Рішення № 122177606, 01.10.2024, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/435/24

Провадження №2/291/295/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 жовтня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ружин цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Ружинської селищної ради

про визнання права власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

15.04.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ружинської селищної ради про визнання права власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просить суд, визнати право власності на:

-гараж № НОМЕР_1 , загальною площею будівлі 24.0 кв. м, загальною площею приміщень 21.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 1825255100:04:003:0561 площею 0.0024 га;

-гараж № НОМЕР_2 , загальною площею будівлі 27.3 кв. м, загальною площею приміщень 24.1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер182525 5100:04:003:0592 площею 0.0028 га.

На обґрунтування позову позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Ружині Бердичівського району Житомирської області помер її чоловік - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М. відкрито спадкову справу № 22/2020, вона звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на вищевказані гаражі, оскільки є єдиним спадкоємцем за законом всього спадкового майна після смерті ОСОБА_3 .

Однак, нотаріус у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказані нежитлові приміщення їй відмовив із-за відсутності правовстановлюючих документів на них. ОСОБА_3 документи не оформив і після його смерті вона їх отримати не може, тому її права щодо набуття спадщини чоловіка порушені і захистити їх може лише в судовому порядк

Тобто, відмова мотивована тим, що дозвіл на продовження будівництва було видано на ім`я її покійного чоловіка, а декларація подана нею.

Ухвалою від 16.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є спадкоємицем по закону майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Ружин, Ружинського району, Житомирської області, що стверджується:

-паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.8-9);

- свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 виданого 05.10.1985 року Відділом ЗАГС Ружинського району Житомирської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 05.10.1985 року, прізвище після реєстрації позивачки змінено на Хуторна (а.с.11);

-свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 22.11.2019 року Ружинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.12);

-постановою приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області від 08.04.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на гараж № НОМЕР_1 та гараж № НОМЕР_2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 через відсутність правовстановлюючих документів (а.с. 17).

Згідно копії спадкової справи за № 22/2020 року, яка заведена 10 травня 2020 року приватним нотаріусом Ружинського районного нотаріального округу, щодо майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , вбачається, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини (а.с.13-45).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статею 1261 ЦК України передбачено, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подру`жжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.ст.1, 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, і до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, відноситься також і видача свідоцтва про право на спадщину.

Згідно Рішення виконкому Ружинської селищної ради народних депутатів від 28.02.1995 р. ОСОБА_3 було надано відповідно до ст.67 ЗК України (1991р.) для гаражного будівництва земельну ділянку площею 0.01 га (біля насінної лабораторії) в смт.Ружині Житомирської області (а.с.18).

Згідно Рішення виконкому Ружинської селищної ради народних Депутатів від 20.01.2000 р. № 11 ОСОБА_3 було надано відповідно до ст.67 ЗК України (1991р.) у користування для будівництва індивідуального гаража земельну ділянку площею 28.35 кв.м в смт.Ружині Житомирської області (а.с.20).

На вказаних земельних ділянках ОСОБА_3 було побудовано два гаражі за № НОМЕР_1 та №35.

Таким чином, чоловік позивачки на законних підставах в АДРЕСА_2 ) побудував два гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , так як для їх будівництва йому було відведено дві земельні ділянки, отримано дозволи на будівництво, затверджена проектна документація.

Але при житті ОСОБА_3 після завершення будівельний робіт не оформив прийняття в експлуатацію вказаних гаражів, не оформив акти державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об`єктів індивідуальної забудови в експлуатацію, не оформив та не зареєстрував право власності на вказані гаражі.

З метою оформлення права власності на вказані гаражі та отримання правовстановлюючих документів позивачка звернулась до Ружинської селищної ради Житомирської області з відповідною заявою.

Після смерті чоловіка рішеннями виконкому Ружинської селищної ради від 23.07.2020 р. №38 та №39 її було визнано забудовником вказаних гаражів в порядку спадкування та обліковані вказані об`єкти нерухомого майна (а.с.21).

Також за її зверненням Комунальним підприємством «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради проведено технічну інвентаризацію вказаних гаражів, а саме:

-гаража № НОМЕР_1 площею 24.0 кв.м: який розташований за адресою. АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 1825255100:04:003:0561 площею 0.0024 га, яка перебуває у неї в користуванні на підставі договору оренди землі, укладеного з Ружинською селищною радою 20.09.2021 р.;

-гаража № НОМЕР_2 площею 24.1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 1825255100:04:003:0592 площею 0.0028 га, яка перебуває у її приватній власності.

Також було подано до управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради декларації про закінчення будівництва об`єктів - вищевказаних гаражів та готовності їх до експлуатації.

Проте у реєстрації вказаних декларацій їй було відмовлено, а самі декларації повернуто на доопрацювання в зв`язку з тим, що «Виявлено невідповідність відомостей щодо замовника будівництва, зазначених у дозволі на право продовження будівництва та декларації про готовність до експлуатації об 'єкта».

Згідно технічного паспорта КП «Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 08.11.2023 року та Витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за зверненням ОСОБА_1 проведено технічну інвентаризацію гаража № НОМЕР_1 площею 24.0 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 1825255100:04:003:0561 площею 0.0024 га, яка перебуває у ОСОБА_1 в користуванні на підставі договору оренди землі, укладеного з Ружинською селищною радою 20.09.2021 р. (а.с.23-26).

Згідно технічного паспорта КП «Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 08.11.2023 року та Витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за зверненням ОСОБА_1 проведено технічну інвентаризацію гаража № НОМЕР_2 площею 24.1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці кадастровий номер 1825255100:04:003:0592 площею 0.0028 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (а.с.27-30).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №277079889 від 28.09.2021 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Великою А.В. 24.09.2021 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0028 га за кадастровим номером 1825255100:04:003:0592 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2466665918020, номер запису про право власності 44199086, індексний номер рішення про державну реєстрацію 60636651 від 28.09.2021) (а.с.31).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №296037560 від 24.01.2022 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Польовою Л.Д. 20.01.2022 проведено державну реєстрацію права на оренду ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,0024 га за кадастровим номером 1825255100:04:003:0561 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2564231518020, номер запису про інше речове право 46314761, індексний номер рішення про державну реєстрацію 63019352 від 24.01.2022) (а.с.32).

Згідно Витягів з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 22.02.2024 року вбачається, що позивач подала до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради декларації про закінчення будівництва гаражів № НОМЕР_1 та №35 та готовність їх до експлуатації, на що отримала відмову у зв`язку з тим, що Головним Інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5 було виявлено невідповідність відомостей щодо замовника будівництва (а.с.33-37).

Відповідно до Будівельного паспорта від 30.12.1999 року №56 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку під забудову по АДРЕСА_3 (а.с.42).

На час виникнення правовідносин щодо права власності ОСОБА_3 на нежитлові приміщення - гаражі, які згідно з витягами з Реєстру будівельної діяльності були побудовані в 2000 році, діяв Закон України «Про власність».

Згідно ст.ст. 11-13 вказаного Закону суб`єктами права власності у Україні, зокрема, є громадяни України; об`єктами права власності крім житлових будинків, квартир, дач, садових будинків є також і інше майно споживчого і виробничого призначення, а підставами виникнення права приватної власності є праця громадян.

До набрання чинності ЦК України, тобто до 01.01.2004р., та Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-1V «Про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно» виникнення у особи права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права та відповідно до статей 90, 101 ЗК Української РСР 1970 року разом з правом власності на будівлю до громадянина переходило права користування земельною ділянкою, якщо будівля розташована на землях міст та селищ міського типу.

Відповідно до статті. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав, на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Будівництво спірних гаражів ОСОБА_3 проводилось за наявності дозволів на будівництво, виданих компетентними органами, та на земельних ділянках, наданих йому в користування для будівництва гаражів; виготовлені на вказані гаражі технічні паспорта не містять відміток про самочинність будівництва; чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації нерухомого майна, а тому ОСОБА_3 був власником вказаного нерухомого майна.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті і лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття: спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статею1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.ст.1, 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, і до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, відноситься також і видача свідоцтва про право на спадщину.

Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2022р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.

Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса (п.3 глави 7 розділу І).

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (п.4.16 глави 10 розділу її).

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно можливе, якщо необхідний нотаріусу правовстановлюючий документ було пошкоджено, зіпсовано або втрачено, і отримати дублікат неможливо через відсутність відповідних документів в органах, що їх видавали, чи у їх правонаступників, чи в архівних установах.

Крім того, згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державка реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає .

Вказані правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 92.5/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15; від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18.

Таким чином, в зв`язку зі смертю власника майна - ОСОБА_3 отримати правовстановлюючі документи, які б посвідчували його право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення , неможливо. А тому, відповідно, в нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину чоловіка позивачка не може.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що незаконність набуття померлими права на спадкове майно судом не встановлено, позивачка у справі є єдиною спадкоємицею, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо визнання за нею права власності на нерухоме майно, так як досліджені докази свідчать про неможливість оформити спадщину в нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючих документів.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.4, 259, 265-268, 273 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1223, 1261, 1267 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради про визнання права власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_6 , в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

-гараж № НОМЕР_1 , загальною площею будівлі 24.0 кв. м, загальною площею приміщень 21.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 1825255100:04:003:0561 площею 0.0024 га;

-гараж № НОМЕР_2 , загальною площею будівлі 27.3 кв. м, загальною площею приміщень 24.1 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер182525 5100:04:003:0592 площею 0.0028 га.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_6 , жителька АДРЕСА_4 ;

відповідач: Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області, місце розташування: 13601, вул.Соборна,44, смт.Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 04344707.

Повний текст рішення виготовлено 09.10.2024 року.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк