Рішення № 12202865, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/24106.10.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у місті Києві ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 149047, 71 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Мойсик М.В., Панкова О.А.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 149047, 71 грн. відповідно до договору № 125/І від 17.04.2008 р., з яких: орендна плата в сумі 141852,54 грн., пеня в сумі 6497,80 грн., компенсація плати за землю в сумі 697,37 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2010 р. у даній справі порушено провадження, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.09.2010 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 р. у даній справі розгляд справи був відкладений на 06.10.2010 р. у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У процесі провадження у справі представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 149047, 71 грн., з яких: плата за фактичне користування приміщенням в сумі 141852, 54 грн., пеня в сумі 6497,80 грн., компенсація плати за землю в сумі 697,37 грн. Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вимоги ухвали суду від 17.08.2010 р. виконав частково.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, вимоги ухвали суду від 17.08.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 06.10.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

17.04.2008 р. між сторонами було укладено договір № 125/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва, за умовами якого, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської у м. Києві ради (далі орендодавець) зобовязувалось надати, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-орендар) - прийняти у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, буд. 80/17, загальною площею 76,0 м кв.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлено з 17.04.2008 р. до 17.03.2011 р.

Відповідно до п.3.1. договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Соломянської районної в м. Києві радою від 20.12.2006 р. № 101 .

Орендна плата на момент укладання Договору встановлюється у розмірі 101 % від вартості майна і становить 23696,12 грн. на місяць.

Розрахунок орендної плати: 281538,00 х 101 % : 12 = 23696,12 грн.

Згідно з п.3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4. договору сторони узгодили, що зобовязання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати у розмірі не менше, ніж встановлена п.3.1. договору орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Орендодавець зараховує авансовий платіж, як орендну плату за два місяці.

Відповідно до п. 3.5. договору крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю (Додаток №3).

Згідно з п. 3.8. договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1., 3.7.) та інші платежі (п.п.3.5.,3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.9. орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Факт належного виконання позивачем свого обовязку підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2008 р. (копія в матеріалах справи), який є додатком № 2 до договору № 125/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва від 17.04.2008 р., відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, буд. 80/17, загальною площею 76,0 м кв.

Додатковою угодою від 13.06.2008 р. внесено зміни до договору № 125/І від 17.04.2009 р. в частині розміру площі орендованого приміщення та розміру орендної плати і розміру суми компенсації земельного податку, згідно з яким відповідач орендує приміщення загальною площею 63 кв.м., сплачує орендну плату у розмірі 19642, 85 грн. та суму компенсації земельного податку - 108, 54 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 р. у справі № 51/43 за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було розірвано договір № 125/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва від 17.04.2008 р.

Вищезазначене рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 р., залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р.

Як стверджує позивач, незважаючи на вищезазначене рішення, відповідач продовжує займати і фактично використовувати нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, буд. 80/17, загальною площею 76,0 м кв., не здійснюючи при цьому оплату за фактичне використання вищезазначеного приміщення. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для нарахування відповідачу за період з січня до 14 травня 2010 р. оплати за фактичне використання приміщення в сумі 141852, 54 грн., пені через прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 6497,80 грн. та компенсації плати за землю в сумі 697,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. у справі № 51/43 договір оренди № 125/І від 17.04.2008 р. розірвано.

Тож договір оренди № 125/І від 17.04.2008 р. є розірваним з 03.11.2009 р.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Судом встановлено, що відповідач до даного часу приміщення позивачу не повернув, коштів за користування вказаним приміщенням за період з січня до 14 травня 2010 р. не сплатив.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.9. договору визначено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи представленого позивачем та перевіреного судом розрахунку, плата за користування приміщенням за період з січня до 14 травня 2010 р. становить 141852, 54 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення плати за користування приміщенням за вищезазначений період підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 6497,80 грн. за період з січня до 14 травня 2010 р.

Так, відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, беручи до уваги те, що договір № 125/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва від 17.04.2008 р. припинив свою дію 03.11.2009 р., а отже - за вказаний позивачем період між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений у письмовій формі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6497,80 грн. за період з січня до 14 травня 2010 р. є необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь компенсацію плати за землю в сумі 697,37 грн. за період з січня до 14 травня 2010 р. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на Закон України "Про плату за землю".

Проте, суд не може погодитися із вказаною вимогою позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За змістом ст. 14 вказаного Закону України, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю", встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.9 договору № 125/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва від 17.04.2008 р. сторони домовились, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дня підписання акту прийом-передачі. Орендна плата нараховується до: дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Таким чином, пункт 3.9. договору визначає момент, з якого починається сплата орендних та інших платежів. При цьому, строк до якого відповідач мав сплачувати платежі, стосується лише орендної плати.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, по перше, на те, що Закон України "Про плату за землю" чітко окреслює коло суб'єктів, які сплачують земельний податок, і відповідач не є орендарем земельної ділянки, а по друге, у відповідача відсутні зобовязання перед позивачем у розумінні ст. 11 ЦК України щодо компенсації земельного податку за період з січня до 14 травня 2010 р. ані в силу вимог Закону України "Про плату за землю", ані в силу умов договору № 125/І оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва від 17.04.2008 р., оскільки договірні відносини сторін припинилися 03.11.2009 р.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації плати за землю в сумі 697,37 грн. за період з січня до 14 травня 2010 р. визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04086, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 35756919) плату за користування приміщенням в сумі 141 852 (сто сорок одна тисяча вісімсот пятдесят дві) грн. 54 коп., 1418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 53 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання 04.11.2010 р.