Рішення № 12242582, 15.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.10р.Справа № 17/331-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфест-консалтінг", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 350 000 грн. 00 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Логвиненко Л.Г., довір. № 1 від 25.05.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфест-консалтінг" (надалі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) суму 350000,00 грн. заборгованості за порушення виконання зобовязань по договору № 01/02 від 01.02.10р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання та реєстрації) сторін (а.с. 30).

При цьому, наведені положення в Розясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданими позивачем для огляду у судовому засіданні, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.02.2010 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір про надання консультаційних та маркетингових послуг № 01/02 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого замовник доручає, а виконавець зобовязується забезпечити інформаційне обслуговування та надання консультаційних та маркетингових послуг необхідних замовнику, де останній за надані позивачем послуги зобовязався сплатити 350000,00 грн. на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт, згідно виставленому рахунку.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору про надання послуг по технічному обслуговуванню, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що в підтвердження належного виконання взятих на себе зобовязань, в силу вимог п. 3.2 Договору, позивачем надано двосторонній акт виконаних робіт № 1 від 05.03.10р. на суму 350000,00 грн. (а.с. 10), який містить підпис та відбиток печатки замовника про отримання від виконавця (позивача у справі) замовлених послуг в повному обсязі. Також, на виконання умов було виставлено рахунок на оплату (а.с.11).

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проведений аналіз матеріалів справи відображає, що відповідач не виконав взяті на себе зобовязання в частині оплати наданих позивачем послуг, чим порушив узгоджені умови Договору та вимоги чинного законодавства України.

Тобто, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем існує загальний розмір заборгованості у сумі 350000,00 грн., який визнається судом підтвердженим, оскільки доведений матеріалами справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Викладене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфест-консалтінг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Андрійченко, буд. 78; ЄДРПОУ 34735311) суму 350000,00 грн. (триста пятдесят тисяч грн. 00 коп.) заборгованості, 3500,00 грн. (три тисячі пятсот грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 09.11.10р.