Рішення № 12203144, 12.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 12/029-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом                     відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

                    в особі Київської обласної філії

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-експедиція»

про           стягнення боргу у розмірі 4380,68 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Рибіна Г.Г. –представник (довіреність № 94 від 25.01.2010р.);

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

          06 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії (далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-експедиція»(далі –відповідач) про стягнення боргу у розмірі 4380,68 грн.

          В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №60 від 30.12.2004 року про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв’язку (далі –договір), згідно з яким позивач зобов’язувався надати відповідачу в тимчасове платне користування виділені некомутовані канали (тракт), а відповідач зобов’язувався сплатити вартість робіт по організації виділених каналів (тракту), а також сплачувати середньомісячну плату за надані послуги.

          Відповідач середньомісячну плату за послуги електрозв’язку за період з травня 2009 року по вересень 2010 року не сплатив.

          Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 3525,12 грн. суми основного боргу, 359,25 грн. пені, 311,63 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 184,68 грн.

          Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2010 року, справу призначено до розгляду 21 вересня 2010 року.

          21 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

          Розгляд справи був відкладений на 28 вересня 2010 року.

          28 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з’явився, розгляд справи був відкладений на 12.10.2010 року.

          12 жовтня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

          30 грудня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії (далі –філія) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-експедиція»(далі –споживач) був укладений договір про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозв’язку (далі –договір), згідно з яким філія (далі –позивач) зобов’язувалась надати споживачу в тимчасове платне користування виділені некомутовані канали (тракт), а споживач (далі –відповідач) зобов’язувався сплатити вартість робіт по організації виділених каналів (тракту), а також сплачувати середньомісячну плату за надані послуги.

          Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України (далі –Правила).

          Відповідно до п. 452 Правил, оператор має право надавати в користування канали іншим операторам, провайдерам, фізичним або юридичним особам - резидентам і нерезидентам.

          П. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»закріплений обов’язок споживачів виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

          Відповідно до п. 32 Правил, споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

          Згідно з п. 3.2.3. договору, відповідач зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі вносити плату за організацію та користування каналами.

          Ч. 1 ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

          П. 40 Правил передбачено, що плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

          Відповідно до п. 5.3. договору, оплата проводиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування коштів в грошовій одиниці України на розрахунковий рахунок позивача.

          Згідно з п. 5.1. договору, середньомісячна вартість послуги встановлюється згідно з діючими тарифами. Виставлення рахунків за місяць проводиться, виходячи з фактичної кількості днів в розрахунковому періоді.

          З 20 жовтня 2009 року до 20 серпня 2010 року відповідачу за надані послуги нараховано до сплати 3525,12 грн.

          Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення роботи каналів і заявок про їх усунення не надходило.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          На момент судового засідання відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед позивачем.

          Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3525,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Крім стягнення основної заборгованості, позивач просив суд стягнути з відповідача суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 311,63 грн., пеню у розмірі 359,25 грн. та три проценти річних у розмірі 184,68 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи те, що індекс інфляції за період з 21 жовтня 2009 року по 21 серпня 2010 року становив у 2009 році: у листопаді-101,1% (УК №228 від 08.12.09р.), грудні-100,9% (УК №3 від 09.01.10р.); у 2010 році: у січні-101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому-101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні-100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні-99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні-99,4% (УК №102 від 08.06.10р.), червні-99,6% (УК №123 від 08.07.10р.), липні-99,8% (УК №146 від 10.08.10р.), серпні-101,2% (УК №165 від 08.09.10р.), а також те, що розмір заборгованості становив 3525,12 грн., то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, становить 283,87 грн. (за розрахунком суду).

          Що стосується трьох процентів річних, то враховуючи 305 днів прострочення з 21.10.09р. по 21.08.10р. у розмірі 3525,12 грн., то три проценти річних становлять 88,37 грн. (за розрахунком суду).

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Враховуючи вищезазначений період та розмір заборгованості, а також те, що облікова ставка Національного банку України становила 10,25%, розмір пені становить 360,34 грн.

          Беручи до уваги те, що позивачем пеня визначена у розмірі 359,25 грн., стягненню підлягає сума, визначена позивачем.

          Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

          Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 68 Закону України «Про телекомунікації»та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, суд

ВИРІШИВ:

          Позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-експедиція»задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-експедиція»(07800, Київська обл., м. Бородянка, вул. Заводська, 23, код 20025232) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії (02098, м. Київ, пр. П. Тичини, 6, код 01184901) 3525,12 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять п’ять грн. 12 коп.) основного боргу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 283,87 грн. (двісті вісімдесят три грн. 87 коп.); три проценти річних у розмірі 88,37 грн. (вісімдесят вісім грн. 37 коп.); пеню у розмірі 359, 25 грн. (триста п’ятдесят дев’ять грн. 25 коп.); 102,00 грн. (сто дві грн.) витрат на сплату державного мита; 229,32 грн. (двісті двадцять дев’ять грн. 32 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя                                                                                           С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 15.10.2010 року.