Постанова № 12241756, 04.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04.11.2010 р. справа № 2а- 9774/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - Кадук Л.В., Тимченко С.Л.,

відповідача - Головко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Кегичівської районної спілки споживчих товариств

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування рішень, - встановив:

Позивач, Кегичівська районна спілка споживчих товариств звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати рішення відповідача, Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області 1) №0000942330 від 27.10.2009р. про нарахування штрафних санкцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 455,30 грн., 2) №0000902330 від 26.10.2009 р. про нарахування штрафних санкцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 402,00 грн., 3) №0000912330 від 26.10.2009р. про нарахування штрафних санкцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 421,20 грн., 4) №0000922330 від 26.10.2009р. про нарахування штрафних санкцій відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в сумі 3087,45 грн. та № 0000932330 від 26.10.2009р. про застосування фінансових санкцій відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в розмірі 2.700,00грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Облік товарів за місцем їх реалізації вівся належним чином, оригіналів первинних документів, копій первинних документів, накладних про внутрішнє переміщення товарів в структурних підрозділах Кегичівської РССТ на момент проведення перевірки не було, оригінали первинних документів знаходились безпосередньо в РССТ, а в структурних підрозділах облік товарів здійснювався шляхом відповідних записів в книгах надходження товарів, що відповідає вимогам закону. Продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів працівник РССТ не здійснював, дані напої та тютюнові вироби не належали РССТ, за відомостями обліку РССТ не значились. За таких обставин, спірні рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій суперечать закону, що є підставою для визнання їх недійсними. В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Красноградська міжрайонна Державна податкова інспекція у Харківській області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій від №0000942330 від 27.10.2009р., №0000912330 від 26.10.2009р., №000902330 від 26.10.2009р., №0000922330 від 26.10.2009р., №0000932330 від 26.10.2009р. були прийняті Красноградською МДПІ в межах повноважень даного субєкта права як органу державної податкової служби України, наявність в діяльності Кегичівської районної спілки споживчих товариств порушень підтверджується актами перевірок №9095/20/40/23/30767842 від 08.10.2009р., №8979/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8978/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8980/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р. процедура прийняття спірних рішень була дотримана податковою інспекцією, за формою та підставами винесення спірні рішення жодним чином не порушують прав та охоронюваних законом інтересів Кегичівської районної спілки споживчих товариств. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

За наслідками проведення працівниками ДПА у Харківській області планових перевірок позивача, Кегичівського РССТ з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про ведення касових операцій у національній валюті України були складені акти №8979/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8978/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8980/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №9095/20/40/23/30767842 від 08.10.2009р.

З посиланням на перелічені акти відповідач, Красноградська МДПІ прийняв такі рішення: №0000942330 від 27.10.2009р. про нарахування штрафу в сумі 455,30 грн., №0000902330 від 26.10.2009р. про нарахування штрафу в сумі 402,00 грн., №0000912330 від 26.10.2009р. про нарахування штрафу в сумі 421,20 грн., №0000922330 від 26.10.2009р. про нарахування штрафу в сумі 3087,45 грн., №0000932330 від 26.10.2009р. про нарахування штрафу в сумі 2.700,00грн..

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугували відображені в актах №8979/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8978/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8980/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №9095/20/40/23/30767842 від 08.10.2009р. висновки контролюючого органу про порушення Кегичівською РССТ п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ведення обліку товарно-матеріальних цінностей з порушенням встановленого порядку, що виразилось у відсутності на місці здійснення господарської діяльності Кегичівської РССТ накладних на товар, який знаходиться у продажу загальною вартістю 227,65грн. (акт №9095/20/40/23/30767842), загальною вартістю 201,00грн. (акт №8978/20/40/23/30767842), загальною вартістю 1.114,6грн. (акт№8980/20/40/23/30767842), п.2 і п.5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції по продажу товару на суму 22,5грн. без застосування розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій (акт№8980/20/40/23/30767842), п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в розрахунковій книжці, в розмірі 103,65грн. (акт№8980/20/40/23/30767842), ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії, роздрібна торгівля алкогольними напоями (коньяк "Писарівський") за ціною, нижчою від мінімально встановленої (акт№8980/20/40/23/30767842), п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ведення обліку товарно-матеріальних цінностей з порушенням встановленого порядку, що виразилось у відсутності на місці здійснення господарської діяльності Кегичівської РССТ накладних на товар, який знаходиться у продажу загальною вартістю 210,60грн. (акт 8979/20/40/23/30767842).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

По епізоду порушення ведення обліку товарних запасів за місцем зберігання та реалізації

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Суд відзначає, що на момент виникнення спірних правовідносин питання ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не унормовано законодавцем у спосіб прийняття відповідного окремого акту законодавства з даного питання.

