Рішення № 12211029, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/46006.10.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпосуд»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланстіл»

про                     стягнення 7 478,08 грн.

                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Цитович О.М. –предст. за довір. №07-07/10-1 від 07.07.2010р.;

від відповідача:           не з’явились.

У судовому засіданні 06.10.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профпосуд»звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланстіл»про стягнення 7 478,08 грн. заборгованості за товар, поставлений позивачем за договором поставки № 74 від 07.11.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2010 р. порушено провадження у справі № 35/460, розгляд справи призначено на 15.09.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження від 27.08.2010р.

Відповідач в судове засідання 15.09.2010 р. свого представника не направив, про причини неможливості його явки не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав та не надав витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.10.2010 р., представник відповідача повторно не з’явився, при причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 06.10.2010 р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профпосуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланстил»було укладено договір поставки № 74, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов’язався на умовах та в порядку, визначених договором, поставити та передати у власність відповідача кухонний посуд, кондитерський інвентар, ножі, гастроємності, фарфоровий посуд, столові прибори, скляний посуд та барний інвентар (далі –товар), а відповідач, як покупець, зобов’язався оплатити вартість товару і прийняти товар у постачальника (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість і вартість товару (ціна за одиницю товару), що поставляється по договору, визначаються між сторонами у додатках, які є невід’ємною частиною договору. Як додатки сторонами приймаються рахунки-фактури, накладні на товар та інші письмові угоди сторін, що визначають ті чи інші умови договору.

Як передбачено п. 4.3. договору відвантаження товару здійснюється зі складу постачальника і оформлюється накладною з обов’язковим підписом покупця чи його повноваженого представника про отримання товару. Для отримання товару та всіх документів на нього покупець зобов’язаний надати постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Згідно із п.п. 4.5, 4.6. договору поставлений товар вважається переданим постачальником по кількості та якості в момент підписання відповідальною особою покупця накладною на товар. Перехід права власності на товар відбувається в момент повної оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач за видатковими накладними № ПП-0005919, ПП-0005920 від 08.11.2007 р., ПП-0006324 від 22.11.2007 р., ПП-0006638 від 03.12.2007 р., ПП-0007432 від 24.12.2007 р., ПП-0000559 від 07.02.2008 р., ПП-0000992 від 26.02.2008 р., ПП-0003729 від 23.06.2008 р., ПП-0004313, ПП-0004314 від 17.07.2008 р., ПП-0004319 від 18.07.2008 р., ПП-0004388 від 22.07.2008 р. передав відповідачеві товар, визначений договором, на загальну суму 75 150,55 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі протягом 12 місяців з моменту відвантаження товару.

Наявні у матеріалах справи виписки з банківського рахунку позивача та довідка Печерського відділення ПАТ «Сведбанк»свідчать, що відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 67 672,47 грн.

В ході розгляду справи представник позивача пояснив, що відповідач не оплатив товар, поставлений за накладними № ПП-0005919, ПП-0005920 від 08.11.2007 р. та ПП-0007432 від 24.12.2007 р., строк оплати за якими настав до звернення позивача із позовом до суду. Товар за вказаними накладними був отриманий у повному обсязі представником покупця, повноваження якого на отримання товару підтверджуються наявними в матеріалах справи довіреностями серії ЕАК № 566392 від 08.11.2007 р. та ЕАК № 566407 від 20.12.2007 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 7478,08 грн.

75 150,55 –67 672,47 = 7 478,08.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов’язків.

Як свідчать умови договору поставки № 74 від 07.11.2007 р., укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав передбачений договором товар, але зобов‘язання по його оплаті виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 7 478,08 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати поставленого товару та не навів підстав для звільнення від обов’язку його оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 7 478,08 грн.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланстіл» (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, будинок 16-В, ідентифікаційний код 35261703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профпосуд»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, б. 35-А, ідентифікаційний код 32000530) 7478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 08 коп. основного боргу, 102 (сто дві) гривні державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.10.2010