Постанова № 12203957, 04.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
04.11.2010
Номер справи
5002-9/4012-2010
Номер документу
12203957
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 листопада 2010 року Справа № 5002-9/4012-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Андрушко Миколай Іванович, довіреність №2058 від 16.06.10, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз";

позивача: Новогородський Павло Васильович, довіреність №1893 від 10.06.10, відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 20 вересня 2010 року у справі №5002-9/4012-2010

за позовом          відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42а,Сімферополь,95001)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (вул. Р. Люксембург, 92а,Кіровське,97300)

про стягнення 38346,08 грн.;

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь"

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

про визнання недійсними п.5.1., п.5.2. та п.5.4. договору та спонукання внести зміни у п.5.1. договору

                              

                                                            ВСТАНОВИВ:

          03 серпня 2010 року позивач - відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" про стягнення на користь позивача основного боргу за транспортування природного газу у сумі 32 404,37 грн., пені у розмірі 4488,31 грн., інфляційних витрат –771, 65 грн., трьох відсотків річних –681, 75 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за надані послуги з транспортування природного газу за договором №324 від 29 грудня 2009 року, укладеному між сторонами, станом на 29 липня 2010 року перед відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" у відповідача виникла заборгованість, яка складає 32404, 37 грн., на думку позивача це є підставою для звернення з позовом до господарського суду.

26 серпня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічним позовом про визнання недійсними пунктів 5.1., 5.2., 5.4. договору №324 від 29.12.2010 р., укладеному між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" стосовно ціни послуг. Також позивач за зустрічним позовом просить внести зміни до зазначеного договору, виклавши пункт 5.1 в наступній редакції: "Ціна транзитного транспортування однієї тисячі метрів кубічних газу складає 13,3грн.(15,96 грн. з ПДВ)" та встановлення, що зміни до договору №324 від 29.12.2010 року набирають чинності з дня його укладення.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений правочин у частині визначення ціни за послуги відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" був здійснений позивачем за зустрічним позовом під впливом тяжкої для нього обставини та на вкрай невигідних умовах, що дає підстави для визнання договору в цій частині недійсним згідно частини 1 статті 233 Цивільного кодексу України.

Також зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за первісним позовом безпідставно посилається на Постанову Національної комісії регулювання електроенергетики. Ціна на послуги, що не підлягають ліцензуванню, запропонована відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", є економічно необґрунтованою, адже відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" не несе жодних додаткових витрат на утримання та обслуговування належних йому газорозподільних мереж після приєднання до них товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь", а тому порушує передбачений пунктом 6 статті З Цивільного кодексу України такий основний принцип цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.

Рішенням господарського суду Автономоної Республіки Крим (суддя Н.С.Пєтухова) від 20 вересня 2010 року у справі №2-9/4012-2010 в зустрічному позові відмовлено, первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" 31004,36грн. основного боргу, 771,65 грн. індексу інфляції, 3 відсотка річних у розмірі 676,10грн., 4454,29 грн. пені, 369,06грн. державного мита, 227,03 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У стягненні 1400,01грн. основного боргу, 3% річних у сумі 5,65грн., 34,02грн. пені відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсним п. 5.1, 5.2 та п. 5.4 договору №324 від 29.12.2010 між відкритим акціонерним товариством "Кримгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" стосовно ціни послуг, внести в договір №324 від 29.12.2010 зміни, виклавши п. 5.1 в наступній редакції: "Ціна транзитного транспортування однієї тисячі метрів кубічних газу складає 13,3грн.(15,96грн. з ПДВ)" та встановити, що зміни договору №324 набирають чинності з дня його укладення, в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" відмовити.

28 жовтня 2010 року від позивача на адресу суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з додержанням вимог діючого законодавства, є законним та обґрунтованим, не підлягає скасуванню або зміні, тому відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою.

02 листопада 2010 року від відповідача на адресу суду надійшла телеграма, з клопотанням відкласти розгляд справи у зв’язку з тим, що представник товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" знаходиться у службовому відрядженні. Судова колегія відхилила це клопотання, оскільки відповідачем не додано доказів які підтверджують поважність причин відсутності свого представника.

У судовому засіданні 02 листопада 2010 року представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача не з’явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористувався.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

29 грудня 2009 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" був укладений договір на транспортування природного газу №324 (а.с. 9-13).