Водночас з цим, суд бере до уваги, що згідно з ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення) накладні про отримання товару є первинними документами, що опосередковують господарські правовідносини між субєктами права зі статусом субєктів господарювання (тобто між юридичними особами та фізичними особами підприємцями), є підставою саме для бухгалтерського обліку.

В силу норм ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Позивач, як юридична особа, має обов'язок ведення бухгалтерського обліку, а відтак до спірних правовідносин слід застосувати приписи Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. №2; далі за текстом Методичні рекомендації).

Згідно з п.3.1 Методичних рекомендацій надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Саме до таких документів належать накладні на придбання товару, бо ці накладні складаються на підтвердження господарської операції щодо руху товарів між субєктами права зі статусом субєктів господарювання (тобто між юридичними особами та фізичними особами підприємцями).

За правилом п.3.12 Методичних рекомендацій для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»затверджена типова форма первинного документа М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів".

З положень наведених норм права випливає, що відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей між субєктами господарювання або внутрішньогосподарське переміщення товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку обліку товарів.

За матеріалами справи позивач до перевірки не надав ані первинних документів про рух товарів між суб'єктами господарювання, ані документів про внутрішньогосподарське переміщення товарів.

Посилання позивача на ведення обліку товарних запасів в порядку Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України шляхом здійснення відповідних записів у книгах надходження товарів визнається судом неспроможним, позаяк акти перевірок №8979/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8978/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №8980/20/40/23/30767842 від 06.10.2009р., №9095/20/40/23/30767842 від 08.10.2009р. не містять ніяких зауважень працівників позивача про наявність в структурних підрозділах згаданих книг.

Фактичних даних про відсутність у працівників позивача, за участі яких здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками в частині ведення обліку товарних запасів в книгах надходження товарів, Кегичівською РССТ до матеріалів справи не додано.

Отже, висновки перелічених актів про відсутність у позивача належного обліку товарів за місцем їх реалізації слід визнати правильним, бо цей висновок узгоджується з фактичними обставинами спірних правовідносин.

Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, застосування відповідачем за даним епізодом порушення (неведення обліку товарних запасів загальною вартістю 227,65грн., неведення обліку товарних запасів загальною вартістю 201,00грн., неведення обліку товарних запасів загальною вартістю 1.114,6грн., неведення обліку товарних запасів загальною вартістю 210,60грн.) штрафу згідно з ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є обґрунтованим.

По епізоду проведення розрахункової операції без застосування розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій

Правовідносини з приводу застосування реєстраторів розрахункових операцій унормовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статтею 3 якого визначені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2 ст.3).

Окрім того, п.5 ст.3 згаданого закону передбачено, що особи зобов'язані також у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

За матеріалами справи 06.10.2009р. працівниками контролюючого органу була здійснена розрахункова операція з придбання у позивача, Кегичівського РССТ 1 пачки цигарок "Прима" вартістю 3,00грн., 1 пляшки коньяку "Писарівський" вартістю 22,50грн. Касовий чек при проведенні даної розрахункової операції не видавався, реєстратор розрахункових операцій чи розрахункова книжка не використовувались.

При цьому, згідно з актом №8980/20/40/23/30767842 на місці проведення розрахунків знаходилась сума готівкових коштів в розмірі 103,65грн., які відповідно до власно складеного працівником позивача опису наявних купюр та монет, були отримані від розрахункових операцій з продажу товару. Викладені в акті №8980/20/40/23/30767842 відомості та згаданий опис наявних купюр і монет підтверджують, що розрахункова книжка при продажу товару позивачем не використовувалась.

Фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано.

Міра юридичної відповідальності за порушення перелічених норм закону встановлена п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Як зясовано судом, на даний епізод порушення припадає сума штрафу в розмірі 340,00грн. Фактичних даних про невірне обрання відповідачем міри юридичної відповідальності у спірних правовідносинах або про порушення процедури її реалізації матеріали справи не містять.

За таких обставин, доводи позивача про необґрунтованість нарахування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 340,00грн. не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

По епізоду незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в розрахунковій книжці

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з актом перевірки №8980/20/40/23/30767842 позивачем було допущено порушення вимог даної норми закону шляхом незабезпечення відповідності на суму 103,65грн.

В ході розгляду справи позивач не подав до суду доказів відсутності порушень згаданої норми закону.

