Рішення № 12199563, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/48625.10.10

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем

До          Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»

Про          виселення та стягнення 728108,90 грн.

За зустрічним позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»

до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії інформаційно-комунікаційних систем

про визнання договору від 09.12.2009 р. № 379 оренди нежитлового приміщення укладеним

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача          Логвінова Л.О. за дов.

Від відповідача          Федько В.М. за дов., Войтова Т.Г. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.01.10р., 23.02.10р., 04.03.10р., 18.03.10р., 06.04.10р., 23.04.10р., 20.05.10р., 01.06.10р. в судових засіданнях оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред’явлені вимоги про:

- зобов’язання відповідача звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 10 та не чинити перешкод в його користуванні позивачем;

- стягнення збитків в зв’язку з несвоєчасним поверненням майна в сумі 487478,42 грн.;

- стягнення неустойки за користування річчю (приміщенням) за час прострочення в сумі 240630,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.12.2005 р. термін дії укладеного між сторонами договору оренди № 488-26 закінчився, щодо укладення договору оренди на новий термін сторони не дійшли згоди. Факт припинення договору № 488-26 встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2006р. по справі №48/298. Позивач зазначає, що з 26.12.2005 р. відповідач без достатніх підстав займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 10 та відмовляється в добровільному порядку його звільнити.

Посилаючись на п.1 ст. 623 ЦК України та п.3.6. договору № 488-26 просить стягнути з відповідача збитки за період з 26.12.2005 до 10.04.2009 в сумі 487478,42 грн. та відповідно до ст. 785 ЦК України неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з квітня 2008 р. по квітень 2009 р. в сумі 240630,48 грн.

В судових засіданнях представник позивача неодноразово подавав уточнення позовних вимог.

26.01.2010 р. подані уточнення позовних вимог, в яких позивач просить зобов’язати відповідача звільнити приміщення, стягнути з відповідача на користь позивача 645691, 76 грн. збитків та 240630, 48 грн. неустойки за користування річчю.

18.03.2010 р. подані уточнення, в яких позивач просить зобов’язати відповідача звільнити приміщення, стягнути з відповідача на користь позивача 682164,43 грн. кошти за фактичне користування приміщенням за період з 26.12.2005р. по 18.03.2010р., в т.ч. 1738,00 грн. погашення комунальних та експлуатаційних витрат.

Зазначені уточнення прийняті судом до розгляду.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, і вважає, що нарахування позивачем здійснені без врахування сплачених коштів відповідача та з порушенням терміну позовної давності.

У поданих поясненнях та доповненнях до пояснень, відповідач вказує на безпідставність вимог позивача та просить визнати укладеним договір оренди на нежитлове приміщення, що знаходиться в місті Києві по вул. Володимирській,10.

26.01.10р. відповідач подав зустрічний позов, в якому просить визнати договір оренди №379 від 09.12.2009р. нежитлового приміщення, що знаходиться в місті Києві по вул. Володимирська, 10 укладеним в редакції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Позивач у судовому засіданні проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечив та надав до суду заперечення на зустрічний позов, у якому не заперечує проти укладання договору з відповідачем за первісним позовом, проте лише після погашення заборгованості Українським об’єднанням поштового зв’язку «Укрпошта»за договором №488-26 від 30.12.2004р. в повному обсязі за період фактичного користування приміщенням.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом:

Згідно заяви про уточнення вимог за первісним позовом позивач звернувся з вимогами про зобов’язання відповідача звільнити приміщення, стягнути з відповідача на користь позивача 682164,43 грн. коштів за фактичне користування приміщенням за період з 26.12.2005р. по 18.03.2010р., в т.ч. 1738,00 грн. погашення комунальних та експлуатаційних витрат.

Заява мотивована тим, що після 26.12.2005 р. новий договір між сторонами не укладено, а відповідач безпідставно продовжує користуватись спірним приміщенням.

Судом встановлено, що 30.12.2004 року між ВАТ "Укртелеком" та УДППЗ "Укрпошта" було укладено договір № 488-26 оренди майна товариства, відповідно до якого позивач (орендодавець за договором) передає відповідачу ( орендарю за договором) у строкове платне користування нежиле приміщення в м.Києві по вулиці Володимирський, 10, загальною площею 93,2 м.кв, для розміщення 25 поштового відділення зв'язку. За актом приймання –передачі майна від 30.12.2004 (додаток № 1 до договору № 488-26 від 30.12.2004р.) орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2006 р. у справі № 48/298 встановлено, що 25.12.2005р. закінчилася дія договору оренди № 448-26 від 30.12.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Сторони в своїх поясненнях по справі підтвердили факт закінчення дії договору № 448-26.