Відповідно до пункту 1.1 договору №324 від 29 грудня 2009 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (газорозподільна організація) транспортує по своїм мережам природний газ для споживачів замовника - товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання

Транс-Континенталь" в об'ємі 2410 тисячі кубічних метрів, відповідно до укладеного договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна транспортування однієї тисячі кубічних метрів газу складала 82,70грн. та ПДВ 20% -16,54 грн., усього ціна транспортування по договору № 324 від 29 грудня 2009 року за тисячу кубічних метрів складає 99,24грн.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В пунктах 5.1., 5.2., 5.4 договору №324 від 29 грудня 2010 року визначений порядок формування ціни на транспортування згідно до ліцензійних умов підприємства.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Встановлено, що типовий договір №324 від 29.12.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" підписало добровільно, з умовами договору було ознайомлено, протокол розбіжностей за договором товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" не надало.

У своїй апеляційній скарзі відповідач не погоджується з висновками господарського суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову та вважає що суд не врахував того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" знаходилося у скрутних обставинах, через те вимушено погодилось на укладання правочину з відкритим акціонерним товариством „Кримгаз” та просить визнати такий правочин частково недійсним.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмових доказів скрутного становища відповідача та доказів вимушеного укладання договору відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 233 Цивільного кодексу України передбачена можливість визнання недійсними правочинів (договорів), вчинених особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Підписання такого договору здійснюється в обставинах, за яких практично виключається нормальне формування волі, що змушує особу вчинити правочин на невигідних для себе умовах. Під тяжкими обставинами такого договору необхідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, наприклад, важка хвороба особи чи її близьких, смерть її годувальника, крайня нужденність сім’ї, загроза втратити заставлене житло, загроза банкрутства та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідне термінове укладення правочину.

Підставами визнання правочину, укладеного на вкрай невигідних умовах, може слугувати, наприклад, надзвичайно низька винагорода, порівняно з ціною відчуженої речі, виконаної роботи, наданої послуги. Однак для кваліфікації правочину за статтею 233 Цивільного кодексу України необхідна обов'язкова наявність зазначених умов. Такий правочин особа вчиняє добровільно (без насильства), більше того, вона сама може бути ініціатором такого правочину, сторона також усвідомлює, що вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини.

Згідно з листом Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема, зазначено, що відповідно до статей 229 -233 Цивільного кодексу України правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним.

Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Пунктом 23 частиною 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 Цивільного кодексу України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Наука цивільного права, під тяжкими обставинами договору укладеному на невигідних умовах розуміє не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, наприклад, важка хвороба особи чи її близьких, смерть її годувальника, крайня нужденність сім'ї", загроза втратити заставлене житло, загроза банкрутства та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідне термінове укладення правочину.

Для того, щоб вважати особу такою, що скористалася тяжкою обставиною свого контрагента, достатньо встановити, що вона знала цю обставину та невигідність для другої сторони умов правочину.

Відтак, сторона, яка оскаржує зазначений правочин має довести що за відсутності тяжких обставин він взагалі або на зазначених умовах не уклав би правочин.

Матеріалами справи підтверджено, що типовий договір №324 від 29 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" підписало добровільно, з умовами договору було заздалегідь ознайомлено, протокол розбіжностей до договору не надало.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" за зустрічним позовом про визнання недійсними пунктів 5.1., 5.2., 5.4. договору №324 від 29.12.2010 р., укладеному між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" стосовно ціни послуг, про внесення зміни до зазначеного договору, виклавши пункт 5.1 в наступній редакції: "Ціна транзитного транспортування однієї тисячі метрів кубічних газу складає 13,3грн.(15,96 грн. з ПДВ)" та встановлення, що зміни до договору №324 від 29.12.2010 року набирають чинності з дня його укладення, не підлягають задоволенню.

Заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено відкритому акціонерному товариству „Кримгаз” у задоволенні заяви від 17.09.2010 за вх. №3343 (а.с. 84-85), яку підтримано товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь", про залучення до справи у якості третьої особи на стороні позивача Національної комісії регулювання електроенергетики та перенесення розгляду справи на більш пізніший термін.

Згідно зі статтею 27 Господарського процесуального кодексу треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Оскільки прийняте рішення з даного спору ніяким разом не впливає на права та обов’язки Національної комісії регулювання електроенергетики судом правомірно відмовлено у задоволенні даної заяви.