Міра юридичної відповідальності за порушення вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлена ст.22 цього ж закону у вигляд штрафу в пятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність.

За таких обставин, застосування відповідачем за даним епізодом штрафу в розмірі 518,25грн. слід визнати правомірним.

По епізоду роздрібної торгівлі алкогольними напоями (коньяк "Писарівський") за ціною, нижчою від мінімально встановленої

Правовідносини з приводу обігу алкогольних напоїв регламентовані Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.18 якого передбачено, що КМУ має право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою КМУ від 30.10.2008р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»зі змінами та доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту у сфері роздрібної торгівлі на коньяк чотири зірочки складає 146,7грн.

При цьому, за встановленими цією постановою правилами обрахування мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, коньяку три зірочки, коньяку чотири зірочки, коньяку п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків.

За матеріалами справи працівником позивачем була здійснена господарська операція з продажу коньяку "Писарівський", факт чого зафіксований актом №8980/20/40/23/30767842.

Оцінюючи довід позивача про неналежність даного алкогольного напою Кегичівському РССТ, суд зауважує на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В силу застереження, яке міститься в ч.1 ст.49 ГК України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Аналогічна за змістом норма права була включена законодавцем до ч.1 ст.68 Конституції України, де зазначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Частиною 1 ст.46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

За правилом ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що на момент проведення контролюючим органом перевірки діяльності суб'єкта господарювання гр.ОСОБА_1 знаходилась за місцем здійснення господарської діяльності Кегичівської РССТ, мала вільний доступ до належного РССТ товару та грошових коштів, документів обліку, що однозначно вказує на те, що гр.ОСОБА_1 була допущена позивачем до роботи. Виконуючи трудову функцію працівник діє від імені роботодавця, внаслідок чого відповідальність за дії такого працівника по дотриманню положень чинного законодавства покладається саме на роботодавця.

Водночас з цим, суд бере до уваги, що в акті перевірки №8980/20/40/23/30767842 контролюючим органом не зазначений показник міцності за об'ємом (у відсотках) алкогольного напою, що унеможливлює розрахування мінімальної ціни і в силу ч.3 ст.2 КАС України є підставою для скасування штрафу в сумі 1.000,00грн. нарахованого МДПІ за цим епізодом.

По епізоду роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії

Згідно з ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Актом №8980/20/40/23/30767842 встановлено факт реалізації працівником позивача пачки цигарок.

Заперечуючи проти означеного факту, позивач стверджував, що реалізовані цигарки Кегичівському РССТ не належали.

Однак, з цього приводу суд зауважує на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В силу застереження, яке міститься в ч.1 ст.49 ГК України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

Аналогічна за змістом норма права була включена законодавцем до ч.1 ст.68 Конституції України, де зазначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Частиною 1 ст.46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

За правилом ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що на момент проведення контролюючим органом перевірки діяльності суб'єкта господарювання гр.ОСОБА_1 знаходилась за місцем здійснення господарської діяльності Кегичівської РССТ, мала вільний доступ до належного РССТ товару та грошових коштів, документів обліку, що однозначно вказує на те, що гр.ОСОБА_1 була допущена позивачем до роботи. Виконуючи трудову функцію працівник діє від імені роботодавця, внаслідок чого відповідальність за дії такого працівника по дотриманню положень чинного законодавства покладається саме на роботодавця.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»в разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до субєктів господарювання застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Частиною 4 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вказано, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Оскільки Законом України «Про державну податкову службу в Україні»на податкові органи покладено функцію контролю за наявністю ліцензій на право здійснення господарської діяльності, то вирішення питання про накладення зазначеного штрафу входить до компетенції відповідача, позаяк наділення певного субєкта права функцією контролю за своєю правовою суттю означає одночасне наділення цього субєкта повноваженням на притягнення винної особи до визначеної законом міри юридичної відповідальності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що за епізодом продажу тютюнових виборів без наявності ліцензії вимоги позивача є необґрунтованими, а сума штрафу в розмірі 1.700,00грн. застосована МДПІ правильно.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Кегичівської районної спілки споживчих товариств до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування рішень задовольнити частково.

Скасувати рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 26.10.2009р. №0000932330 в частині нарахування штрафних (фінансових санкцій) в розмірі 1.000,00грн.

В решті вимог - адміністративний позов залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кегичівської районної спілки споживчої товариства (місцезнаходження 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт.Кегичівка, вул. 1 травня, буд.2; ідентифікаційний код 30767842) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 0 (нуль) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09.11.2010р.

Суддя Сліденко А.В.