Рішення № 12199228, 18.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/47118.10.10 За позовом Державного підприємства "Чайка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінтертрейд 2006"

третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

про стягнення 101 437,31 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Банах О.Л. предст. за довір. № 222 від 20.08.2010 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи:не з'явився.

У судовому засіданні 18.10.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Державне підприємство "Чайка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінтертрейд 2006", третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області про стягнення з відповідача 97 133,99 коп. основного боргу та 4 303,32 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за договором оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №435 від 22.11.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. порушено провадження у справі № 35/471, розгляд справи призначений на 29.09.2010р.

Відповідач у судове засідання, призначене на 29.09.2010 р., свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.09.2010 р. не виконав та не надав витребувані судом документи, заяв та клопотань до суду не подавав.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.09.2010 р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою суду від 29.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 18.10.2010 р.

У судове засідання, призначене на 18.10.2010 р., представник відповідача повторно не зявився, при причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Представник третьої особи у судове засідання також не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалінтертрейд 2006" був укладений Договір № 435 оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, за участю балансоутримувача передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно) окреме індивідуально визначене нерухоме майно: гідроспоруда № 3 спускного та випускного клапана (інвентарний номер 643), гідроспоруда № 4 спускного та випускного клапана (інвентарний номер 644), гідроспоруда № 5 спускного та випускного клапана (інвентарний номер 645), гідроспоруда № 6 спускного та випускного клапана (інвентарний номер 646), земляна гребля № 3 (інвентарний номер 679), земляна гребля № 4 (інвентарний номер 680), земляна гребля № 5 (інвентарний номер 681), земляна гребля № 6 (інвентарний номер 682), які розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісне та знаходиться на балансі Державного підприємства "Чайка" (надалі "Балансоутримувач"), вартість якого, визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку, станом на 30.08.2006 р. становить 1 159 814 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою ведення виробничої діяльності.

Згідно із п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання договору та акта приймання-передачі майна між орендарем та балансоутримувачем. 30.11.2006 р. між ДП "Чайка" та ТОВ "Універсалінтертрейд 2006" був підписаний акт приймання-передачі в оренду окремого індивідуально визначеного нерухомого майна за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісне.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із п. 10.1. договору він був укладений строком на 364 дні, з 22.11.2006 р. по 21.11.2007 р. включно. Додатковою угодою 2 сторони виклали пункт 10.1. договору в новій редакції, відповідно до якої продовжили строк договору до 21.11.2010 р.

Пунктом 5.2. договору на орендаря покладений обов'язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший базовий місяць оренди 10 114,75 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції: 70 % орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 30 % орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Додатковою угодою № 1 від 18.05.2007 р. до договору сторони виклали абзац 1 п. 3.1. договору у новій редакції, відповідно до якої орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України без ПДВ за січень 2007 р. становить 15 662,15 грн., орендна ставка 15%. Базовий місяць січень 2007 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 97 133,99 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовий режим майна, що належить до державної власності, а також права та обовязки сторін, повязані з орендним використанням такого майна, визначаються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцем нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування обєктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 97 133,99 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, обставини, зазначені позивачем у позові, не спростував та не надав власного розрахунку суми заборгованості та штрафних санкцій.

Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5. договору оренди передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендної плати нарахована пеня в розмірі 4 303,32 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону та перевірений судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної та своєчасної сплати орендної плати за договором та не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 101 437,31 грн.

З огляду на задоволенням позову у повному обсязі витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 546, 547, 626, 627, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалінтертрейд 2006" (03150, м. Київ, вул. Горького, 95, інформація про банківські рахунки відсутня, код ЄДРПОУ 34569441) на користь Державного підприємства "Чайка" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 38, рахунок №260083018466 в ПАТ «Промінвестбанк»м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31245250) 97 133 (дев'яносто сім тисяч сто тридцять три) гривні 99 коп. основного боргу, 4 303 (чотири тисячі триста три) гривні 32 коп. пені, 1 014 (одну тисячу чотирнадцять) гривень 37 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 25.10.2010