Рішення № 12199246, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/41811.10.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»

до           Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю

про                     стягнення 1 719,41 грн.

                                                                                 Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Запальська Р.В. –предст. за довір. № б/н від 03.01.2010р.;

від відповідача:           Бурдюгова Ю.А. –предст. за довір. (була присутня в с.з. 01.10.2010).

У судовому засіданні 11.10.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 1 719,41 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. порушено провадження у справі № 35/418, розгляд справи призначено на 06.09.2010 р.

У судовому засіданні 06.09.2010 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.09.2010 р.

У судовому засіданні 13.09.2010 р. представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у позові повністю, так як станом на час розгляду справи у суді заборгованість перед позивачем відсутня.           

У зв’язку із невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, та неподанням витребуваних документів, ухвалою суду від 13.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 22.09.2010 р.

У судовому засіданні 22.09.2001 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнити клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору у справі № 35/418.

У поданому відзиві на позов відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем у зв’язку із здійсненим відповідачем зарахуванням зустрічних вимог.

Ухвалою суду від 22.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2010 р.

У судовому засіданні 01.10.2010 р. представник відповідача подав уточнений відзив на позов, в якому до раніше вказаних заперечень пояснив, що зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії їх існування.

Представник позивача у наданих поясненнях на відзив зазначив, що позивач належним чином виконав зобов’язання за яким відповідачем здійснено зарахування зустрічних вимог.

У судовому засіданні 01.10.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 11.10.2010 р.

У судове засідання 11.10.2010 р представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»в період з 11.08.2008 р. по 29.08.2008 р. за видатковими накладними № 3718 від 11.08.2008 р., № 3743 від 12.08.2008 р. та № 4190 від 29.08.2008 р. передало Фірмі «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю товар загальною вартістю 17 535,53 грн.

Відповідно до п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товар за вказаними вище накладними було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача, повноваження якого підтверджуються довіреностями серії ЯПД № 419635, ЯПД № 419629 від 11.08.2008 р. та ЯПД № 419892 від 28.08.2008 р., копії яких містяться у матеріалах справи.

Зазначені обставини свідчать про те, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України у спрощений спосіб було укладено господарський договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконані зобов’язання з поставки товару відповідачеві, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, перерахувавши позивачеві 15 816,12 грн., що підтверджується банківськими виписками з банківського рахунку позивача.

Судом встановлено, що сторонами не був погоджений строк оплати поставленого товару.

12.05.2010 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 1 719,41 грн. Зазначена претензія була отримана відповідачем 14.05.2010 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 02888434.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з викладеного, відповідач повинен був повністю оплатити товар протягом 7 днів з моменту отримання претензії, тобто до 21.05.2010 р. Проте, зазначене зобов’язання відповідачем не виконане.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на наявність зустрічних вимог до позивача, що виникли внаслідок оплати відповідачем виставленого позивачем рахунку №498398 від 17.06.2010 на суму 15079,68 грн. Відповідач зазначає, що оплачений ним за вказаним рахунком товар не був поставлений позивачем, а тому у цьому зобов’язанні відповідач є кредитором на суму 15 079,68 грн.

Як передбачено ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

13.09.2010 відповідач направив позивачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли внаслідок поставки товару позивачем на суму 1 719,49 грн. та внаслідок оплати відповідачем виставленого позивачем рахунку №498398 від 17.06.2010 р. на суму 15 079,68 грн.

Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем накладних №470809 від 06.08.2010, № 495920 від 01.09.2010 та довіреностей №ТММ 3235 від 05.08.2010 р., №ТММ 3479 від 31.08.2010, товар за рахунком №498398 був поставлений позивачем і отриманий відповідачем повністю. Таким чином, у відповідача відсутні вимоги до позивача, пов’язані із виконанням зазначеного зобов’язання і щодо яких відповідачем було здійснено зарахування вимог позивача на суму 1719,49 грн..

Отже, оскільки факт поставки товару та наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 1719,41 грн. належним чином доведений та документально підтверджений позивачем і відповідачем зазначені факти не спростовані, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу у вказаній сумі підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, б. 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Покрівельні рішення»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7-А, ідентифікаційний код 32769312) 1 719 (одну тисячу сімсот дев’ятнадцять) гривень 41 коп. боргу, 102 (сто дві) гривні державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.10.2010 р.