Рішення № 12199569, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/30204.10.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 018 896,97 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Півень Д.О.- довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010;

від відповідача: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом доУправління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 018 896,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором №3040044 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2004 не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 917 896,77 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 917 896,77 грн. - боргу, 36 821,13 грн. –інфляційних збитків, 8 969,82 грн. – 3% річних, 55 209,25 грн. –пені, 10 188,97 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 11.06.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.08.2010.

30.08.2010 представники відповідача у судове засідання не з’явилися, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.09.2010.

20.09.2010 представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представником позивача усно було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів на підтвердження позовних вимог, судом клопотання було задоволено, а розгляд справи відкладено на 04.10.2010.

04.10.2010 відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.06.2010, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2004 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3040044 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 Договору та звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Згідно Додатку № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до умов Договору позивач в період з 01.10.2009 року по 01.05.2010 поставив відповідачу теплову енергію на суму 999 135,11 грн., що підтверджується табуляграми за звітний період та звітами спожитої теплової енергії, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

В позовній заяві, позивач вказує, що відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, у зв’язку з чим за період 01.10.2009 року по 01.05.2010 виник борг у розмірі 917 896,77 грн.

Однак, судом встановлено, що відповідач до порушення провадження у даній справі перерахував позивачу 400000, 00 грн. боргу, а тому в задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Решту боргу у розмірі 517896,77 грн. відповідачем сплачено після звернення позивача з позовом до суду, таким чином, в частині стягнення основного боргу у розмірі 517896, 77 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України

Позивач також просить стягнути з відповідача 36 821,13 грн. –інфляційних збитків та 8 969,82 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 36 821,13 грн. –інфляційних збитків та 8 969,82 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, а тому позивач, на підставі п.3.5 Додатка №4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 55 209,25 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 3.5. Додатку №4 до Договору передбачено за несвоєчасне виконання умов Договору пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 55 209,25 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 118Б, код ЄДРПОУ: 26063819) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –36 821 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 13 коп. –інфляційних збитків, 8 969 (вісім тисяч дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 80 коп. –3% річних, 55 209 (п’ятдесят п’ять тисяч двісті дев’ять) грн. 25 коп. –пені, 6 188 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 97 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 517896,77 грн. боргу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко