Рішення № 12242839, 02.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10 Справа № 21/266/10

Суддя

За позовом – Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, б.108)

до відповідача –Відкритого акціонерного товариства “Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе,20; код за ЄДРПОУ 00196204)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94637, Луганська обл., місто Антрацит, селище міського типу Дубівський, код за ЄДРПОУ 00179648)

про стягнення 8068 грн. 32 коп.

суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача –Барчунінов К.О., дов. № 594 від 01.03.2010;

від відповідача –Колеснік О.Г., дов. від 01.01.2010;

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 02.09.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 20.10.2010 року.

Заявлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 8068 грн. 32 коп. додаткових витрат на перевезення вантажу за залізничною накладною № 52270006 від 21.02.2010 у вагоні 67663526 (вантажовідправник –ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська», вантажоодержувач –ВАТ «Український графіт», станція відправлення –Карахаш Донецької з.д., станція призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської з.д.)

Представниками позивача та відповідача до початку судового засіданні заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, вважає, що витрати, що стягується, повинен нести вантажовідправник - ВАТ ЦЗФ «Нагольчанська». Надав відзив, в якому зазначив наступне. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач посилається на статті 119 та 125 Статуту залізниць України, що містяться в розділі Статуту , що має назву «Відповідальність залізниці, вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Акти, претензії, позови.»Проте, відповідно ст.ст. 216 , 218 ГКУ учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Будь-якого правопорушення відповідач, ВАТ «Укрграфіт», не скоював. По-друге, Статтею 125 Статуту залізниць, на яку посилається Позивач, чітко визначено , в якому випадку відповідальність перед залізницею щодо перевезення вантажу несе його одержувач, а саме тільки після прибуття його на станцію призначення. (Наприклад, за порушення термінів вивезення вантажу зі станції). По-третє, в обгрунтування своїх позовних вимог вимог позивач також посилається на статтю 307 Господарського Кодексу України, яка має назву «Договір перевезення». Проте, Договір перевезення вагону № 67663526, укладався між Позивачем та вантажовідправником, що підтверджується складеним перевізним документом , а саме, залізничною накладною. В -четверте, згідно ст. 24 Статуту залізниць України «Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній». А статтею 122 Статуту залізниць встановлено, що «За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли». Отже, відповідальність за відомості, які вказані в залізничні накладної №52270006, як і додаткові витрати, які виникли в зв'язку з виявлення надлишка маси (2950 кг.) при контрольному перважуванні на станції Синельникове-1, несе вантажовідправник. На підставі вищенаведеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ДП «Приднепровської залізниці»про стягнення суми 8068,32грн., в повному обсязі.

Ухвалою від 20.10.2010 суд залучив до участі у справі №21/266/10 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94637, Луганська обл., місто Антрацит, селище міського типу Дубівський, код за ЄДРПОУ 00179648), розгляд справи № 21/268/10 відклав на 02.11.2010 р.

У судовому засіданні 02.11.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2010 року за залізничною накладною № 52270006 станція Карахаш Донецької залізниці прийняла до перевезення вагон № 67663526 з вантажем - антрацит. Вантажовідправник - ВАТ ЦОФ „Нагольчанська", вантажоодержувач - Відкрите акціонерне товариство „Український графіт" (далі - ВАТ „Укрграфіт"), станція призначення Запоріжжя -Ліве Придніпровської залізниці.

Під час проходження вагону № 67663526 на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, було проведено контрольне зважування вагону № 67663526. При контрольному зважуванні виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній № 52270006, тобто, вага - брутто 93950кг., тара з документу -22000кг., нетто 71950кг., що більше на 2950кг. ніж вказано у перевізному документі та більше вантажопідйомності. У зв’язку з чим, на станції Синельникове-1 було складено комерційний акт АА № 035682/14 від 23.02.2010 року. В зв'язку з проведенням контрольного переважування вагон № 67663526 було відчеплено 23.02.2010 о 13 год. 40 хв., до 05.03.2010 15 год.00 хв. він був затриманий на коліях на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці.

Через вищезазначену затримку залізницею були понесені додаткові витрати на загальну суму 8068грн.32коп, а саме:

- плата за користування вагоном 241 годину 20минут складає 4010,64грн.;

- маневрова робота з подачі і забирання на ваги (0,5 годин) складає 351,12грн.;

- збір за зберігання вантажу (241 годин) складає 3456,00грн;

- збір за телеграмне повідомлення складає 63,60 грн.;

- збір за вартість бланків перевізних документів форми ГУ-29-0 складає 6,48грн.;

- збір за зважування вантажу складає 180,48грн.; про, що було складено акт загальної форми № 139 від 05.03.2010 року.

06.03.2010 року на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною (досилка) № 46456875 прибув вагон № 67663526 з антрацитом на адресу вантажоодержувача - ВАТ „Укрграфіт".

По прибуттю на станцію Запоріжжя-Ліве, на підставі акту загальної форми № 139 від 05.03.2010 року станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці суми додаткових зборів, пов'язаних із затримкою були включені до накопичувальної картки № 06039002.

08.04.2010 року відповідачу надіслано претензію № 7 від 08.04.2010 року. В претензії Державне підприємство „Придніпровська залізниця" посилається, що вантажоодержувачем порушено ст. 62 Статуту залізниць України та п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих у Мінюсті України 24.11.2000 року за № 864/5085 де передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

12.05.2010 року позивачем отримано відповідь на претензію від 06.05.2010 року, що претензія відхиляється в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України “Про транспорт ”, Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України “Про залізничний транспорт”.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст.22 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Статтею 909 КЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати йог особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 5 ст.307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому у даному випадку відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізник документів (затверджених Міністерством транспорту України 24.11.2000р. № 644 та в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084) (далі Правила) вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів, як то “Маса вантажу в кг, визначена відправником”.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі “Правильність внесення у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

В судовому засіданні встановлено, що відправником в накладній № 52270006 зазначено масу вантажу в кілограмах та в графі “Правильність внесення у накладну відомостей” мається підпис відправника, тобто відправник підтвердив правильність внесення відомостей до накладної.

Пунктом 5.5. Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей, зокрема маси вантажу, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.08. № 04-5/225: «Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначених у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею (ст.6 Статуту), а згідно зі статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу».

          На підставі вищезазначеного, суд вважає заявлені ДП “Придніпровська залізниця” позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Український графіт” понесених додаткових витрат в розмірі 8068 грн. 32 коп., не можуть бути задоволені господарським судом.

На підставі вищезазначеного, суд вирішив в задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                               ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                   В.І.Черкаський

дата складання повного рішення –08.11.2010