Постанова № 12213143, 09.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 листопада 2010 року Справа № 5002-23/4101-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлута В.М.,

суддівБорисової Ю.В.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крим інвест проект" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 06.10.2010 у справі №5002-23/4101-2010

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крим інвест проект" (вул. Будьоного, б. 10, м. Дніпропетровськ, 49000); (вул. Будьоного, б. 1, м. Дніпропетровськ, 49000); (95022, м. Сімферополь, вул. Б. Куна, 35, кв. 34)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Тропіки" (вул. Кірова, 86, м. Євпаторія, 97400)

про стягнення 368264,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2010 у справі № 5002-23/4101-2010 у позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того факту, що товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Тропіки" не є набувачем спірних коштів.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, позивач зазначає, що фактично вигодонабувачем спірної суми являється товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Тропіки", так як клієнтом ОСОБА_1. перераховані кошті на списання погодженої податкової заборгованості саме відповідача.

У звязку з цим заявник апеляційної скарги вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності зазначених осіб за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Крим інвест проект" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2009 товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки" та ОСОБА_1. уклали договір № 01/06-09 купівлі-продажу нерухомого майна.

У зв'язку з тим, що продавець ухилився від нотаріального посвідчення вказаного договору, ОСОБА_1. звертався до суду.

23.07.2009 рішенням Євпаторійського міського суду даний договір був визнаний дійсним.

В матеріалах справи є лист відповідача від 04.08.2009 № 21 (том 1, а. с. 27) згідно якого директор товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки" просив ОСОБА_1 погасити податкову заборгованість товариство у сумі 368264,32 грн. за оренду земельної ділянки, на якій розташоване придбане ОСОБА_1 нерухоме майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. перерахував грошову суму у розмірі 368264,32 грн. квитанціями: № 108 від 27 жовтня 2009 року на суму 49000,00 грн., № 109 від 27 жовтня 2009 року на суму 49000,00 грн., № 110 від 27 жовтня 2009 року на суму 49000,00 грн., №111 від 27 жовтня 2009 року на суму 13017,82 грн., № 112 від 27 жовтня 2009 року на суму 746,50 грн., № ПН44 від 12 листопада 2009 року на суму 49000,00 грн., № ПН49 від 12 листопада 2009 року на суму 49000,00 грн., № ПН50 від 12 листопада 2009 року на суму 49000,00 грн., № ПН51 від 12 листопада 2009 року на суму 49000,00 грн., № ПН52 від 12 листопада 2009 року на суму 11500,00 грн. із зазначенням призначення платежу - ТОВ "Пансіонат "Тропіки" оплата за оренду землі КБК 13050200; 33271213 через Умер - Оджа Ібраім Руслановича (том 1, а. с. 8 - 17).

Враховуючи дати платежів, колегія суддів приймає до уваги пояснення заявника апеляційної скарги про те, що такі платежі були здійсненні фізичною особою саме тому, що він вважав себе законним володарем нерухомого майна за договором купівлі-продажу.

Обставини справи також вказують на те, що після погашення ОСОБА_1 зазначеної заборгованості, товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки" звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Євпаторійського міського суду від 23.07.2009 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

27.01.2010 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим рішення Євпаторійського міського суду від 23.07.2009 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову Умер-Оджи І.Р. про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

При відсутності чинного договору, Умер-Оджи І.Р. став вважати себе кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки", тому що останнім було отримано вигоду від Умер-Оджи І.Р. у вигляді оплати податкових зобовязань.

23.02.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Крим інвест проект" (Фактор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (Клієнт) було укладено договір факторингу (том 1, а. с. 28 - 29).

Згідно з пунктом 1.1 договору Клієнт відступив Фактору своє право грошової вимоги за договором № 01/06-09 від 23.06.2009, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки" та ОСОБА_1. (основний договір).

Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) у зобов'язаннях, які виникли за основним договором відносно усіх прав Клієнта, в тому числі права отримання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок (штрафи, пені) у повному обсязі (пункт 1.2 договору).

26.02.2010 та 05.03.2010 позивач направляв відповідачеві повідомлення про переведення боргу та вимоги про оплату суми заборгованості, але відповіді не одержав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, сума, яку просить стягнути позивач з товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки" у розмірі 368264,32 грн. складається з платежів за оренду землі.

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що зазначені гроші не надійшли на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Тропіки", саме воно є вигодонабувачем, так як списало на дану суму погоджені податкові заборгованості.

Суд першої інстанції наведене помилково залишив поза увагою.

Стаття 1213 Цивільного кодексу України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно з частиною 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

У звязку з наведеними обставинами та нормами матеріального права, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крим інвест проект" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2010 у справі №5002-23/4101-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Тропіки" (вул. Кірова, 86, м. Євпаторія, 97400, ЄДРПОУ 33271213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крим інвест проект" (вул. Будьоного, 1, м. Дніпропетровськ, 49000, КП Приватбанк р/р 26005050221354, МФО 305299, ЄДРПОУ 36641058) 368264,32 грн. заборгованості, 5523,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяВ.М. Плут

СуддіЮ.В. Борисова

В.С. Голик