Рішення № 12210126, 04.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2010Справа №2-9/4988-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Украгрокомплекс", м. Дніпропетровськ, (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, к. 326; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечнікова, 8, оф. 405)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер", АР Крим, м. Сімферополь, (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47)

Про стягнення 10227,88 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Михайлова Л.В., пред-к., дов. пост. від 01.06.2010 року.

Від відповідача – Мошкин В.О., ю/к., дов. пост., № 29 від 01.01.2010 року.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 10227,88 грн. заборгованості по договору постачання № ПР-40060-SP від 01.06.2008 року, а також 102,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судовому засідання надав відзив на позов у якому проти позову не заперечує та згоден з ним у повному обсязі.

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд –

В с т а н о в и в:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

01 червня 2008 року між сторонами був укладений договір постачання № ПР-40060-SP, згідно з яким продавець зобов’язувався в порядку та у строки передбачені договором передати у власність покупцю товар (продукти харчування), а покупець прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору.

Згідно з умовами договору протягом квітня-червня 2010 року позивачем була здійснена відповідачу поставка товару, що підтверджується видатковими накладними: від 07.04.2010 року № 591 на суму 1 020,52 грн., від 20.04.2010 року № 655 на суму 851,40 грн., від 28.04.2010 року № 695 на суму 1921,00 грн., від 18.05.2010 року № 785 на суму 1688,12 грн., від 02.06.2010 року № 864 на суму 941,00 грн., від 15.06.2010 року № 945 на суму 2540,12 грн., від 22.06.2010 року № 989 на суму 924,86 грн., від 30.06.2010 року № 31034 на суму 784,20 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору покупець зобов’язаний сплатити вартість товару протягом 30 календарних днів на підставі видаткових накладних, супроводжуючих товар. Однак в порушення умов договору і положень чинного законодавства станом на 07.10.2010 року оплату за поставлений товар не здійснив, чим порушив законні права та майнові інтереси позивача.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором постачання одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 10227,88 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, підписаного сторонами станом на 31.10.2010 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 04.11.2010р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 05.11.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер», (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47, р/р 2600701017709 в КРФ ВАТ «Кредобанк» в м. Сімферополі, МФО 324913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Украгрокомплекс", (49000, м. Дніпропетровсбк, вул. Мечнікова, 8, оф. 405, ЄДРПОУ 24990415 р/р 26009147328300 в АКИБ «Укрсиббанк» м. Дніпропетровськ, МФО 351005) 10227,88 грн. основного боргу, 102 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.