Рішення № 12210620, 14.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/38314.10.10

за позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до 1. Державного підприємства «Укрконверсбуд»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Наштех»

треті особи1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Тритон»

3. ОСОБА_1

4. ОСОБА_2

5. ОСОБА_3

6. ОСОБА_4

7. ОСОБА_5

провизнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1/04-08 від 10.04.2008 року та додаткових угод до нього № 2 від 13.08.2009 року та № 4; Б-153/10 від 11.05.2010 року

Суддя Курдельчук І. Д.

Представники учасників процесу:

від прокуратуриХруленко О.В.

від позивача Коваленко О.О. дов №220/508/д від 23.09.2010р.

від відповідача-1Ластовець О.В. дов. № 75-д від 01.03.2010 р.

від відповідача-2не з'явився

від третьої особи-1Роман М.П. директор

від третьої особи-2 не з'явився

від третьої особи-3 ОСОБА_1

від третьої особи-4 ОСОБА_2

від третьої особи-5 ОСОБА_3

від третьої особи-6 ОСОБА_10 нот. дов. від 14.08.2010, ОСОБА_4

від третьої особи-7 ОСОБА_5

в судовому засіданні 14.10.10 відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства «Укрконверсбуд»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Наштех»про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1/04-08 від 10.04.2008 року та додаткових угод до нього № 2 від 13.08.2009 року та № 4; Б-153/10 від 11.05.2010 року та застосування наслідків їх недійсності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду та присвоєно їй номер 13/383, до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Тритон», розгляд справи призначено на 14.09.2010 року.

Ухвалою від 14.09.2010 року в звязку із неявкою в судове засідання представників позивача, відповідача 2 та третьої особи 2 розгляд справи відкладено до 22.09.2010 року. Вказаною ухвалою за заявою сторін в порядку передбаченому ч. 3 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

Ухвалою від 22.09.2010 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторін позивача залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розгляд справи відкладений на 07.10.2010 року.

Судове засідання призначене на 07.10.2010 року не відбулось, наступне судове засідання призначене на 14.10.2010 року, про що учасників процесу повідомлено належним чином.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідки ЄДРПОУ та інформації вказаної заявниками про що свідчать повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю вказаного договору нормам чинного законодавства. Зокрема, заступник прокурора зазначає, що укладенням спірного договору сторони фактично змінили мету договору, право вимоги за яким передавалось (договір № 46/10-04 від 25.10.2004 року), оскільки метою укладення договору № 46/10-04 було забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України житлом військовослужбовців, в той час як з умовами спірного договору передано право вимоги грошових коштів, перерахованих на виконання договору № 46/10-04, а отже, держава втратила право вимоги щодо передачі квартир для забезпечення військовослужбовців.

Крім того, заступник прокурора зазначає, що додатковими угодами до спірного договору, а саме № 2 від 13.08.2009 року та № 4; Б-153/10 від 11.05.2010 року, відповідачами змінено порядок розрахунків, а саме, передбачено проведення розрахунків шляхом передачі цінних паперів у рахунок виконання зобовязань.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема, посилається на те, що частина з коштів, отриманих за спірним договором, а саме 1000000 грн., використана ним на дофінансування незавершеного житлового будинку у Дніпропетровській області (м. Нікополь, вул. І. Богуна, 7), а решта, в цінних паперах на суму 8027719,37 грн. перебуває на депозитному рахунку відповідача 1, і кошти за них на будь які інші цілі не використовувались.

Крім того, відповідач 2 посилається на те, що з наданих ним доказів, а саме копій акту ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності Контрольно ревізійного департаменту Міністерства оборони України № 234/40/8 від 20.05.2010 року, висновку судово економічної експертизи КНДІСЕ № 3840 від 09.06.2010 року та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.09.2010 року слідує, що укладенням спірного договору збитки державі завдані не були.

Інші учасники процесу письмових пояснень та заперечень по суті спору не надали, проте під час розгляду справи надавали пояснення по суті спору.

