Рішення № 12203149, 12.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 16/104-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрсировина», м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг”, м. Біла Церква

про стягнення 16 139,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Щериля Л.Ю., доручення № 15-10 від 20.09.2010р. –представник;

від відповідача –не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрсировина»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №01/17/08-10 від 17.08.2010р. (Вх. №суду 3899 від 25.08.2010р.) до Державного підприємства Міністерства оборони України “Білоцерківський військовий торг” (далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 14250,00 грн., 1 637,84 грн. пені, 251,22 грн. 3% річних, а всього 16 139,06 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 27.08.2010р. порушено провадження у справі № 16/104-10 та призначено її розгляд на 21.09.2010р. об 11 год. 10 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву вих. №1175 від 20.09.2010р., в якому визнає суму основного боргу в розмірі 14250,00 грн., але заперечує проти стягнення 1 637,84 грн. пені, 251,22 грн. 3% річних, а також сплати державного мита в сумі 161,39 грн. та витрат на забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. тому, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не з вини відповідача, а з вини Міністерства оборони України, внаслідок наступних обставин.

Основним видом діяльності відповідача є організація харчування військовослужбовців. Так, виконуючи умови договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007р., укладеного між Міністерством оборони України (замовник) та ДП МОУ “Білоцерківський військовий торг” (виконавець), відповідачем надаються послуги з харчування військовослужбовців військових частин в стаціонарних та польових умовах.

Отже, пеню та 3% річних відповідач не визнає у зв’язку з тим, що з відповідачем не розраховується Міністерство оборони України, яке є замовником послуг з харчування військовослужбовців військових частин, які надає відповідач. Крім того, відповідач зазначає, що фінансування підприємства відповідача можливе тільки при прийнятті Державного бюджету України на 2010 рік, затвердження кошторису Міністерства оборони України та своєчасному надходженні відповідних бюджетних асигнувань. У зв’язку з наведеним, відповідач просить суд позов ТОВ «Торговий дім «Укрсировина»задовольнити частково в сумі 14250,00 грн. основного боргу, в решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 21.09.2010р. представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 12.10.2010р.

Відповідач в судове засідання 12.10.2010р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 21.09.2010р.

Представник позивача, який був присутній в судових засіданнях, просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрсировина»(«Постачальник»далі –позивач) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(«Покупець»далі –відповідач) укладено Договір поставки № 58/26/02-2010/347 від 26.02.2010р. (надалі –Договір), згідно якого позивач у відповідності з вимогами Договору бере на себе зобов’язання передати у власність відповідача, а відповідач відповідно –прийняти та оплатити товар в кількості і асортименті, які обумовлені в даному Договорі (п. 1.1 Договору). Асортимент продукції, що постачається –сухе молоко, інша сировина для харчової промисловості (п. 1.2 Договору). Кількість, асортимент та ціна обумовлюються на кожну окрему партію товару і зазначаються в товарних накладних чи специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.3 Договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрсировина»свої договірні зобов’язання виконало належним чином та поставило товар (продукти харчування) на суму 24 250,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000502 від 03.03.2010р. на суму 24 250,00грн. Про приймання товару по вказаній видатковій накладній свідчить підпис представника відповідача та відбиток печатки.

Згідно п. 3.1 Договору, розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Строк оплати 21 календарний день з моменту поставки (п. 3.2 Договору).

Відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати товару не виконав, заборгованість за поставлений товар у розмірі 24 250,00 грн. не сплатив. Зазначена заборгованість також підтверджується актом звірки станом на 02.06.2010р., який підписаний відповідачем та засвідчений відбитком печатки.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію № вих. 05/07 від 05.07.2010р., з вимогою сплатити заборгованість за отриману продукцію у розмірі 24 250,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 1571,27 грн., всього 25821,27 грн.

У відповіді на претензію, відповідач підтвердив наявність заборгованості і повідомив, що при наявності коштів, розрахується з позивачем в повному обсязі.

12.07.2010р. відповідач сплатив частину боргу за поставлений товар у розмірі 10 000,00 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 14250,00 грн.

Відповідачем товар в сумі 14250,00 грн. оплачено не було. У відзиві, відповідач визнає основний борг у розмірі 14250,00 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманого товару (продуктів харчування) за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 14250,00 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 14250,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога про стягнення з відповідача 14250,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.1 Договору за несвоєчасну оплату партій товару за даним Договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент здійснення платежу від суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати.

Позивачем на підставі п. 5.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 637,84 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період 25.03.2010р. по 09.08.2010р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 251,22 грн. за період 25.03.2010р. по 09.08.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відзиві вих. №1175 від 20.09.2010р., відповідач заперечує проти стягнення пені та 3% річних, у зв’язку з тим, що з відповідачем не розраховується Міністерство оборони України, яке є замовником послуг з харчування військовослужбовців військових частин, які надає відповідач (Договір про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин від 13.04.2007 р. № 251/4/2/07/12). Однак, суд не може прийняти такі посилання відповідача до уваги, оскільки відповідно до п. 2.5 зазначеного Договору, виконавець (відповідач у справі) самостійно, за власні кошти закуповує (заготовляє) продовольство відповідного асортименту і в необхідних обсягах, для виконання завдань з харчування особового складу. Тобто, купуючи у позивача продукти харчування для виконання Договору з Міністерством оборони України, відповідач повинен був робити це самостійно і за власні кошти. Як зазначалось раніше, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі: 14250,00 грн. основної заборгованості, 1 637,84 грн. пені та 3 % річних в сумі 251,22 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Білоцерківський військовий торг” (09113, Київська область, м.Біла Церква, вул. Матросова, 17, ідент. код 08358735, р/р 26006001051773 в Білоцерківській філії ВАТ АКБ «Автокразбанк», МФО 321916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрсировина»(юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри 9 кім. 414; поштова адреса: 03065, м. Київ, а/с 5, ідент. код 34731631, р/р 26002065037800 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харкова, МФО 351005) 14 250 (чотирнадцять тисяч двісті п’ятдесят)грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 84 коп. пені, 251 (двісті п’ятдесят одна) грн. 22 коп. 3% річних, 161 (сто шістдесят одна) грн. 39 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко