Ухвала суду № 12210510, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

09.07.2010№ 05-6- 11 / 248 Суддя , розглянувши

позовну заяву Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.К."

про спонукання до виконання мирової угоди

ВСТАНОВИВ:

Інститут механіки ім. С.П. Тимошенка Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.К." до виконання Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010 у справі № 51/544 в частині несплачених сум згідно графіку у березні, квітні та травні 2010 в сумі 57000,00 грн. та зобов’язати перерахувати грошові кошти на рахунок позивача, виконати інші умови Мирової угоди.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зокрема ними є:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до вимог ст. 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди сторін суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Мирова угода за своєю правовою природою - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що являється прерогативою судової влади, а, досягнувши згоди між собою, припиняють спір. Мирова угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах, вона, як правило, виконується добровільно. В іншому випадку мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового виконання.

Ухвала про затвердження мирової угоди являється судовим актом, для якого передбачений особливий порядок його виконання.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 3 вказаного Закону до рішень, що підлягають примусовому виконанню Державною виконавчою службою, зокрема, віднесені ухвали та постанови господарських судів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), які згідно закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх в добровільному порядку.

Виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду врегульовано нормами процесуального права у зв’язку з чим у сторін з укладенням такої угоди і лише у випадку її затвердження судом виникають не цивільні чи господарські права і обов’язки, а господарсько-процесуальні. В тому числі право на зміну способу і порядку виконання такої ухвали, встановлене ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, право на пред’явлення її до виконання визначене у ст. 115 Господарського процесуального кодексу України та ЗакономУкраїни "Про виконавче провадження".

Зазначена позиція викладена зокрема у Постанові Вищого господарського суду України № 02-03-13/918 від 02.12.2008 (копія постанови додається).

Позивачем у позовній заяві не зазначено обставин щодо звернення до суду у встановленому порядку (ст.121 ГПК України) із заявою про зміну порядку виконання ухвали суду у справі 51/544 від 29.01.2010 з добровільного на примусовий.

Виходячи з викладеного, заявлена вимога не може бути самостійним предметом позову та розглядатись в господарському суді в порядку окремого позовного провадження, що не позбавляє позивача права звернутись в межах справи, за результатами розгляду якої затверджено мирову угоду, з заявою про зміну порядку виконання ухвали з добровільного на примусовий.

Тому подана позивачем позовна заява не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

У Х В А Л И В :

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовні матеріали повернути позивачу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Інституту механіки ім. С.П.Тимошенка Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул. Нестерова, 3, ідентифікаційний код 05417070) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита сплаченого згідно платіжного доручення № 193 від 17.06.2010 та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що сплачені згідно квитанції № 195 від 17.06.2010.

Суддя                                                             Ю.М. Смирнова