Відповідач 2 та третя особа 2 в жодне судове засідання представників не направили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2004 року між відповідачем 1, як Замовником, та третьої особою 1, як виконавцем, укладено договір № 46/10-04 (далі Основний договір), відповідно до умов якого третя особа 1 залучає, а відповідач 1 здійснює фінансування завершення будівництва житлового будинку, розташованого за адресою: м. Біла Церква, Київська область, вул. Червонофлотська, 121, третя особа 1 зобовязується збудувати, ввести в експлуатацію та передати житло відповідачу 1 згідно з адресним переліком квартир (додаток 1 та додаток ) на умовах Основного договору.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів, а саме Картки рахунку: 371: Контраегнти: ТОВ «Екобуд»за 01.10.2004-30.09.2006, відомостей, які містяться в акті ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності Контрольно ревізійного департаменту Міністерства оборони України № 234/40/8 від 20.05.2010 року, у висновку судово економічної експертизи КНДІСЕ № 3840 від 09.06.2010 року та постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.09.2010 року та не заперечується сторонами, на виконання умов Основного договору відповідач 1 перерахував третій особі 1780333 грн., проте свої обвязки за Основним договором третя особа 1 не виконала.

10.04.2008 року відповідач 1 та відповідач 2 уклади договір відступлення права вимоги за договором № 46/10-04 від 25 жовтня 2004 року (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе право вимоги, яке належить відповідачу 1, і стає кредитором за Основним договором, укладеним між відповідачем 1 та третьою особою 1.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що за Договором з моменту його укладення відповідач 2 одержує право замість відповідача 1 вимагати від третьої особи 1 належного виконання на свою користь зобовязань, взятих третьою особою 1 за Основним договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору за відступлення права вимоги за Основним договором відповідач 2 зобовязується виплатити відповідачу 1 плату (компенсацію) у розмірі, що складає 9027719,37 грн., які відповідач 2 зобовязується перерахувати відповідачу 1 на поточний рахунок платіжним дорученням (п. 2.6).

Додатковою угодою № 2 від 13.08.2009 року п. 2.6 Договору викладено в наступній редакції: «відповідач 2 зобовязується перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок відповідача 1 грошову суму, визначену у п. 2.5 Договору, згідно з графіком перерахування коштів (Додаток № 1, який є невідємною частиною Договору). За взаємною згодою сторін можливий розрахунок будь яким іншим способом, який не перечить дійсному законодавству України».

Умовами укладеної 11.05.2010 року додаткової угоди до Договору № 4; Б-153/10 сторонами погоджено, що відповідно до п. 2.6 Договору сторони вирішили провести розрахунки, передбачені в п. 2.6 Договору, наступним чином: відповідач 2 в рахунок виконання своїх зобовязань передає, як засіб платежу, а відповідач 1 приймає наступні цінні папери:

- інвестиційні іменні сертифікати, емітент ПВІФ «Агро промислові інвестиції»НВТЗ, код ЄДРПОУ/ЄДРІСІ емітента - 33051256/233790, форма існування цінних паперів бездокументарна, номінал одного ЦП 1000 грн., загальна кількість ЦП 1073 штуки, загальна сума продажу 1073000 грн.;

- інвестиційні іменні сертифікати, емітент ТОВ «КУА та АП «Пріоритет Капітал»ПВІФ, код ЄДРПОУ/ЄДРІСІ емітента 32678105/233112, форма існування цінних паперів бездокументарна, номінал одного ЦП 100 грн., загальна кількість ЦП 69550 штуки, загальна сума продажу 6955000 грн..

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що загалом на виконання Договору відповідачем 2 відповідачу 1 було перераховано 1000000 грн. (виписки з рахунку № 26000027795811 за 11.06.2008 року та за 18.07.2008 року) та передано зазначені вище цінні папери (виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003120 за період 20.07.2010 по 13.09.2010) на загальну суму 8028000 грн.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до п. 1.1 Основного договору його укладено на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 114 Про затвердження Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку та відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року №1490-ІІІ.

