Ухвала суду № 12204498, 19.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2010 р. м. КиївК-9478/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008 року по справі № 2а-211/07 (22-а-2813/08)

за позовомДержавного підприємства «Шахтарськантрацит»

доШахтарської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит»(далі позивач, ДП «Шахтарськантрацит») звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень до позову) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.12.2006 року №0001491542/0/5288 та від 19.12.2006 року №0001511542/0/5289.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008 року, позовні вимоги ДП «Шахтарськантрацит»задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Шахтарська обєднана державна податкова інспекція звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі Шахтарська обєднана державна податкова інспекція просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст.79, 86 КАС України та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5, п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу та просив судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівником Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції здійсненна невиїзна документальна перевірка з питань дотримання граничних термінів сплати податку на додану вартість за листопад 2004 року, грудень 2004 року та червень 2005 року, за результатами якої складено акт №1043/15/32299510 від 12.12.2006 року.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0001491542/0/5288 від 18.12.2006 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 2476135,52 грн.; № 0001511542/0/5289 від 19.12.2006 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 339757,50 грн.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Однак, судами правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що надані позивачем платіжні доручення по сплаті податку на додану вартість в графі «призначення платежу»зазначено періоди з травня по грудень 2006 року, за які сплачуються суми ПДВ і ці суми податковим органом зараховані в погашення боргу попередніх періодів за листопад, грудень 2004 року, червень 2005 року.

При цьому, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Під визначенням податкове зобов'язання, наведеним у п.1.2 згаданого Закону слід розуміти - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вказаного вище Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У відповідності із п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий період, що дорівнює календарному року протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ із змінами та доповненнями Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, при цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, з наведених положень вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанції дійшли вірного та обґрунтованого висновку, що недотримання платником податку порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, не наділяє податковий орган повноваженнями щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податку, а отже, є неправомірним самостійне зарахування відповідачем з посиланням на положення п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Тому, прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції є незаконними та такими, що суперечать положенням законодавства на момент спірних правовідносин.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 2201, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2008 по справі № 2а-211/07 (22-а-2813/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними Главою 3 КАС України.

ГоловуючийО.В.Карась

СуддіГ.К.Голубєва

М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак

М.О. Федоров