Рішення № 122284143, 15.10.2024, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5609/24

Провадження № 2/209/1439/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2024 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

АТ «Акцент - Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 05 жовтня 2017 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання кредиту та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06 липня 2024 року має заборгованість у розмірі 80898,68 гривень, яка складається з наступного: 54034,28 гривень заборгованість за кредитом; 26864,40 гривень - заборгованість по відсоткам. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 жовтня 2017 року в розмірі 80898,68 гривень станом на 06.07.2024 року та судові витрати по справі.

Ухвалою від 04 вересня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження на 15 жовтня 2024 року на 11.45 годин.

Представниквідповідача ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явилася,надали відзивна позовнузаяву,згідно якогозазначили,що анкета-заявапро приєднаннядо умовта Правилнадання банківськихпослуг вА-Банкуне міститьдати їїстворення тапідписання відповідачем.Згідно знаданої позивачемкопії вищевказаноїанкети-заявивідповідач погодивсяотримувати банківськіпослуги,при цьомув нійвідсутні умовидоговору провстановлення розмірипроцентної ставки.До позовноїзаяви банкдодав Витягз Умовта правилнадання банківськихпослуг вАТ «Акцент-Банк»,довідку провидачу кредитноїкартки відповідачу,довідку полімітам,Поспорт споживчогокредиту 05.10.2017року. Вказані,умови,довідки тапаспорт споживчогокредиту немістять датита підписувідповідача. Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,паспорт споживчогокредиту міститьвідомості щодопроцентної ставки,що застосовуєтьсяв разіневиконання зобов`язаннящодо поверненнякредиту.Однак,дана інформаціямає загальнийхарактер тає пропозицієюдо укладеннякредитного договору(офертою).Отже,підписання відповідачемпаспорта споживчогокредиту несвідчить,що відповідачембуло погодженота встановленобанком відсоткисаме утакому розмірі,який позивачпросить стягнутияк заборгованістьза відсотками.Окрім того,в роздруківціпаспорту споживчогокредиту вказано,що умовидоговору проспоживчий кредитможуть відрізнятисявід інформації,наведеної вцьому паспортіспоживчого кредиту,та будутьзалежати відпроведеної кредитодавцемоцінки кредитоспроможностіспоживача зурахуванням,зокрема,наданої нимінформації промайновий тасімейний стан,розмір доходів,тощо.Споживач,підписавши такийдокумент,підтвердив отриманнявсіх пояснень,необхідних длязабезпечення можливостіоцінити,чи адаптованодоговір допотреб тафінансової ситуаціїспоживача,зокрема шляхомроз`ясненнянаведеної інформації,в томучислі суттєвиххарактеристик запропонованихпослуг тапевних наслідків,які вониможуть матидля споживача,утому числів разіневиконання останнімзобов`язаньза такимдоговором. При цьому,матеріали справине містятьпідтверджень,що самезазначені Умовирозумів відповідачта ознайомивсяі погодивсяз ними,підписуючи заяву-анкетупро приєднаннядо умовта Правилнадання банківськихпослуг «Акцент-Банку,а такожте,що вказанідокументи намомент отриманнявідповідачем кредитнихкоштів взагалімістили умови,зокрема щодо сплативідсотків . За такихобставин табез наданихпідтверджень проконкретні запропонованівідповідачу Умовита правилабанківських послуг,відсутність уанкеті-заявідомовленості сторінпро сплатувідсотків закористування кредитнимикоштами,наданий банкомВитяг зУмов неможе розцінюватисяяк стандартна(типова)форма,що встановленадо укладеногоіз відповідачемкредитного договору,оскільки достовірноне підтверджуютьвказаних обставин. Крім того,роздруківка Витягуз Умовта правилнадання банківськихпослуг в«Акцент-Банк»,із сайтупозивача належнимдоказом бутине може,оскільки цейдоказ повністюзалежить відволевиявлення ідій однієїсторони (банку),яка можевносити івносить відповіднізміни вумови таправила.Стосовно стягненнязаборгованості затілом кредитузазначають,що позивачдодав довідкупро виданівідповідачу кредитнікартки відповіднодо договоруб/нвід 05.10.2017р.:№ 5169157305641049строком діїдо серпня2021року та№ 5375235100473519строком діїдо грудня2024року.Згідно звипискою зарахунком,за періодз 28жовтня 2013року по01березня 2020року відповідачемздійснено фактичнівитрати всумі 54034грн.28коп.по тілукредит.Проте випискапо рахункуне єрозрахунковим документомта непідтверджує переказукоштів,операцій побанківському рахунку,оскільки такийдокумент немістить відміткипро часйого прийняттята виконаннябанком,не містятьповного номеракартки,з чогоможна булоб встановитифакт перерахуваннякоштів накартковий рахуноксаме відповідача.В наданомупозивачем розрахункузаборгованості відсутніпосилання наномери кредитнихкарток відповідача,тому розрахунокє необгрунтованимта вимагаєвід судуздійснювати припущенняв ідентифікаціїсуми заборгованостіз привязкоюдо кредитнихкарток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .Тому прошувідмовити взадоволенні позовуповністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву згідно якої просить розглядати справу за відсутності представника банку.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.10.2017 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету- Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг / а.с.9/, де власноруч своїм підписом підтвердив, що він згодний, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір між ним та банком. Відповідно до Витягу з Умов та правил надання банківських послуг/ а.с.24-30/ відповідач отримав грошові кошти зі встановленням кредитного ліміту, розмір якого постійно змінювався зі сплатою процентів за користування кредитом. Згідно довідки /а.с.21/ ОСОБА_1 був відкритий рахунок № НОМЕР_1 та надано кредитну картку № НОМЕР_2 , строк ді якої до грудня 2024 року. Відповідно до виписки по картці /а.с.11-20/ відповідач користувався кредитними коштами. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.6-8/. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06 липня 2024 року має заборгованість у розмірі 80898,68 гривень, яка складається з наступного: 54034,28 гривень заборгованість за кредитом; 26864,40 гривень - заборгованість по відсоткам.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент- Банк».

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомдоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «Акцент- Банк».).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 05.10.2017 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якоїдоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ «Акцент- Банк» в періодз часу виникнення спірних правовідносин (05.10.2017 року) до моменту звернення до суду із позовною заявою (31.07.2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожнимспоживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент- Банк», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями625,1048 ЦК Українипозивач пред`явив, але належним чином не обґрунтував, не надавши належних доказів та розрахунку оскільки наданий позивачем розрахунок не надає можливості зробити суду висновок про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй, що прямо передбачено устатті 8 Конституції України.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особоюспоживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XIIПро захист прав споживачів(даліЗакон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-XIIспоживачфізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООНКерівні принципи для захисту інтересів споживачів, прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВПро відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньвід 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, яка відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24.09.2014 року (провадження № 6-144цс14).

Відповідно до частини 4статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ПАТ «Акцент- Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторонуспоживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Також суд вважає, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ «Акцент- Банк» не повернуті, а також вимоги частини другоїстатті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через судшляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно до заявлених позовних вимог та згідно наданого розрахунку розмір тіла кредиту складає 54034,28 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 54034,28 грн.

За наведених вище обставин та з підстав, зазначених в позові, з врахуванням наданих суду позивачем доказів в підтвердження наведених у позовній заяві обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 54034,28 гривень, в іншій частині позовні вимоги банку задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Крім того відповідно до ч. 1,2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Відтак на відповідача слід покласти сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2022,48 гривень.

Розрахунок: 54034,28 грн.(задоволені вимоги) х 3028,00 грн. (сплачений судовий збір) : 80898,68 грн. (розмір позовних вимог) = 2022,48 грн.

Керуючись ст. ст.526,611,629,634,638,639,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.12-13,76,81,82,141,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Акцент Банк» (місце знаходження 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11) до ОСОБА_1 (місце реєстрації- АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,останнє відомемісце реєстрації АДРЕСА_1 на користьАкціонерного Товариства«Акцент-Банк»(ЄДРПОУ14360080,місце знаходження 49074,м.Дніпро,вул.Батумська,буд.11, р/р НОМЕР_4 , МФО 307770) суму заборгованості за Кредитним договором № б/н від 05 жовтня 2017 року і яка складається із розміру заборгованості за кредитом в розмірі 54034,28 ( п`ятдесят чотири тисячі тридцять чотири гривні двадцять вісім копійок) .

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,на користьАкціонерного Товариства«Акцент-Банк»(ЄДРПОУ14360080,місце знаходження 49074,м.Дніпро,вул.Батумська,буд.11, р/р НОМЕР_4 , МФО 307770) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2022,48 (дві тисячі двадцять дві гривні сорок вісім копійок).

В задоволенні інших позовних вимог Акціонерного Товариства «Акцент Банк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая