Рішення № 122283066, 15.10.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1710/24

Номер провадження 2/573/390/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашина М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ЮХИМЕНКО Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ХАРА Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Адвокат Василець С.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який мотивований тим, що у квітні 2024 позивач ОСОБА_2 стало відомо про відкриття відносно неї виконавчого провадження №6392114 від 20.11.2020. З постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. про відкриття виконавчого провадження вбачається, що вказане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №35347, виданого 12.10.2020 приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. про стягнення з неї на користь АТ «Перший Український міжнародний банк», заборгованості в сумі 23287,02 грн. Зазначає, що підстави для пред`явлення будь яких вимог позивачу не відомі та не зрозумілі. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу та відсотків за користування кредитом у виконавчому напису зроблено відповідачем без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Крім того, у виконавчому написі нотаріуса зазначено про укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, але не зазначено що він був посвідчений нотаріально.

З наведених підстав представник вважає виконавчий напис №35347 від 12.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, є протиправним та просить визнати його таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

09 вересня 2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу та третім особам запропоновано в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відповідно відзив на позовну заяву та пояснення щодо позову (а. с.28-29).

Позиції учасників справи та подані ними заяви (клопотання).

Позивач ОСОБА_2 та представник останньої адвокат Василець С.О. в судове засідання не з`явились, представник направив клопотання про розгляд справи у їх відсутність та підтримання заявлених вимог ( а.с. 36-37) .

Представник відповідача - АТ «Перший Український міжнародний банк» до суду не з`явився, направив заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у відсутність представника (а. с. 32-34).

Треті особи приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хра Н.С. в судове засідання не з`явилися, пояснень щодо позову не подали (а. с. 31, 35).

Частинами першою та четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого напису №35347, вчиненого 12 жовтня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., з ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти в загальній сумі 23 287,02 грн., з яких 23037,02 грн. заборгованості за кредитним договором № 2001104977801 від 17.08.2018 за період з 30.01.2020 по 20.08.2020, укладеного між ПАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є АТ «Перший Український міжнародний банк» (а. с. 15).

На підставі вищевказаного виконавчого напису 20 листопада 2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження №63692114 та стягнуто з боржника основну винагороду в сумі 2328,70 грн. та 219,88 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження (а. с. 16-18).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

За загальним правилом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 означеного Закону).

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число ) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків ( для юридичних осіб) строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Аналогічні положення закріплені і в п.п. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі по тексту Порядок).

У пункті 3 п.п. 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

У п. 1 вказаного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п.п. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, у нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Окрім цього, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України №1172 в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, поданих доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. ст. 12 та 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Представник позивача зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства та Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Зокрема, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а відповідач не звертався до нього з вимогою про повернення заборгованості за позикою.

Неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило можливості його бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Крім того, оскільки укладений між товариством та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а відтак наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі №172/1652/18.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню через порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису. Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України доказів протилежного відповідач суду не надав.

Судові витрати.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 грн. (а. с. 25).

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених судових витрат, які складаються із витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

23.07.2024 між адвокатом Василець С.О. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги № 23/07/24-5, відповідно до умов якого (п. 3.2) сторони домовились, що загальна вартість послуг, зазначених в п. 1.1 договору орієнтовно становить 5 000,00 грн. Вказана сума була сплачено ОСОБА_2 згідно з розрахунком витрат (а. с. 21-22).

Суд, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши клопотання відповідача про визнання позовних вимог прийшов до висновку, що з урахуванням вимог ч.1 ст. 142 ЦПК України, з АТ Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_2 слід стягнути 5 000,00 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141-142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України«Про нотаріат», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Перший Український міжнародний банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄРДПОУ: 14282829), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ЮХИМЕНКО Ольга Леонідівна (місце знаходження: м. Київ, вул. Р.Окіпної, 4А, оф. 35 Б), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ХАРА Наталія Станіславівна (м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 18/12), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №35347, вчинений 12 жовтня 2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 23 287 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят сім) гривень 02 копійки.

Стягнути з АТ «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять шістдесят) гривень 60 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Зобов`язати Головне Управління Державної казначейської служби України в Сумській області повернути ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять шістдесят) гривень 60 копійок, який відповідно до квитанції № 2265-4682-8922-3422 від 19.08.2024 було сплачено через АТ «ТАСКОМБАНК» на розрахунковий рахунок UA 388999980313191206000018526, код отримувача: 37970404, Казначейство України).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя