Рішення № 12203133, 12.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 12/034-10

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Кіровоградграніт”

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 13916,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Степаненка В.О. - представник (довіреність №292/01 від 22.09.2010р.);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Кіровоградграніт»(далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13916,76 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №19 від 27.07.2010 року (далі договір), згідно з яким відповідач взяв на себе зобовязання по виготовленню, поставці та монтажу модульних будівель (далі товар), а позивач зобовязувався прийняти його та оплатити.

П. 3. договору встановлено порядок здійснення розрахунків, зокрема внесення попередньої оплати у розмірі 70% від вартості товару в строк до 30.07.2010 року, 30% від вартості товару - після його поставки та прийняття позивачем.

Позивач здійснив попередню оплату товару у розмірі 13755,00 грн.

Відповідач товар не поставив та позивачу не передав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, просив стягнути з відповідача 13755,00 грн. боргу, пеню у розмірі 161,76 грн. та судові витрати.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2010 року, справу призначено до розгляду 28 вересня 2010 року.

23 вересня 2010 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з його відрядженням. До клопотання додано копію наказу про відрядження №410-К від 22.09.2010 року. З огляду на поважність причин, судом клопотання було задоволено.

28 вересня 2010 року відповідач не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2010 року.

27 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: Київський квартал, 86, м. Славутич, Київська область, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

12 жовтня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

27 липня 2010 року між закритим акціонерним товариством «Кіровоградграніт»(далі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір № 19 (далі - договір), відповідно до якого постачальник (далі - відповідач) взяв на себе зобовязання виготовити, поставити та змонтувати на місці модульне приміщення, а саме «Блок-піст охорони», загальною площею 6,25 м.кв. (далі товар), а покупець (далі - позивач) прийняти його та оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

П. 3. договору встановлено порядок здійснення розрахунків, а саме: внесення попередньої оплати у розмірі 70% від вартості товару в строк до 30.07.2010 року, 30% від вартості товару - після його поставки або прийняття позивачем.

Попередня оплата у розмірі 70% від загальної вартості договору, а саме 13 755,00 грн. була перерахована позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 30.07.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 4522.

П. 4.1. договору встановлено, що термін виготовлення та монтажу товару з моменту внесення попередньої оплати, отриманої від позивача 11 робочих днів.

Таким чином, останній день поставки товару - 16 серпня 2010 року.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся із претензією №202/02 від 30.08.2010 року до відповідача, просив здійснити виготовлення, поставку та монтаж товару або повернути грошові кошти у сумі 13 755, 00 грн.

Відповіді на зазначену претензію або доказів сплати заборгованості позивач не отримував.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 13755,00 грн. основного боргу та 161,76 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 13755,00 грн. суми основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, у судовому засіданні представник позивача просив суд стягнути з відповідача саме пеню у розмірі 161,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи те, що позивачем умови договору щодо попередньої оплати товару були виконані вчасно та у повному обсязі, попередня оплата у розмірі 70% перерахована позивачем 30.07.2010 року, останній день поставки товару 16 серпня 2010 року, то період заборгованості відповідача перед позивачем є період з 17.08.2010 року по 10.09.2010 року.

Беручи до уваги те, у період з 17.08.2010 року по 10.09.2010 року (25 днів прострочення) розмір заборгованості становив 13755,00 грн., а облікова ставка Національного банку України становила 7,75%, то пеня становить 146,03 грн. (за розрахунком суду).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 712, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства “Кіровоградграніт” фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства «Кіровоградграніт»(вул. Шосейна, 50, с. Соколівське, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27641, код 13744297) 13755,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот пятдесят пять грн. 00 коп.) суми основного боргу; 146,03 грн. (сто сорок шість грн. 03 коп.) пені; 139,17 грн. (сто тридцять девять грн. 17 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,73 грн. (двісті тридцять пять грн. 73 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 15.10.2010 року.