Ухвала суду № 12199458, 25.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 51/24825.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент –Альянс»

про визнання недійсним акта приймання –передачі приміщення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Іщук Я.С.

від відповідача: Шевченко Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсним акта приймання –передачі приміщення від 15.02.10р. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оспорюваний акт немає жодних юридичних наслідків, оскільки 04.02.10р. між сторонами припинилися договірні правовідносини.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.10р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.09.10р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Представник відповідача у відзиві на позов заперечив проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що оскаржуваний акт підписано між сторонами одночасно із підписанням договору оренди нежитлових приміщень № 8 від 02.02.10р. Представник відповідача зауважив на тому, що факт підписання позивачем 15.02.10р. оспорюваного акту підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.08.10р.

10.09.2010 р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування від Солом’янського районного управління Головного управління МВС в м. Києві матеріалів розслідування «жалоби»директора ТОВ «Елла Ойл»Очеретяної О.В. щодо шахрайських дій відповідача, розгляд якого судом перенесено.

У судовому засіданні 13.09.10р. судом, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 06.10.10р.

15.09.2010 р. та 21.09.2010 р. від позивача через канцелярію суду надійшли клопотання про витребування від відповідача певних документів.

01.10.2010 р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, відповідно до якого позивач пропонує надати експерту для роз’яснення певні питання.

Судове засідання, призначене на 06.10.10р., не відбулося з технічних причин.

За таких обставин ухвалою суду від 08.10.10 р. розгляд справи був призначений на 25.10.10р.

14.10.2010 р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування від Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва інформації щодо підтвердження юридичного факту наявності або відсутності господарських стосунків сторін у зв’язних періодах –з 15.02.2010 р. по останню звітню дату.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подані ним через канцелярію суду клопотання.

Представник відповідача в усному порядку проти позову заперечив.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

У той же час перелік справ, що підвідомчі господарським судам визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржуваний акт приймання-передачі за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною приміщення і може бути використаний як доказ у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що оскаржуваний акт приймання-передачі не має характеру акта в розумінні статті 12 ГПК України, суд приходить до висновку, що зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, у зв’язку з чим провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

При вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає (п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Оскільки за розгляд вимоги про визнання недійсним акта приймання –передачі приміщення від 15.02.10р. позивачем сплачено державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., то зазначені судові витрати підлягають поверненню позивачеві на підставі п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Приймаючи до уваги, що провадження у даній справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд у задоволенні клопотань позивача про витребування від відповідача, Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва та Солом’янського районного управління Головного управління МВС в м. Києві певних документів, а також про надання експерту для роз’яснення певних питань відмовляє.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1.          Припинити провадження у справі № 51/248.

2.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл»(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 36387563) з Державного бюджету України державне мито в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Примірники даної ухвали направити сторонам.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                             Пригунова А.Б.