Рішення № 12242790, 09.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.10 р.                     Справа № 22/226                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ДОНБАС», м.Донецьк,

до відповідача, Донецького комунального підприємства «Фармація», м.Донецьк,

про стягнення 12379,02 грн.

за участю представників:

від позивача: Сіренко Т.М.– довіреність від 12.05.2010р., Стасенко А.В. – директор,

від відповідача: не з”явився,

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу, оголошувалась перерва з 15.09.2010р. до 29.09.2010р., з 29.09.2010р до 19.10.2010р., з 26.10.2010р. до 14.11.2010р.

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ДОНБАС», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Донецького комунального підприємства «Фармація», м.Донецьк, про стягнення 12379,02 грн., у тому числі 10097,06 основного боргу, 1394,22грн. 30% річних, 887,74грн. пені.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору №151 від 13.11.2006р. щодо оплати поставленого товару, простроченні грошового зобов’язання.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору №151 від 13.11.2006 року, додаткового погодження від 08.01.2008 року, спеціальної довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акту зведення взаєморозрахунків, підписаного з боку останнього, правоустановчих документів, видаткових накладних №5220 від 28.07.2009р., №5219 від 28.07.2009р., №4846 від 14.07.2009р., №4845 від 14.07.2009р., №5219 від 28.07.2009р., №4051 від 11.06.2009р., №4050 від 11.06.2009р., №3817 від 03.06.2009р., №1037 від 17.02.2009р., №304 від 16.01.2009р., №ДОК – 008783 від 26.11.2008р., №ДОК – 005394 від 18.07.2008р., №ДОК – 005393 від 18.07.2008р., №ДОК – 005197 від 10.07.2008р., №ДОК – 005196 від 10.07.2008р., №ДОК – 001597 від 29.02.2008р., №ДОК – 001596 від 29.02.2008р., №ДОК – 000945 від 11.02.2008р., №ДОК – 006260 від 01.11.2007р., №ДОК – 003117 від 25.05.2007р., №ДОК – 000915 від 16.02.2007р., №ДОК – 001763 від 22.03.2007р., №ДОК – 001764 від 22.03.2007р., №ДОК – 000916 від 16.02.2007р., №ДОК – 001286 від 03.03.2007р., №ДОК – 001321 від 05.03.2007р., №ДОК – 000296 від 17.01.2007р., №ДОК – 000677 від 06.02.2007р., №ДОК – 000678 від 06.02.2007р., №ДОК – 001827 від 05.12.2006р., №ДОК – 002298 від 22.12.2006р., №ДОК – 002297 від 22.12.2006р., № ДОК – 002407 від 27.12.2006р., №ДОК – 001505 від 20.11.2006р., №ДОК – 001504 від 20.11.2006р., №ДОК – 001554 від 23.11.2006р., №ДОК – 001555 від 23.11.2006р., №ДОК – 001398 від 14.11.2006р., №ДОК – 001399 від 14.11.2006р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №038532 від 23.03.2007р., № 038514 від 05.03.2007р., №428050 від 22.12.2006р., № 428003 від 20.11.2006р., банківських виписок по розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ДОНБАС».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 32, 43, 54 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.09.2010р. Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2010р. надано пояснення стосовно відсутності інших договірних відносин з даним контрагентом.

29.09.2010р. в судовому засіданні представником Відповідача надано відзив, згідно з яким останній позов не визнає та вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Дана правова позиція обґрунтована тим, що, на думку Донецького комунального підприємства «Фармація», в спірному договорі не обумовлено строк дії, а тому на підставі ч.2, 3 ст.267 Господарського кодексу України його укладено на один рік. Таким чином, договір №151 від 13.11.2006 року припинив свою дію 13.11.2007 року, а всі поставки, здійснені після цієї дати є позадоговірними. Також Відповідач вважає суму заборгованості не обґрунтованою.

11.10.2010р. Позивач через канцелярію суду надав зауваження на відзив, згідно з якими не погодився з правовою позицією Відповідача, зазначив, що всі постачання мали договірний характер.

25.10.2010р. через канцелярію суду Відповідачем надано додаткові пояснення, якими він знову наголосив на тому, що вважає поставки після 13.11.2007 року позадоговірними. Останній наполягав на здійсненні перерахунку суми боргу, враховуючи викладене. Також ним надано копії платіжних доручень, які підтверджують часткові оплати поставленої продукції.

01.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано копію акту зведення взаєморозрахунків з 01.07.2009р. по 31.08.2009р., підписаного обома сторонами, а також пояснення щодо розрахунку суми основного боргу.

04.11.2010р. представник Відповідача надав додаткові пояснення, відповідно до яких знов висловлена думка щодо закінчення строку дії спірного договору та неправомірності стягнення заборгованості саме за ним.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, зазначили, що посилання на договір №ДОК-151 від 13.11.2006 року є технічною помилкою комп’ютерної програми. Оскільки інших договорів крім №151 від 13.11.2006 року з даним контрагентом не укладалось, мався на увазі саме цей правочин як підстава здійснення даної господарської операції.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши договір №151 від 13.11.2006 року, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 1.1, 5.4 договору, Позивач (Продавець) передає, а Відповідач (Покупець) приймає та оплачує на протязі 21 календарного дня з дня отримання товар за цим договором окремими партіями.

Відповідно до п.7.1 даної угоди, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за ним.

Доводи Відповідача щодо закінчення строку дії даного договору 13.11.2007 року на підставі ч.2, 3 ст.267 Господарського кодексу України через не визначення строку його дії є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Поняття строку та терміну містяться в статті 251 Цивільного кодексу України, відповідно до них, строком є певний період часу, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з ч.1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Частиною 2 ст. 252 Цивільного кодексу України передбачено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм, спірний правочин укладений на термін до настання певного моменту, а саме до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за ним і є діючим до теперішнього часу, враховуючи часткове виконання Відповідачем свого зобов’язання щодо оплати отриманого товару.

Висновку щодо неналежного виконання свого грошового зобов’язання Покупцем суд дійшов з огляду на наступне.

Згідно з видатковими накладними №5220 від 28.07.2009р., №5219 від 28.07.2009р., №4846 від 14.07.2009р., №4845 від 14.07.2009р., №5219 від 28.07.2009р., №4051 від 11.06.2009р., №4050 від 11.06.2009р., №3817 від 03.06.2009р., №1037 від 17.02.2009р., №304 від 16.01.2009р., №ДОК – 008783 від 26.11.2008р., №ДОК – 005394 від 18.07.2008р., №ДОК – 005393 від 18.07.2008р., №ДОК – 005197 від 10.07.2008р., №ДОК – 005196 від 10.07.2008р., №ДОК – 001597 від 29.02.2008р., №ДОК – 001596 від 29.02.2008р., №ДОК – 000945 від 11.02.2008р., №ДОК – 006260 від 01.11.2007р., №ДОК – 003117 від 25.05.2007р., №ДОК – 000915 від 16.02.2007р., №ДОК – 001763 від 22.03.2007р., №ДОК – 001764 від 22.03.2007р., №ДОК – 000916 від 16.02.2007р., №ДОК – 001286 від 03.03.2007р., №ДОК – 001321 від 05.03.2007р., №ДОК – 000296 від 17.01.2007р., №ДОК – 000677 від 06.02.2007р., №ДОК – 000678 від 06.02.2007р., №ДОК – 001827 від 05.12.2006р., №ДОК – 002298 від 22.12.2006р., №ДОК – 002297 від 22.12.2006р., № ДОК – 002407 від 27.12.2006р., №ДОК – 001505 від 20.11.2006р., №ДОК – 001504 від 20.11.2006р., №ДОК – 001554 від 23.11.2006р., №ДОК – 001555 від 23.11.2006р., №ДОК – 001398 від 14.11.2006р., №ДОК – 001399 від 14.11.2006р., долученими до матеріалів справи, Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 55461,77грн., що підтверджується підписами уповноважених представників підприємств на даних документах та їх печатками.

Повноваження особи, яка здійснювала приймання товару від Відповідача (Пріходько Л.І.) підтверджується спеціальною довіреністю, виданою на підставі додаткового погодження 08.01.2008 року та іншими довіреностями №038532 від 23.03.2007р., № 038514 від 05.03.2007р., №428050 від 22.12.2006р., № 428003 від 20.11.2006р, наданими до матеріалів справи.

На договірний характер даних правовідносин вказує посилання в первинних документах на договір №151 від 13.11.2006 року, як на правову підставу здійснення вказаних господарських операцій. Судом приймаються до уваги пояснення Позивача щодо відсутності інших укладених договорів між сторонами (надані в судовому засіданні 15.09.2010р.) та помилковості визначення в видаткових накладних договору за №ДОК-151 від 13.11.2006 року (надані в судовому засіданні 09.11.2010р.).

Також посилання на спірний правочин містяться в платіжних дорученнях, які надані Відповідачем в підтвердження часткової оплати отриманого товару.

Так, платіжні доручення №2493 від 15.09.2008р., №2259 від 27.08.2008р., №1309 від 27.05.2008р., 3751 від 25.03.2008р., №2493 від 15.09.2008р., №3237 від 20.11.2008р., №1020 від 26.02.2009р., №1295 від 12.03.2009р., №2071 від 28.04.209р. в якості підстави оплати містять посилання на договір №151 від 13.11.2006р. Дати цих платіжних документів та відповідно і дати операцій щодо оплати товару спростовують твердження Відповідача щодо припинення дії спірного договору 13.11.2007 року та про позадоговірний характер постачань, здійснених після цієї дати.

Крім того, інші платіжні доручення, які є в матеріалах справи, містять в собі посилання на видаткові накладні, в яких в свою чергу в якості підстави здійснення постачання зазначено саме договір №151 від 13.11.2006р.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім саме в межах договору №151 від 13.11.2006 року. Докази незгоди Покупця з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Враховуючи домовленості, викладені сторонами в пункті 5.4 договору, Покупець сплачує 100% вартості товару на протязі 21 календарного дня з моменту його отримання.

В порушення умов договору Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникала заборгованість.

Цей факт вбачається з наданих Позивачем банківських виписок та долучених до матеріалів справи Відповідачем платіжних доручень.

Про визнання Донецьким комунальним підприємством «Фармація» факту наявності боргу в сумі 13597,06грн. свідчить підписаний ним акт зведення взаєморозрахунків станом на 31.08.2009 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень №454 від 05.03.2010р., №3947 від 01.09.2009р., №4633 від 27.10.2009р., №4935 від 17.11.2009р., після підписання зазначеного акту зведення взаєморозрахунків Відповідачем частково погашено заборгованість на суму 3500,00грн.

Таким чином, на момент винесення рішення сума заборгованості за поставлений товар складає 10097,06грн.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на 10097,06грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Пунктом 6.4 та 6.5 договору сторонами визначена відповідальність сторін: за порушення строку оплати товарів Покупець сплачує Продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних; за порушення строку оплати товарів за кожен день просрочки оплати отриманого товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

Позивач до стягнення заявляє 1394,22грн. 30% річних та 887,74грн. пені.

Перевірив розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування, виходячи з того, що даний вид відповідальності не протиречить вимогам діючого законодавства та обумовлен сторонами у договорі, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі, визначеному Позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ДОНБАС», м.Донецьк, до відповідача, Донецького комунального підприємства «Фармація», м.Донецьк, про стягнення 12379,02 грн., у тому числі 10097,06 основного боргу, 1394,22грн. 30% річних, 887,74грн. пені задовольнити.

2.Стягнути з Донецького комунального підприємства «Фармація» (83085, м.Донецьк, вул. Баумана, 5, п/р 26006301591381 в філії «ролетарьске відділення ПІБ», МФО 224301, ЄДРПОУ 01976625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ДОНБАС» (83056, м.Донецьк, вул. Павла Поповича, 35А, п/р 26005060009529 в Донецькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 34512112) 12379,02 грн., у тому числі 10097,06 основного боргу, 1394,22грн. 30% річних, 887,74грн. пені, а також відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 123,79грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У судовому засіданні 09.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

6.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя                               

Повний текст рішення підписано 15.11.2010р.