Рішення № 12211605, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/42105.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер»

до Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець»Шевченківської РДА м. Києва

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Шиманська Н.І. (довіреність № 44 від 03.11.2010р.);

Філатова Т.М. (довіреність № 0111-2010 від 01.11.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

05.11.2010р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер»(надалі ТОВ «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець»Шевченківської РДА м. Києва (надалі відповідач) 16340 грн. суми основного боргу, 844, 77 грн. втрат від інфляційних процесів, 391, 30 грн. три проценти річних, 375, 82 грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 114-08Л від 16.02.2009р., не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати виконаних робіт згідно акту здавання-приймання робіт від 30.11.2009р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду, якою відповідача було повідомлено про розгляд справи надіслано за юридичною адресою центру (довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 26.10.2010р. наявна у матеріалах справи), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.09.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2009р. між ТОВ «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер»та Центром творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» укладено договір № 114-08Л згідно з яким виконавець (позивач у справі) зобов’язувався виконати за плату відповідно до умов договору передбачену п. 1.2 роботу, а замовник (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти цю роботу та оплатити її.

У відповідності з п. 1.2 договору виконавець здійснює роботи по представленню інформації замовника у національній презентаційно-рейтинговій програмі «Діловий імідж України. Національні досягнення», а саме: розміщення інформації про підприємство в галузевому розділі альманаху «Діловий імідж України. Національні досягнення»- 2 сторінки, розміщення інформації в інформаційному розділі альманаху «Діловий імідж України. Національні досягнення», розміщення інформації на компакт диску «Діловий імідж України. Національні досягнення», розміщення на сайті виконавця, розміщення інформації у ЗМІ, сприяння участі замовника в міжнародних бізнес-форумах, конгресах, виставках.

Згідно з п. 2.8 договору, за фактом виконання зобов’язань по договору, сторонами складається та підписується двосторонній акт здавання-приймання робіт.

Про виконання договору свідчить складений 30.11.2009р. акт здавання-приймання робіт на суму 16340 грн., який у належним чином засвідченій копії наявний у матеріалах справи, підписаний сторонами, скріплений їх печатками, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Доказом виконання робіт щодо яких зазначено в акті від 30.11.2009р. є представлені до матеріалів справи витяги з альманаху, роздруківки, що підтверджують розміщення інформаційних матеріалів тощо.

Відповідно до п. 8.2 договору, договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період виконаних робіт згідно акту від 30.11.2009р., за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такий підтверджує виконання позивачем договірних зобов’язань та виконання робіт в межах укладеного договору.

Повну оплату виконаних робіт на користь відповідача останнім не здійснено, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем складає 16340 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг. Відносини сторін що виникають по договору з приводу надання послуг (розміщення інформації) регулюються положеннями глави 63 розділу 3 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (затвердження та виконання робіт з приводу тексту публікації).

Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи останнім не оплачені, заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 16 340 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вартість роботи і порядок розрахунків сторони погодили у п. 3.2 договору, згідно з яким оплата за договором провадиться поетапно, не пізніше 15 жовтня 2009р. з моменту підписання договору.

У зв’язку з неотриманням коштів за виконані роботи, позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. 14 від 29.04.2010р.) у якій просив оплатити суму боргу в розмірі 16 340 грн.. Претензію відповідачем отримано 05.05.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, що у належним чином засвідченій копії залучене до справи. Строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт на суму 16 340 грн. станом на час вирішення спору є таким що настав, доказів здійснення розрахунків у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Довідкою з банку за вих. 95-07/2-669 від 02.11.2010р. (Солом’янське районне відділення Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 16.02.2009р. по 01.11.2010р., у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за договором складає 16 340 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.3 договору № 114-08Л від 16.02.2009р. за несвоєчасний розрахунок із виконавцем замовник сплачує пеню у розмірі 0, 05% суми договору за кожен день прострочення до моменту виходу видання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відповідності з умовами договору (п. 5.3) за період прострочення –16.10.2009р. по 30.11.2009р. (дата прийняття робіт за актом) складає 375, 82 грн. та не перевищує розмір пені в разі його розрахунку за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді прострочення (розрахунок суми пені із зазначенням кількості днів прострочення перевірений судом та наведений у позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 844, 77 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 391, 30 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 114-08Л від 16.02.2009р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 179, 51 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Центру дитячої та юнацької творчості «Шевченківець»(04053, м. Київ, вул. Артема 43, р/р 26000301330264 філія Шевченківського відділення ПІБ м. Києва, МФО 322216, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23389029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-видавничий центр «Діловий партнер»(01001, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова 5, к. 714, р/р 26004101035183 у КРД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 322904, ідент. код 32344306) 16340 грн. (шістнадцять тисяч триста сорок гривень) суми основного боргу, 375, 82 грн. (триста сімдесят п’ять гривень 82 копійки) пені, 844, 77 грн. (вісімсот сорок чотири гривні 77 копійок) втрат від інфляційних процесів, 391, 30 грн. (триста дев’яносто одну гривню 30 копійок) три проценти річних, 179, 51 грн. (сто сімдесят дев’ять гривень 51 копійку) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 08.11.2010