Ухвала суду № 12216609, 11.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2010 р. м. КиївК-20045/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Карась О.В., Рибченко А.О., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Волноваському районі (далі ДПІ)

на постанову господарського суду Донецької області від 07.06.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2010

у справі № 41/168а

за позовом закритого акціонерного товариства «Діанівська птахофабрика»(далі Товариство)

до ДПІ

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача Топоркової О.І.,

відповідача не зявились,

Генеральної прокуратури України Комаси О.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.03.2007 №0000182320/0 в частині визначення позивачеві суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 121889 грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 07.06.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2007, позов задоволеною. У прийнятті вказаних рішень попередні судові інстанції виходили з факту визначення Товариством суми бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за грудень 2006 року за правилами підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тоді як Законом не передбачено обмеження розміру бюджетного відшкодування лише сумою податкового кредиту за попередній звітний період.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору. В обґрунтування касаційних вимог скаржник з посиланням на лист Державної податкової адміністрації України від 12.10.2005 №20296/7/16-1417 зазначає, що до розрахунку суми бюджетного відшкодування можуть бути включена лише сума податкового кредиту попереднього звітного періоду, фактично сплачена постачальникам у такому ж звітному періоді.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що у декларації за грудень 2006 року позивачем було заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 312515грн. За наслідками проведення ДПІ виїзної позапланової перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2006 року, оформленої актом від 19.03.2007 №196/23-20/30492941, податковим органом було, зокрема, зменшено вказану суму заявленого позивачем відшкодування на 121 889 грн. згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням. Підставою для прийняття вказаного акта індивідуальної дії слугував висновок податкового органу про те, що хоча загальна сума ПДВ, сплачена Товариством постачальникам у складі вартості придбаних товарів (послуг) у попередньому звітному періоді (листопаді 2006 року), становила 312515 грн., втім бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума у межах податкового кредиту цього попереднього податкового періоду, фактично сплачена постачальникам, яка дорівнює 190626 грн.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується при зменшенні суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону у тій самій редакції якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, наведеними законодавчими приписами передбачено відшкодування платникові відємного значення ПДВ (а не податкового кредиту), сплаченого постачальникам у попередньому періоді, при цьому таке відємне значення включає відємні різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом і за попередні звітні періоди.

А відтак слід погодитися з висновком судів про безпідставність обмеження податковим органом права платника на отримання податкової вигоди сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду, у звязку з чим підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

Посилання ДПІ на лист податкового органу не спростовують вказані висновки попередніх інстанцій, позаяк названий лист є податковим роз'ясненням, тобто оприлюдненням контролюючим органом офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства, а відтак не має сили нормативно-правового акта.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Донецької області від 07.06.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2010 у справі №41/168а залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової інспекції у Волноваському районі - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась А.О. Рибченко О.І. Степашко Є.А. Усенко