Відповідно до розділу 2 Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку (в редакції, яка діяла на дату укладення Основного договору):

- головною метою Програми є повне забезпечення житлом звільнених військовослужбовців протягом 1999 - 2005 років;

- головним завданням Програми є впровадження ефективних засобів будівництва та реконструкції об'єктів державного, громадського, кооперативного та індивідуального житлового фонду підприємствами житлово-будівельного комплексу відповідних регіонів України, залучення як традиційних, так і нетрадиційних джерел фінансування заходів із забезпечення житлом звільнених військовослужбовців.

Пунктом 1.3 Основного договору визначено, що відповідач 1 зобовязується на пайових засадах здійснити фінансування завершення будівництва визначеного вище будинку коштами, отриманими відповідно до законодавства України з Державного бюджету України з метою забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, які відповідно до законодавства перебувають на квартирному обліку, який ведуть органи місцевого самоврядування, та потребують поліпшення житлових умов.

Пунктом 2.2 Основного договору визначено, що відповідач 1 зобовязується на умовах цього договору, відповідно до Графіку здійснити фінансування завершення будівництва Будинку у розмірі 7780333 грн. з врахуванням ПДВ, а третя особа 1 зобовязується на умовах цього договору здійснити освоєння наданих коштів відповідно до Графіку, завершити будівництво Будинку, здати його в експлуатацію та передати 78 квартир загальною площею 5221,70 кв. м. відповідачу 1 відповідно до затвердженого сторонами Адресного плану, які в подальшому мали бути передані відповідачем1 військовслужбовцям.

Отже, метою укладення Основного договору є забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, які відповідно до законодавства перебувають на квартирному обліку, який ведуть органи місцевого самоврядування, та потребують поліпшення житлових умов.

відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (п. 2 ст. 509 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 515 ЦК України встановлює, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьої, пятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»визначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Третя особа 1 зобовязана передати 78 квартир відповідачу 1, тобто, вона є боржником відносно відповідача 1 в цій частині договірних зобовязань.

Відповідно, відповідач 1 зобовязаний ці квартири від третьої особи 1 прийняти, тобто в частині договірних зобовязань щодо прийняття квартир відповідач 1 є боржником третьої особи 1, яка в даному випадку вважається кредитором.

Крім того, за умовами Основного договору відповідач 1 є боржником в частині передачі 78 квартир військовослужбовцям. Відповідно, вказаний договір може вважатись такими, що укладений на користь третіх осіб,і, зазначені особи є кредиторами відповідача 1 в цій частині його договірних зобовязань.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредиторів, якщо інше не передбачено законом.

Переведення зобовязань щодо прийняття квартир від третьої особи 1 як Виконавця і передачі їх військовослужбовцям відбулось за договором відступлення права вимоги без згоди на те третьої особи 1 та військовослужбовців, тобто з порушенням норми ст. 520 ЦК України, ч. 1 ст. 203 ЦК України для визнання його недійсним.

Оскільки з укладенням Договору відповідач 1 набув не 78 квартир загальною площею 5221,70 кв. м., а грошові кошти в сумі 9027719,37 грн., суд погоджується із твердженнями прокурора щодо невідповідності умов Договору вимогам закону, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Заступником військового прокурора Центрального гарнізону належним чином доведено, обставини, на які він посилається ні на підставу для задоволення позовних вимог, з огляду на що позовні вимоги позивача про визнання недійними договору відступлення права вимоги за договором № 46/10-04 від 25 жовтня 2004 року, укладеного 10.04.2008 року між Державним підприємством «Укрконверсбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наштех», та додаткових угод до нього № 2 від 13.08.2009 року та № 4; Б-153/10 від 11.05.2010 року є законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З огляду на вказані норми законну позовні вимоги про застосування наслідків недійсності Договору також підлягають задоволенню, а саме в порядку двосторонньої реституції:

Застосувати двосторонню реституцію, згідно ч.1 ст.216 ЦК України,

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136,кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) повернути Державному підприємству “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва , МФО 322012) оригінали документів отримані за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04, а саме:

-договір на пайову участь у будівництві №46 /10-04 від 25 жовтня 2004 року;

-платіжне доручення №19 від 24 листопада 2004 року;

-платіжне доручення №14 від 11 листопада 2004 року

-платіжне доручення №6 від 03 листопада 2004 року;

-платіжне доручення №11 від 08 листопада 2004 року;

-усі інші документи та інформацію, якими засвідчується права, що передавались за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04 та які є важливими для їх здійснення.

Стягнути з Державного підприємства “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва , МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136, кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) 1000000 (один мільйон),00 грн. внесеної часткової оплати за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04.

Зобовязати Державне підприємство “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва , МФО 322012) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136,кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) 1073 шт інвестиційних іменних сертифікати ПВІФ “Агро-промислові інвестиції”НВТЗ (код ЄДРПОУ 33051256/ код ЄДРІСІ 233790) і 69550 шт інвестиційних іменних сертифікати ТОВ “КУА та АП “Пріоритет-Капітал”ПВІФ “Прибутковий”(код ЄДРПОУ 32678105/ код ЄДРІСІ 233112) внесених 14.05.2010 року в якості платежу часткової оплати за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32-34,36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними:

- укладений між Державним підприємством “Укрконверсбуд”та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наштех" договір про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04 укладеним між Державним підприємством “Укрконверсбуд”та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

- укладену між Державним підприємством “Укрконверсбуд”та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наштех" додаткову угоду №2 від 13.08.09 до договору про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04 укладеним між Державним підприємством “Укрконверсбуд”та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

- укладену між Державним підприємством “Укрконверсбуд”та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наштех" додаткову угоду №4;Б-153/10 від 11.05.2010 до договору про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04 укладеним між Державним підприємством “Укрконверсбуд”та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

3. Застосувати двосторонню реституцію, згідно ч.1 ст.216 ЦК України,

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136,кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) повернути Державному підприємству “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва , МФО 322012) оригінали документів отримані за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04, а саме:

-договір на пайову участь у будівництві №46 /10-04 від 25 жовтня 2004 року;

-платіжне доручення №19 від 24 листопада 2004 року;

-платіжне доручення №14 від 11 листопада 2004 року

-платіжне доручення №6 від 03 листопада 2004 року;

-платіжне доручення №11 від 08 листопада 2004 року;

-усі інші документи та інформацію, якими засвідчується права, що передавались за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04 та які є важливими для їх здійснення.

Стягнути з Державного підприємства “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва , МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136, кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) 1000000 (один мільйон),00 грн. внесеної часткової оплати за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04.

Зобовязати Державне підприємство “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва , МФО 322012) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136,кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) 1073 шт інвестиційних іменних сертифікати ПВІФ “Агро-промислові інвестиції”НВТЗ (код ЄДРПОУ 33051256/ код ЄДРІСІ 233790) і 69550 шт інвестиційних іменних сертифікати ТОВ “КУА та АП “Пріоритет-Капітал”ПВІФ “Прибутковий”(код ЄДРПОУ 32678105/ код ЄДРІСІ 233112) внесених 14.05.2010 року в якості платежу часткової оплати за недійсним договором про відступлення права вимоги №1/04-08 за договором №46/10-04 від 25.10.04.

4. Стягнути солідарно з Державного підприємства “Укрконверсбуд”(04050,м. Київ, вул.Мельникова,81. буд.20 код ЄДРПОУ 30726539, п/р 26000027795811 в Шевченківському відділенні КМБ АКБ “Укрсоцбанк м. Києва, МФО 322012) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Наштех" (03115,м. Київ, пр.Перемоги, 136,кім.34, код ЄДРПОУ 34731542) до Державного бюджету України 85,00 грн. держ. мита за подання позову, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

Дата складення 22.10.10