Рішення № 12199263, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/44911.10.10 За позовом           Голосіївської районної в м. Києві ради

до           Приватного підприємства «РІД»

про                     стягнення 28 092,85 грн.

                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Слободюк О.І. –предст. за довір. № 143/01-Р від 29.04.2010 р.;

від відповідача:           не з’явились.

У судовому засіданні 11.10.2010 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Голосіївська районна у м. Києві рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом доПриватного підприємства "РІД"про стягнення 28 092,85 грн. заборгованості за Типовим договором нежитлового приміщення №108-08 від 25.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010р. порушено провадження у справі №35/449, розгляд справи призначений на 15.09.2010р.

У судове засідання 15.09.2010р. сторони своїх представників не направили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, витребувані судом документи не надали.

Ухвалою суду від 15.09.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.10.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.10.2010 р., представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 06.10.2010р. оголошувалась перерва до 11.10.2010р.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві та у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 08.09.2010 р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі Розпорядження Голосіївської районної у м. Києві ради №127 від 24.12.2007р. між Голосіївською районною у м. Києві радою та Приватним підприємством «РІД»25.03.2008 р. був укладений Типовий договір №108-08 оренди житлового приміщення (далі –договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району у м. Києві, знаходиться за адресою: вул. Боженка, 47/49 і розташоване на 1 поверсі, площею 117,6 кв.м., для проведення державних проектних, науково-дослідних розробок, обслуговування та розробок сучасних виробів медичного призначення.

Пунктом 2.15. договору на орендаря покладений обов’язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні послуги та інші видатки, зазначені у договорі та передбачені нормативними актами чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.3. договору розмір орендної плати за перший календарний місяць встановлюється у розмірі 4 063,11 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно, в повному обсязі незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця.

Як передбачено п. 3.6. договору по закінченні терміну дії договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно. Пунктом 2.20. договору передбачено, що підставою для припинення нарахування орендних платежів по договору є акт передачі орендованого приміщення орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.07.2008р. розмір місячної орендної плати за перший місяць розрахунку становить 4444,59 грн., відшкодування витрат, пов’язаних із утриманням земельної ділянки, становить 347,15 грн., розмір витрат, пов’язаних з утриманням будинку, становить 398,66 грн.

Загальний розмір платежів орендаря на користь орендодавця з 01.07.2008р. складає 5190,40 грн. без ПДВ.

Договір був укладений на термін з 25.03.2008р. до 25.02.2009р. (п. 5.1. договору). Згідно із п. 5.2. договору після закінчення зазначеного терміну договір оренди припиняє свою дію.

24.02.2009р. позивач направив відповідачеві повідомлення про закінчення договору оренди, яким повідомив, що строк дії договору закінчується 25.02.2009р. і позивач не має наміру на укладення договору оренди на новий строк.

Згідно із актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 14.05.2009р., складеним КП «ЖЕО-112», відповідач був виселений із орендованого приміщення 14.05.2009 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання по сплаті орендної плати за період з листопаду 2008р. по травень 2009р., що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 28 092,85 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Київської міської ряди №208/1642 від 27.12.2001р. «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»було затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва, до якого було включено жилий будинок по вул. Боженко 47/49, літ А (ряд. 239). Таким чином, спірне приміщення є комунальним майном, правовий режим якого, а також права та обов’язки сторін, пов’язані з його орендним використанням, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Як передбачено ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата за користування об’єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 28 092,85 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної сплати суми боргу за договором та не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 28 092,85 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 546, 547, 625, 626, 627, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «РІД»(03150, м. Київ, вул. Боженка, 47/49, ідентифікаційний код 30019948) на користь Голосіївської районної в м. Києві ради (03150, м. Київ, Червоноармійська, 98, ідентифікаційний код 26077543) 28 092 (двадцять вісім тисяч дев’яносто дві) гривні 85 коп. основного боргу, 280 (двісті вісімдесят) гривень 93 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

Суддя                     М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.10.2010