Пунктом 3.6. договору № 488-26 від 30.12.2004 р. передбачено, що у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання - передачі орендованого майна.

Доказів звільнення відповідачем орендованого приміщення на час розгляду справи, в тому числі в установлені строки, суду не надано.

Припинення договору не є підставою припинення зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати за час користування приміщенням, оскільки така підстава припинення зобов'язань не передбачена ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України. Тобто, зобов'язання сплачувати орендну плату в розмірі та терміни, що передбачені договором оренди по день фактичного повернення приміщення виникло з договору, але не припинилось з закінченням терміну дії договору.

Згідно п. 3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем на підставі його внутрішніх нормативних актів з урахуванням коефіцієнтів збільшення і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.2. договору № 488-26 від 30.12.2004 року встановлено розмір орендної плати за перший місяць оренди всієї орендованої площі 9084,77 грн.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні платежі окремо в строк, зазначений у п.3.1. Договору, згідно з рахунками Орендодавця, пропорційно орендованої площі та відповідно до п.3.5. орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця в термін, зазначений у п.3.1. Договору.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, після закінченням дії договору №488-26, відповідач з січня 2006 року по лютий 2010 року сплачував кошти за користування майном у самостійно визначеному розмірі.

Згідно заяви про уточнення від 18.03.2010р. позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 682164,43 грн. коштів за фактичне користування приміщенням за період з 26.12.2005р. по 18.03.2010р.

Згідно наданого позивачем розрахунку до заборгованості включено 518381,63 грн. боргу з орендної плати за період з грудня 2005 р. по березень 2010 р. та 163782,80 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2005 р. по березень 2010 р.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності, при цьому позивач посилається на те, що господарським судом міста Києва розглядалась справа № 48/298 про врегулювання спору щодо укладення договору оренди між позивачем та відповідачем, тому позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.

Судом не задовольняється клопотання позивача, оскільки рішення у справі № 48/298 прийняте 09.11.2006 р., а позивач звернувся до суду з даним позовом 10.04.2009 р., тобто на протязі більше ніж два роки після прийняття рішення, та не визнається судом як поважна причина пропуску строку позовної давності.

В пункті 4 ст. 267 ЦК України зазначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості та інфляційних витрат за період з грудня 2005р. по березень 2010р.

Позовна заява про стягнення коштів вперше подана до суду 10.04.2009 р. (згідно штемпелю канцелярії суду на позовній заяві).

Враховуючи норми ст. 258 ЦК України перебіг строку позовної давності щодо сплати боргу за грудень 2005 р. починається 21.01.2006 і закінчується 21.01.2009, за січень 2006 р. починається 21.02.2006 і закінчується 21.02.2009, за лютий 2006 р. починається 21.03.2006 і закінчується 21.03.2009.

Позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення 16394,01 грн. заборгованості за вказані місяці (грудень 2005 р. –лютий 2006 р.), оскільки позов подано до суду 10.04.2009р., тому в частині стягнення 16394,01 грн. основного боргу за грудень 2005 р. –лютий 2006 р. належить відмовити.

Доказів здійснення оплати основного боргу в сумі 501987,62 грн. суду не надано.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 501987,62 грн. основного боргу –заборгованості за період з березня 2006 р. по 18.04.2010р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, що складають суму 163782,80 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України, які також підлягають задоволенню частково в сумі 150243,29 грн. В частині стягнення інфляційних за грудень 2005 р. –лютий 2006 р. в сумі 13539,51 грн. належить відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.

Як зазначалось вище, термін дії договору № 488-26 від 30.12.2004 року закінчився 25.12.2005 р.

Відповідно до пункту 4 статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Згідно статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно з пунктом 12.7.1. договору оренди № 488-26 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 2.3. договору № 488-26 від 30.12.2004 р. майно, передане орендареві повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору ( якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі –приймання.

Доказів повернення позивачу майна за актом приймання-передачі суду не надано. Як зазначає позивач, відповідач до даного часу вищезазначене приміщення не звільнив.

Оскільки договір № 488-26 закінчив свою дію, підстави для зайняття приміщення відповідачем відсутні, тому вимоги позивача про зобов’язання відповідача звільнити приміщення за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 10, підлягають задоволенню.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, в частині зобов’язання відповідача звільнити приміщення за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 10, та стягнення з відповідача на користь позивача 501987,62 грн. основного боргу, 150243,29 грн. інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати пропорційно задоволених вимог підлягають стягненню з відповідача.

За зустрічним позовом:

Свої вимоги за зустрічним позовом про визнання договору від 09.12.2009р. №379 оренди нежитлового приміщення по вул. Володимирська, 10 у місті Києві укладеним між Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта»та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в редакції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», відповідач ґрунтує на тому, що він є державним підприємством і на спірні відносини розповсюджується дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приміщення використовується ним на договірних засадах з ВАТ «Уктелеком»більш, ніж 20 років.

Після закінчення терміну дії договору №488-26 від 30.12.2004р., з наміром його пролонгування, УДППЗ «Укрпошта»на адресу до ВАТ «Укртелеком»направило лист №28/844 від 26.12.2005р. з проектом договору оренди спірного нежитлового приміщення, проте сторони не дійшли згоди щодо розміру та методики розрахунків по орендній платі за користування вказаним приміщенням.

Як стверджує відповідач за первісним позовом, перешкодою в укладанні договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул. Володимирська, 10, є неправильне визначення позивачем розміру ставки орендної плати.

09.12.2009р. відповідачем на адресу позивача були направлені клопотання №61/2-35-107 про укладення договору оренди та два примірники договору №379 від 09.12.2009р., копії яких містяться в матеріалах справи, проте не підписані уповноваженим представником позивача - ВАТ «Укртелеком».

Відповідач вказує на виконання ним договірних зобов’язань, а саме: здійснення щомісячних розрахунків за фактичне користування спірним приміщенням всупереч перешкодам, створеним ВАТ «Укртелеком», а також на той факт, що позивач отримував вказану оплату беззаперечно, а отже, відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України, ця дія розцінена відповідачем, як бажання укласти договір оренди.

В обрунтування позовних вимог за зустрічним позовом відповідач посилається на ст. ст. 638, 639, 641 Цивільного кодексу України, Закон України «Про оренду державного та комунального майна», Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. 3786, рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2006 р. у справі № 48/298, ст. ст. 181, 187 Господарського суду України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судових засіданнях докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт порушення його права відповідачем та надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Стаття 181 Господарського кодексу України, визначає порядок укладення угод, відповідно до вимог цієї статті, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо.

Відповідно до частини 8 цієї статті у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Належних доказів вчинення ВАТ «Укртелеком» фактичних дій по визнанню спірного договору суду не надано.

Статті 638, 639, 641 Цивільного кодексу України, 181 Господарського суду України, на які посилається відповідач обґрунтовуючи зустрічний позов, регулюють загальний порядок укладання договорів.

Стаття 187 Господарського суду України, на яку також посилається відповідач, передбачає вирішення спорів, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Доказів того, що має місце державне замовлення чи обов’язковість укладення договору в силу закону суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦКУкраїни особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не обов'язкове для неї.

Стверджування відповідача про те, що до спірних відносин слід застосовувати Закон України «Про оренду державного та комунального майна»є необґрунтованими.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання договору від 09.12.2009р. №379 оренди нежитлового приміщення по вул. Володимирська, 10 у місті Києві укладеним між Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта»та Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в редакції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмову в задоволенні зустрічного позову.

Позивач в уточненнях позовних вимог просить повернути йому зайво сплачене державне мито в сумі 2163,86 грн.

Суд не знаходить підстав для повернення позивачу державного мита, оскільки позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги і в бік збільшення, і в бік зменшення, і відповідно сплатив державне мито, тому підстав для повернення мита немає.

Керуючись ст.ст. 33,49, 60, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

1.1. Зобов’язати Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта»(01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) звільнити приміщення за адресою: м. Київ, вул.. Володимирська, 10.

1.2. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»(01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Філії інформаційно-телекомунікаційних систем (01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01181825) 501 987 (п’ятсот одну тисячу дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 62 коп. основного боргу, 150243 (сто п’ятдесят тисяч двісті сорок три) грн. 29 коп. інфляційних втрат, 6522 (шість тисяч п’ятсот двадцять дві) грн. 31 коп. державного мита, 171 (сто сімдесят одну)грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази відповідно до ст. 118 ГПК України.

1.3. В решті вимог відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя О.М. Ярмак