Також не підлягають задоволенню вимоги заявника апеляційної скарги у частині внесення в договір №324 від 29 грудня 2009 року укладеному між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" змін, виклавши пункт 5.1 в наступній редакції: "Ціна транзитного транспортування однієї тисячі метрів кубічних газу складає 13,3. грн.(15,96 грн. з ПДВ)", а також вимога про встановлення, що зміни до договору №324 набирають чинності з дня його укладення.

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що ціни, тарифи та умови розрахунків за надані послуги по транспортуванню газу можуть змінюватися відповідними рішеннями органів влади (Національною комісією регулювання електроенергетики, Кабінетом Міністрів України). Нові тарифи є обов'язковими для сторін по даному договору та оформляються додатковими угодами.

Транспортування природного газу трубопроводами (згідно до пункту 18 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності") є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню з обов'язковим дотриманням ліцензійних умов. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. Згідно до Указу Президента України від 14 березня 1995 N213 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України", основний орган що здійснює формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів є Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України, яка розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції. Тариф на транспортування та постачання газу розраховується ліцензіатом на наступний (плановий) період відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 04 вересня 2002 року №983 "Про затвердження Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації" (із змінами) та затверджується Національною комісією з питань регулювання електроенергетики. Крім того, сама методика розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації розроблена відповідно до Закону України "Про природні монополії", Закону України "Про нафту і газ", Указу Президента України від 21 квітня 1998 року №335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та визначає принципи формування, порядок регулювання і розрахунку тарифів на послуги з транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації.

Судом першої інстанції позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" за первісним позовом задоволені частково у сумі 36906,40 грн., що на думку судової колегії є правомірним виходячи з наступного.

Пунктом 5.1 договору сторони дійшли згоди, що ціна транспортування однієї тисячі метрів кубічних газу складає 82.70 грн., крім того ПДВ 20% - 16,54 грн., всього - 99,24 грн.

Пунктом 5.2 договору сторонами передбачено, що розрахунки за спожитий: природний газ населенням, бюджетними організаціями здійснюються замовником згідно затвердженому алгоритму Національної комісії з питань регулювання електроенергетики шляхом перерахування з відкритого у виконанні Постанови Кабінету Міністрів України №247 від 26 березня 2008 року поточного рахунку з спеціальним режимом використання замовника на рахунок газорозподільної організації в відповідності з Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики.

Остаточний розрахунок за транспортування природного газу проводиться до 10-го числа місяця, наступного за звітним, згідно акту прийому-передачі газу за місяць згідно пунктів 1.1., 4.4., 4.5. даного договору. По іншим споживачам згідно пункту 5.2 частини 2 договору №324 від29 грудня 2009 року, замовник оплачує газорозподільній організації вартість послуг з транспортування газу шляхом подекадного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" 10, 20, 30 (31) чисел місяця, в якому проводиться транспортування газу. Остаточна оплата проводиться до 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно акту прийому-передачі газу за місяць.

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що ціни, тарифи та умови розрахунків за надані послуги по транспортуванню газу можуть змінюватися відповідними рішеннями органів влади (Національною комісією регулювання електроенергетики, Кабінетом Міністрів України). Нові тарифи є обов'язковими для сторін по даному договору та оформляються додатковими угодами.

Відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики, Кабінетом Міністрів України від 28 квітня 2010 року №446 та №479 (що є обов'язковими до виконання відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз") затверджено відкритому акціонерному товариству з газопостачання та газифікації "Кримгаз" тариф на транспортування природного газу у розмірі 134,10 грн. за 1000 м (з урахуванням ПДВ ціна складає 160,92 грн.).

26 травня 2010 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на ім'я Президента товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" спрямувало рекомендованим листом додаткову угоду №1 до договору про транспортування природного газу №324 від 29 грудня 2009 року зі зміненою ціною транспортування відповідно до Постанов Національної комісії регулювання електроенергетики №446 та №479 від 28 квітня 2010 року (а.с. 29).

Однак, керівництво товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" проігнорувало додаткову угоду, це підтверджено наявною в матеріалах справи копією листа та додаткової угоди, на якії відсутній підпис товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (а.с. 28-29).

У встановленому законом порядку сторони зміни у п.5.1 договору не внесли.

При вказаних обставинах, судова колегія вважає, що ціна транспортування однієї тисячі метрів кубічних газу складає 99,24грн.(у тому числі ПДВ як передбачене пунктом 5.1 договору).

Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" при розрахунку вартості транспортних послуг за транспортування природного газу у травні місяці була застосована ціна - 160,92грн.(у тому числі ПДВ), однак дана ціна сторонами не узгоджена, додаткову угоду, як це передбачено пунктом 5.4 договору не підписано, у встановленому законом порядку зміни до договору не внесено.

Таким чином, вартість транспортних послуг за травень 2010 року складає 2252,55грн.(об'єм природного газу 22,698грн. на ціну 99,24грн., у тому числі ПДВ).

Розрахунок вартості транспортної послуги за період з січня по квітень 2010 року позивачем був проведений з урахуванням пункту 5.1 договору.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи за період з січня по травень 2010 року позивачем було надано послуг на суму 71341,84грн., відповідачем була проведена оплата лише у сумі 40337,48 грн.

Звертаючи увагу на викладене судова колегія вважає, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" у частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 31004,36грн. за період з січня по травень 2010 року.

Крім того, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача 771,65грн. індексу інфляції за період з січня 2010 року по лютий 2010 року та 3% річних у сумі 681,75 грн. (згідно розрахунку позивача а.с.25,26)

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" в частині стягнення 771,65грн. індексу інфляції за період з січня 2010 року по лютий 2010 року.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 681,75 грн. за період з 11 лютого 2010 року по 29 липня 2010 року підлягають частковому задоволенню у сумі 676,10грн. виходячи з наступного.

Позивачем розрахунок 3% річних за період з 11 червня 2010 року по 29 липня 2010 року був проведений на суму боргу 3652,56грн. (за травень 2010р.), тоді як борг за послуги вказані позивачем у травні 2010 року складає 2252,55грн. тобто розмір 3% річних за даний період складає 9,07грн., а не 14,71грн., як було вказане у розрахунку позивача (а.с. 25). В іншої частині розрахунок 3% річних позивачем був проведений вірно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4488,31 грн. пені за період з 11.02.2010р. по 29.07.2010р. (а.с. 19 розрахунок пені)

Згідно пунктом 6.1 договору у разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені за вказаний період підлягають частковому задоволенню у сумі 4454,29грн. виходячи з наступного.

Судова колегія аналізуючи розрахунки позивача за первісним позовом погоджується з висновками суду першої інстанції, що розрахунок пені на суму боргу, що утворився у травні 2010р., був проведений виходячи з розміру боргу 3652,56грн., тоді як за травень 2010р. сума боргу складає 2252,55грн. Розмір пені за період з 11.06.2010р. по 29.07.2010р., розрахований на суму боргу 2252,55грн. складає 54,74грн.

Ставка НБУ з 11.06.2010р. по 07.07.2010р. складає 9,5%, з 08.07.2010р. по 29.07.2010р. -8,5%.

2252,55*(9,5*2:365)*27днів = 31,66грн.

2252,55*(8,5*2:365)*22дня - 23,08грн.

В іншій частині розрахунок пені позивачем був проведений вірно (а.с.19).

Судом першої інстанції відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України правомірно розподілені витрати зі сплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Відповідач оскаржує рішення у частині стягнення суми у розмірі 38 346, 08 грн. за первісним позовом (майновий спір) та у частині задоволення вимог за зустрічним позовом про визнання правочину частково недійсним та внесення змін до договору (немайновий спір). При поданні апеляційної скарги відповідач повинен сплатити державне мито у загальній сумі 227,03 грн. Фактично заявником апеляційної скарги сплачено державне мито у сумі 185,00 грн. Недоплата складає 42,50 грн. Тому, на підставі статті 46 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню у доход державного бюджету сума у розмірі 42, 03 грн.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

           Керуючись статтею 46, статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономоної Республіки Крим (суддя Н.С.Пєтухова) від 20 вересня 2010 року у справі №2-9/4012-2010 залишити без змін.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (97300, смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург, 92а; 95017, м. Сімферополь, вул. Шмідта,. 19/1, кв.4а, р/р 26002301320401 у КВ ОСБ №5301, смт.Кіровське, ЗКПО 32477244, МФО 384298) в доход державного бюджету 42, 03 грн. державного мита.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

                                                  

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Ю.М. Гоголь

Часті запитання

Який тип судового документу № 12203957 ?

Документ № 12203957 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 12203957 ?

Дата ухвалення - 04.11.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 12203957 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 12203957 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 12203957, Севастопольський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 12203957, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 04.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 12203957 відноситься до справи № 5002-9/4012-2010

Це рішення відноситься до справи № 5002-9/4012-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 12203844
Наступний документ : 12203962