Рішення № 12199472, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/28425.10.10 За позовом Закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "Західукртранс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 8 286,80 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Білинський М. О. представник по довіреності № 10/06-199-21 від 30.06.2010р.

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 539-07/2009 від 29.07.2009р. в розмірі 9855,37 грн., в тому числі 8 286,80 грн. - основний борг, 842,41 грн. пені, 505,49 грн. збитків від інфляції, 220,67 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010р. порушено провадження по справі № 53/284, розгляд справи призначено на 04.10.2010р.

У звязку з незявленням в судове засідання представників сторін розгляд справи було відкладено на 25.10.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.10.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 25.10.2010р. не зявився, вимоги ухвал суду від 16.09.2010р. та від 04.10.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ № 323651 від 12.10.2010р., наданими позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 16.09.2010р. та від 04.10.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.07.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 539-07/209 про перевезення вантажу у міжнародному сполученні, відповідно до умов якого даний договір регулює взаємовідносини між сторонами, що виникають при плануванні, організації та здійсненні міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по оплаті наданих транспортних послуг. (п. 1.1 Договору).

05.08.2009р. відповідачем була подана контракт-заявка на міжнародне перевезення вантажу № ПВ-005 за маршрутом м. Україна (Луганськ) Угорщина (Будапешт).

На виконання договору № 539-07/209 та заявки № ПВ-005 позивачем було здійснено перевезення вантажу за вказаним маршрутом, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А № 143835.

Згідно з п. 4.2 Договору розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором (відповідач) протягом днів з моменту отримання підтверджуючих документів, оплата проводиться в гривнях.

Позивач виставляв відповідачу рахунок № СФА-005023 від 12.08.2009р. на оплату за надані послуги в розмірі 8286,80 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 10/03-072-21 від 25.03.2010р. на оплату заборгованості в розмірі 8286,80 грн. До вказаної претензію позивач додав копію рахунку № СФА-005023 від 12.08.2009р., копію контракту-заявки на міжнародне перевезення вантажу № ПВ-005 та копію міжнародної товарно-транспортної накладної А № 143835.

На доказ отримання відповідачем претензії з доданими документами позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.03.2010р. з відміткою відповідача про отримання.

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 4.2 Договору).

Позивач надав суду докази отримання відповідачем документів на підставі яких здійснюється оплата повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.03.2010р. З повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.03.2010р. вбачається, що відповідач отримав всі документи 01.04.2010р.

Таким чином, відповідач зобовязувався оплатити за надані йому послуги у строк до 05.04.2010р.

Відповідачем свого зобовязання щодо оплати за надані йому послуги не виконав.

Таким чином заборгованість відповідача становить 8286,80 грн.

Надана позивачем копія квитанції від 17.09.2009р., підтверджує відправку тільки рахунку на оплату. Натомість підтвердженням надання послуг по Договору перевезення № 539-07/209 є міжнародна товарно-транспортна накладна А № 143835, на доказ направлення копії якої позивач надав суду доказ направлення претензії з додатками № 10/03-072-21 від 25.03.2010р.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобовязання щодо оплати послуг відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 8286,80 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 841,41 грн. у період з 29.09.2009р. по 28.03.2010р. (181 день).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 5.6.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати за надану перевізником послугу, експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фрахту за кожний день прострочення, але не більше ніж розмір плати за перевезення.

При дослідженні розрахунку пені наданого позивачем, суд встановив, що позивач вказав неправильну дату початку нарахування пені. Адже, як раніше було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за надані йому послуги по Договору до 05.04.2010р. А тому дата початку нарахування штрафних санкцій починається з 06.04.2010р.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8286.8006.04.2010 - 07.06.20106310.2500 %0.056 %*293.22

8286.8008.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*129.41

8286.8008.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*127.37

8286.8010.08.2010 - 03.10.2010557.7500 %0.042 %*193.55

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 743,54 грн., відповідно до розрахунку суду.

Позивач заявив про стягнення з відповідача 505,49 грн. збитків від інфляції у період з жовтня 2009р. по липень 2010р. (9 місяців), 220,67 грн. 3% річних у період з 29.09.2009р. по 18.08.2010р. (321 день).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

При дослідженні розрахунку 3% річних та збитків від інфляції наданого позивачем, суд встановив, що позивач вказав неправильну дату початку нарахування 3% річних та збитків від інфляції. Адже, як раніше було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за надані йому послуги по Договору до 05.04.2010р. А тому дата початку нарахування 3% річних та збитків від інфляції починається з 06.04.2010р.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

06.04.2010 - 24.10.20108286.801.026215.468502.26

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8286.8006.04.2010 - 24.10.20102023 %137.58

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 137,58 грн. та збитків від інфляції в сумі 215,46 грн., відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства транспортно-експедиційного комбінату "Західукртранс" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. П. Орлика, 22, ідентифікаційний код 13825481) 8286 (вісім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 80 коп. основного боргу, 743 (сімсот сорок три) грн. 54 коп. пені, 215 (двісті п'ятнадцять) грн.. 46 коп. збитків від інфляції, 137 (сто тридцять сім) грн. 58 коп. 3% річних, 97 (девяносто сім) грн. 14 коп. державного мита та 224 грн. (двісті двадцять чотири) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 27.10.2010р.