Рішення № 12199260, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/46111.10.10 За позовом Лемешівського споживчого товариства

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 7 677,96 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Ремез М.І. голова правління;

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 11.10.2010р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Лемешівське споживче товариство звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за договорами оренди №№ 3, 4, 5 від 01.01.2010 р. у розмірі 7 677,96 грн.

Провадження у справі за вказаними позовними вимогами порушено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2010 р. на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України справу № 21/128 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. справа № 21/128 прийнята до провадження суддею Літвіновою М.Є., справі присвоєно № 35/461, її розгляд призначено на 15.09.2010 р.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову та повідомив суд, що станом на час розгляду справи у суді, підприємницькою діяльністю не займається і державна реєстрація останнього скасована.

Ухвалою суду від 15.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010 р.

У судове засідання, призначене на 11.10.2010 р., відповідач не зявився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між Лемешівським споживчим товариством та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 були укладені договори оренди №№ 3, 4, 5 (далі договори).

Відповідно до п.п. 1.1. договорів позивач, як орендодавець, надає відповідачу приміщення, зазначені у п.п. 1.2. договорів, у тимчасове користування, а відповідач, як орендар, приймає майно в оренду для власного користування. Згідно із п.п. 1.2. договорів відповідачеві були передані приміщення за такими адресами:

АДРЕСА_1, загальною площею 125 кв.м. (за договором оренди № 3);

АДРЕСА_2, загальною площею 108 кв.м. (за договором оренди № 4);

АДРЕСА_3, загальною площею 60 кв.м. (за договором оренди № 5).

Договори були укладені строком на 11 місяців до 01.12.2010 р. (п. 5.1. договорів).

Пунктом 2.2.5. договорів на орендаря покладений обовязок у встановлені договорами терміни проводити розрахунки за орендну плату.

Згідно із п. 3.2. договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно попередньою оплатою не пізніше тридцятого числа за наступний орендований місяць. Оплата за електроенергію, газ, воду, каналізацію (в разі використання) проводиться в терміни, зазначені в п. 3.2. договору згідно виставлених рахунків.

На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки № 11 від 20.04.2010 р. на суму 5 678,98 грн. та № 19 від 31.05.2010 р. на суму 3 385,78 грн.

Як свідчать матеріали справи та пояснив представник позивача, квитанцією № 02 від 30.04.2010 р. відповідач частково сплатив орендну плату за травень сумі 1500,00 грн.

Таким чином, заборгованості відповідача по сплаті орендної плати становить 7 564,76 грн.

Листом від 17.06.2010 р. відповідач зобовязався у строк до 01.07.2010 р. погасити заборгованість у сумі 7 563,59 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 285, ст. 286 ГК України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та оплати комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 7564,76 грн.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 45,59 грн. та штраф у розмірі 42,72 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 4.1. договорів, яким передбачено, що за прострочення платежу орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми затримки та пеню з розрахунку подвійної ставки Національного банку України, діючої на день затримки, від несвоєчасно внесеної плати за кожний день прострочення.

Згідно із розрахунком суду, розмір пені за вказані позивачем періоди становить 91,36 грн., а штраф відповідно до умов договору складає 756,47 грн.

Враховуючи, що в силу вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача і таке клопотання позивачем не заявлялось, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню у сумі 45,59 грн. та 42,72 грн. відповідно грн. за розрахунками позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути з відповідача 24,87 грн. процентів річних.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок процентів річних, суд дійшов висновку, що він не суперечить законодавству та умовам договору, а тому позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню згідно із розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної сплати суми боргу за договором та не навів підстав для звільнення від обовязку її оплатити.

Посилання відповідача на те, що він не займається підприємницькою діяльністю і станом на момент розгляду справи державна реєстрація його підприємницької діяльності скасована, спростовуються наявною у матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якої станом на 21.09.2010 р. у ЄДР відсутні записи про припинення державної реєстрації фізичної особи підприємця Касіча С.Ю.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 7677,94 грн. за наступних розрахунком:

7 564,76 + 45,59 + 42,72 + 24,87 = 7677,94

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 546, 547, 625, 626, 627, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лемешівського споживчого товариства (17092, чернігівська обл., Козелець кий район, с. Лемеші, вул. Жовтнева, буд. 3, ідентифікаційний код 03352679) 7564 (сім тисяч пятсот шістдесят чотири) гривні 76 коп. основного боргу, 42 (сорок дві) гривні 72 коп. штрафу, 45 (сорок пять) гривень 19 коп. пені, 24 (двадцять чотири) гривні 87 коп. процентів річних, 101 (двісті сім) гривень 99 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 98 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.10.2010