Рішення № 12202806, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/35521.10.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

До           Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

Простягнення 68098271,68 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Шкурат О.М.

Від відповідача           Лев Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –державної акціонерної холдингової компанії «Артем»63112117,74 грн. кредиту, 1452443,26 грн. відсотків, 3533710,68 грн. пені за прострочення терміну повернення кредиту, а всього 68098271,68 грн. заборгованості за кредитним договором № 82-47/1-07 від 28.11.2007р.

В процесі розгляду справи представник позивача неодноразово уточнював свої позовні вимоги, 21.10.2010р. надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 63112117,74 грн. кредиту, 5513116,71 грн. пені за кредитом, 11380,79 грн. пені за прострочку сплати відсотків, а всього 68636615,24 грн. заборгованості.

Відповідач заперечує частково проти позовних вимог та уточнених позовних вимог, свої заперечення виклав у письмових відзивах від 14.09.2009р. та 23.09.2010.

Розгляд справи на прохання відповідача неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»та Державною. акціонерної холдинговою компанією «Артем»було укладено кредитний договір № 82-47/1-07.

До вказаного кредитного договору вносились зміни згідно з договорами про внесення змін № 1-16.

Відповідно до договору № 11 про внесення змін до кредитного договору, до п.п.1.1. та 4.1. кредитного договору внесені зміни, а саме відповідно до умов договору банк відкрив для позичальника не відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 78642117,74 грн., строком повернення до 25.09.2010р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 28% річних.

Мета отримання відповідачем кредиту –поповнення обігових коштів та придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку з метою погашення заборгованості за кредитом в доларах США.

Пунктами 4.2., 4.3. кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом розраховуються щомісячно за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році та сплачуються не пізніше останнього банківського дня місяця, в якому здійснюється їх нарахування.

Договором № 12 від 24.07.2009р. були внесені зміни до кредитного договору (п.4.8.), якими сторони встановили термін погашення кредиту до 25.09.2010р. При цьому встановлений графік погашення кредиту частинами.

Зобов’язання, передбачене п.4.8. кредитного договору, щодо повернення кредиту в строки і в порядку, встановлені договором, позичальником не виконується, що свідчить про неналежне виконання ДАХК «Артем»взятих за договором зобов’язань.

Згідно п.6.1.2. кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань з повернення кредиту, своєчасної сплати відсотків, позичальник зобов’язується сплатити кредитору штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової станом КБУ, яка діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожний день прострочки виконання зобов’язань від дня виникнення відповідної прострочки до повного її погашення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи доведено і відповідачами не спростовано, що заборгованість відповідача за кредитом складає 63112117,74 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Умовами кредитного договору (розділ 6 договору) передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру пені за прострочення терміну повернення кредиту у зв’язку з вкрай важким фінансовим становищем та просить розстрочити виконання рішення відповідно до встановленого відповідачем графіку до 30.06.2011р.

Позивач заперечує проти клопотання Відповідача про зменшення розміру пені за прострочення терміну повернення кредиту та розстрочення виконання рішення відповідно до встановленого відповідачем графіку до 30.06.2011р., оскільки за його твердженням у банку також важке фінансове становище і нарахована ним пені є мінімальною порівняно із збитками кредитора.

Посилання відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не підтверджено документально, оскільки жодного документального обґрунтування про реальний стан заборгованості ним не надано.

Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об’єктивних обставин, щоб унеможливлювало виконання договірних зобов’язань та рішень суду.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у виняткових випадках (якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора) зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; це ж питання врегульовано і в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов’язання, об‘єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов‘язань, причини неналежного виконання зобов‘язання, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, враховуючи що позивачем нарахована пені лише за 6 місяців, відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, не надмірно велика порівняно із збитками кредитора, вважає вказані Відповідачем обставини виключають можливість зменшення пені та надання розстрочки виконання рішення суду.

Тому, клопотання відповідача про зменшення розміру пені за прострочення терміну повернення кредиту та розстрочення виконання рішення відповідно до встановленого відповідачем графіку не задовольняється судом.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 5513116,71 грн. за користування кредитом та 11380,79 грн. за прострочення терміну сплати процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

21.10.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) 63112117 (шістдесят три мільйони сто дванадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 74 коп. суму кредиту, 5513113 (п’ять мільйонів п’ятсот тринадцять тисяч сто шістнадцять) грн. 71 коп. пені по кредиту, 11380 (одинадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 71 коп. пені по відсотках, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено:03.11.2010р.