., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 03.11.2010. судове засідання було відкладено до 10.11.2010., у звязку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 10.11.2010. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 10.11.2010. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 01.10.2010. та 03.11.2010. документи і матеріали суду не надав. Про поважність причин неявки уповноваженого представника відповідач суд жодного разу не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи №26/329/10 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У судовому засіданні, відкритому 10.11.2010., позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20,173,174, 175, 188 Господарського кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.02.2007. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №6503 про постачання електричної енергії.

Згідно п. 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору, споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»за формою Додатка №5.1»;

- «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу»за формою Додатка №5.5»

- «Акта результатів замірів електричної потужності»за формою Додатка №5.4.

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

Відповідно до п. 6 додатку № 4 договору, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу- доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електроенергії, згідно даних представленого споживачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідно до п. 9 додатку №4 договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення предявляються Постачальником у банк Споживача через уповноважений банк Постачальника у якому відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно з п. 10 додатку №4 договору, Споживач зобовязаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі неодержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Відповідно до п. 11 додатку № 4 договору, якщо споживач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п.3 додатку №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»без подальшого перерахунку.

Відповідачем був одержаний рахунок на сплату у сумі 385,37 за спожиту електричну енергію згідно з договором №6503 від 02.02.2007. Але, до цього часу заборгованість не погашена.

Як вбачається з акту про відключення за несплату боргу за спожиту електроенергію 21.02.2008 р. відповідач був відключений позивачем від мереж електропостачання.

У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.01.2008. по 21.02.2008. у сумі 385,37грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати використаної електроенергії.

Грошові кошти на момент розгляду справи не сплачено.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У звязку з невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість ПП ОСОБА_1 перед ВАТ «Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж склала 385,37 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи викладене, пояснення уповноважених представників позивача та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведений до суду.

Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035; п/р 260313141419, у ЗОФ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 385 (триста вісімдесят пять)грн. 37 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Волгоградська, 25, м. Запоріжжя, 69035, р/р 260030231709, у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев