Рішення № 12242583, 15.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.10р.Справа № 17/334-10 За позовом Одеської залізниці, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклогруп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 480 грн. 00 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Стрілець О.С., довір. № 81 від 04.01.10р.;

від відповідача: Михайлик Н.В., довір. № 10 від 12.10.10р.

Суть спору:

Одеська залізниця (надалі –позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклогруп" (надалі –відповідач) суму 21480,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній № 44026149 маси вантажу.

Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач позовні вимоги визнає повністю. У відзиві на позов зазначає, що подані залізницею вимоги правомірні та відповідають фактичним обставинам справи. Разом з тим, зазначає про довготривалу співпрацю з позивачем та завчасну повну сплату провізної плати. Тобто, на думку відповідача, такими діями з боку відповідача позивачу збитків завдано не було, тому на підставі положень ст. 233 Господарського кодексу України просить зменшити розмір штрафних санкцій.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

За умовами статті 37 Статуту залізниць України (далі –Статут) під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Згідно залізничної накладної № 44026149 відповідач (вантажовідправник) відвантажив зі станції Супруновка Південної залізниці 2 вагони вантажу –бій скляний, на адресу ВАТ «Вільногірське скло», а залізниця зобов’язалася доставити вагони № 67161984 та № 66568056 на станцію призначення –Вольногорськ Придніпровської залізниці і видати вантажоодержувачу.

02.05.10р. при прийманні поїзда № 2953 по станції Знам’янка Одеської Залізниці у складі якого були названі вище вагони в результаті зважування на тензометричних динамічних вагах виявлено наступну масу: а) у вагоні № 67161984 –брутто 79,6 т, брутто по натурному листу 91,2 т, де різниця становить 11,6 т; б) у вагоні № 66568056 –брутто 72,2 т, а брутто по натурному листу 91,2 т, де різниця становить 19,0 т.

В той же час, було проведено контрольне зважування цих же вагонів на статистичних вагах згідно витягу з книги переважування, а саме:

а) –брутто 80000 кг, нетто 57800 кг, тара 22200 кг, а по накладній –нетто 69000 кг, тара 22200, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення –11200 кг;

б) - брутто 73700 кг, нетто 51500 кг, тара 22200 кг, а по накладній –нетто 69000 кг, тара 22200, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення –17500 кг.

За умовами п. 6.3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" за № 04-5/601 від 29.05.02р., зі змінами та доповненнями від 18.11.03р. та 29.09.08р., передбачено, що Статут не містить чітких приписів стосовно того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення штрафу за неправильно зазначені відомості в накладній, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.

Відповідно до положень ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей зазначених у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Зокрема, комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Вивчивши складені за викладених вище обставин акти загальної форми №№ 12545, 12544, у відповідно до положень ст. 129 Статуту, 02.05.10 р. складений комерційний акт № АА 054829/374 з яких вбачається, що слідів втрати вантажу немає, вантаж завантажений навалом, на рівні висоти бортів. Торцеві стінки глухі, люки щільно прилягають, слідів втрати або просипання вантажу немає.

Таким чином, суд дійшов висновку про невірне визначення маси вантажу в вагонах.

За умовами ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Оскільки саме відправник (відповідач у справі) визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначений ними у накладній, то позов підлягає задоволенню за рахунок відправника.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до стягнення штрафу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Клопотання ж відповідача про зменшення штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення задоволенню не підлягає, оскільки не обґрунтоване та безпідставне.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стеклогруп" (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 11/61; ЄДРПОУ ) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; ЄДРПОУ 01071315) суму 21480,00 грн. (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят грн. 00 коп.) штрафу, 214,80 грн. (двісті чотирнадцять грн. 80 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –09.11.10р.