Рішення № 12202931, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/47602.11.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»

простягнення 371418,44 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Півень Д.О. (довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року) від відповідача:представник Єсик Т.О. (довіреність №11-1 від 12.11.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»заборгованості за договором №240830 від 03.08.2006 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 371418,44 грн. (у тому числі 313710,64 грн. основного боргу; 44179,22 грн. інфляційних втрат та 13528,58 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 року порушено провадження у справі №23/476 та призначено її розгляд на 28.09.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні 19.10.2010 року надав суду довідку про надходження коштів Відповідача з грудня 2008 року по вересень 2010 року, відповідно до якої розмір заборгованості Відповідача становить 282322,21 грн. решту позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, вважаючи вимоги Позивача необґрунтованими.

У судовому засіданні 19.10.2010 року представник Відповідача надав суду клопотання про призначення судової експертизи додатку №7 до договору №240830 від 03.08.2006 року зазначаючи, що у матеріалах справи міститься інший додаток, ніж той, що підписували сторони. Окрім того, нарахування за послуги з гарячого водопостачання на підставі додатку №7 призводять до завищення вартості теплової енергії.

Зважаючи на те, що в обґрунтування свої вимог Відповідач не надав суду жодних доказів, суд відмовив у задоволенні клопотання.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №240830 від 03.08.2006 року про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору №240830 від 03.08.2006 року Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року.

Відповідач відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору №240830 від 03.08.2006 року зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір №240830 від 03.08.2006 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з грудня 2008 року по серпень 2010 року, довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 869253,28 гривень.

Відповідач не заперечував щодо обсягів одержаної від Позивача теплової енергії.

За період з 01.12.2008 року по 01.08.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 313710,64 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 9 додатку №2 до договору №240830 від 03.08.2006 року Відповідач зобов’язувався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у Позивача платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки. Відповідач оплачує вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідач не надав суду звернень до Позивача щодо невідповідності отриманих від Позивача табуляграм фактичного споживання даним відомостей обліку використання теплової енергії Відповідача, або невідповідності нарахувань за отримані послуги. Заперечення вартості поставленої продукції не звільняє Відповідача від зобов’язання вчасно оплачувати надані за договором №7560159 від 01.02.2003 року послуги.

Враховуючи наведене та зважаючи на часткове погашення заборгованості, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 282322,21 гривень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що при нарахуванні інфляційних втрат Позивачем не було враховано, що у період з липня по серпень 2009 року та з квітня по липень 2010 року інфляційні нарахування мали від’ємне значення, а саме: у липні –278,22 грн., у серпні –607,35 грн.; у квітні - 984,52 грн., у травні – 1 786,30 грн., у червні –1 224,64, у липні -627,42 гривень. З урахуванням від’ємного значення інфляційного збільшення суми боргу інфляційні втрати Позивача становлять 38670,77 гривень. Таким чином до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань у розмірі 38670,77 гривень.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»(04205, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29-Б; ідентифікаційний код 32380022) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 282322,21 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі триста двадцять дві гривні 21 копійку) основного боргу; 13528,58 грн. (тринадцять тисяч п’ятсот двадцять вісім гривень 58 копійок) трьох процентів річних; 38670,77 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят гривень 77 копійок) інфляційних втрат; 3659,10 грн. (три тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять гривень 10 копійок) державного мита та 232,50 грн. (двісті тридцять дві гривні 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 03.11.2010 року.