Рішення № 12211824, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/41602.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про стягнення 9307,69 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача : Шупик О.А. (довіреність № 223 від 29.04.2010р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 02 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 9307,69 грн. з них основного боргу 9 102,82 грн. та пені 204,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВВ/2972421.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 18.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.11.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2007 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір страхування № 310502996 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія свідоцтва міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 22.04.2008р. по вул. Саксаганського у місті Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_2 і автомобіля «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_3.

В результаті ДТП автомобіль «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя ОСОБА_2 (копія довідки в справі).

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_2 мав законне право на керування автомобілем «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується посвідченням водія, виданого на його імя та дозволом на право керування відповідним авто, що зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копії документів в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (одержувач: Автосаміт ЛТД ТОВ) страхове відшкодування в розмірі 9814,52 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 7262 від 07.08.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 33278 від 21.07.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.04.2008р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України .

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_4 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_3, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2972421 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи). В свою чергу, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за полісом № ВВ/2972421, застрахована також відносно і ОСОБА_3, що передбачено пунктом 5 відповідного полісу.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу № ВВ/2972421 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_3.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З положень звіту про оцінку автомобіля № 393 від 05.08.2008р. вбачається, що вартість матеріального збитку (майнової шкоди), що був завданий власнику автомобіля «Тойота Корола», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження відповідного авто в ДТП, що сталося 22.04.2008р., склала: 9102,82 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, встановленої при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З урахуванням зазначених норм, зважаючи на те, що полісом № ВВ/2972421 встановлена сума франшизи відповідача у розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, транспортного засобу «ВАЗ 21093», державний номер НОМЕР_3, складає: 8 592,82 грн. (9102,82 грн. (заподіяна шкода) за мінусом 510,00 грн. (франшизи за полісом № ВВ/2972421)).

В порядку досудового врегулювання спору позивач 16.04.2010р. направив відповідачу регресну вимогу № 767 на виплату страхового відшкодування в сумі 9814,52 грн. Факт надання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 19.04.2010р. підтверджується його вх. № 004466. На відповідну вимогу позивача відповідач відреагував та у своєму листі № 580 від 09.07.2010р. просив у Страховика надати йому додаткові документи необхідних для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу (копія листа № 580 від 09.07.2010р. в матеріалах справи). З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги відповідача викладених ним в листі № 580 від 09.07.2010р. та надав останньому певні документи. Факт надсилання позивачем додаткових документів 16.07.2010р. та отримання їх відповідачем 19.07.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач, після надання йому додаткових документів ніяких дій щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу не вчинив, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 8 592,82 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в сумі 8 592,82 грн. в чітко визначений законом строк.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання в строк, встановлений положеннями чинного законодавства не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування в порядку регресу, враховуючи час переписки між позивачем та відповідачем відносно виплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня за період з 19.08.2010р. по 10.10.2010р. на загальну суму 193,40 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 8786,22 грн. з них 8 592,82 грн. страхового відшкодування та 193,40 грн. пені.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 312,06 грн. (87,86 грн. державного мита та 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(ідентифікаційний код: 30115243, адреса: 03062, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, будинок, 65) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(ідентифікаційний код: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, будинок, 33, р/р № 2650002447600 в АКІБ «Укрсіббанк»в м. Харків, МФО 351005) грошові кошти в сумі 8786,22 грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень 22 копійки) та судові витрати у розмірі 312,06 грн. (триста дванадцять гривень 06 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 08.11.2010р.