Рішення № 12198925, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/8114.09.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Віса Алтекс»

про стягнення 39306,71 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сімонова Є.О. –представник за довіреністю № 569/11.5.2 від 14.12.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк” в особі відділення «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Віса Алтекс»про стягнення 39306,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Віса Алтекс»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 03.44/07-СК, згідно п. 1.1. якого, що був змінений договором від 10.11.2008 року про внесення змін до кредитного договору 03.44/07-СК від 27.12.2007 року, предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (далі кредит) на таких умовах:

- сума кредиту –57000,00 гривень,

- строк користування по 24 грудня 2010 року,

- плата за користування кредитом 20 % процентів річних.

          Сторонами був підписаний графік погашення кредиту до договору № 03.44/07-СК від 27.12.2007 року.

Відповідно до п. 3.2. договору при розрахунку процентів використовується фактична кількість днів в році. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою:

Р=(D*Q):100:365/366, де

Р - сума процентів за один день користування кредитом, D - сума заборгованості за кредитом, Q - розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів, 365/366 –розрахункова кількість днів у році.

При нарахуванні процентів враховується день зарахування коштів рахунку на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або його частини.

Відповідно до п. 3.1. договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору –надалі у тексті - графік. У разі зміни графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором.

У забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 03.44/07-СК між сторонами було укладено договір застави № 03.44/07-ДЗ, посвідчений 27.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан А.О. зареєстрований в реєстрі за № 1093.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в повному обсязі.

27.05.2009 року позивач направив відповідачеві лист-вимогу за вих. № 231/103-80-2, проте даний лист-вимога був залишений без відповіді та задоволення.

Станом на 22.12.2009 року строкова заборгованість по кредиту становить 20583,18 грн., прострочена заборгованість по кредиту становить 12666,71 грн., прострочена заборгованість за процентами становить 4445,45 грн.

Керуючись п. 8.1. договору позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1193,22 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 418,14 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року порушено провадження у справі № 33/81 і призначено до розгляду на 01.03.2010 року.

У судове засідання 01.03.2010 року представник відповідача з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/81 від 21.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання зявився, частково подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/81 від 21.01.2010 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 19.04.2010 року.

У судове засідання 19.04.2010 року представник не відповідача з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/81 від 21.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 25.05.2010 року.

В судове засідання 25.05.2010 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 19.04.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 05.07.2010 року.

У судове засідання 05.07.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/81 від 21.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання з’явився, через загальний відділ діловодства подав документи по справі.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 20.07.2010 року.

У судове засідання 20.07.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/81 від 21.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали Господарського суду від 05.07.2010 року не виконав.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 14.09.2010 року.

У судове засідання 14.09.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/81 від 21.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з’явився заявив усне клопотання про зміну організаційно-правової форми позивача з відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” на публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”.

Суд задовольнив вищезазначене клопотання представника позивача та здійснив зміну організаційно-правової форми позивача на публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 13.09.2010 року, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 21.05.2010 року по кредиту у сумі 33249,90 грн., індекс інфляції за порушення строків повернення кредиту у сумі 1562,76 грн., три проценти річних за порушення строків повернення кредиту у сумі 3756,80 грн., простроченої заборгованості за процентами з 26.04.2009 року по 21.05.2010 року у сумі 7251,19 грн., індекс інфляції за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 536,59 грн., три проценти річних за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 131,71 грн., пеню, нараховану на суму прострочених відсотків з 28.11.2008 року по 21.05.2010 року у сумі 916,00 грн., пеню нараховану за порушення строків повернення кредиту з 28.11.2008 року по 21.05.2010 року у сумі 2625,31 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 500,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Судом відмовлено в прийняті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції за порушення строків повернення кредиту у сумі 1562,76 грн., три проценти річних за порушення строків повернення кредиту у сумі 3756,80 грн., індексу інфляції за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 536,59 грн., три проценти річних за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 131,71 грн., оскільки, як з неї вбачається позивач збільшує суму позову за рахунок індексу інфляції за порушення строків повернення кредиту, три проценти річних за порушення строків повернення кредиту, індексу інфляції за несвоєчасну сплату відсотків, три проценти річних за несвоєчасну сплату відсотків, які не були заявлені в позовній заяві. Так, в позовній заяві позивач заявляє вимоги, що виникли у зв’язку з заборгованістю по неповернутому кредиту, заборгованістю в частині прострочених відсотків та пеню, нараховану на суму неповернутого кредиту і прострочених відсотків, а згідно наведеного в заяві про збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує збільшення вимоги також щодо індексу інфляції за порушення строків повернення кредиту, три проценти річних за порушення строків повернення кредиту, індексу інфляції за несвоєчасну сплату відсотків, три проценти річних за несвоєчасну сплату відсотків. Тобто, зазначеною заявою в частині стягнення з відповідача індексу інфляції за порушення строків повернення кредиту, три проценти річних за порушення строків повернення кредиту, індексу інфляції за несвоєчасну сплату відсотків, три проценти річних за несвоєчасну сплату відсотків, позивач змінює підставу і предмет позову.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову –це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

27.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Віса Алтекс»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 03.44/07-СК, згідно п. 1.1. якого, що був змінений договором від 10.11.2008 року про внесення змін до кредитного договору 03.44/07-СК від 27.12.2007 року, предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (далі кредит) на таких умовах:

- сума кредиту –57000,00 гривень,

- строк користування по 24 грудня 2010 року,

- плата за користування кредитом 20 % процентів річних.

Сторонами був підписаний графік погашення кредиту до договору № 03.44/07-СК від 27.12.2007 року.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», який набув чинності з 30.04.2009 року, назва позивача була змінена в частині організаційно-правової форми, а саме, з відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” на публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк”, про що свідчать зміни до статуту публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк”, погоджені НБУ 22.07.2010 року та зареєстровані державним реєстратором 29.07.2010 року номер запису 107410500070002928, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01№ 725805.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.2. договору при розрахунку процентів використовується фактична кількість днів в році. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою:

Р=(D*Q):100:365/366, де

Р - сума процентів за один день користування кредитом, D - сума заборгованості за кредитом, Q - розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів, 365/366 –розрахункова кількість днів у році.

При нарахуванні процентів враховується день зарахування коштів рахунку на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 5.1. договору позичальник зобов’язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку з 27.12.2008 р. по 21.05.2010 р.

Відповідно до п. 3.3. договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобов’язань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника № 26006301010006.980 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, та списання банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов’язань позичальника. Якщо грошові кошти надійшли на рахунок після 16-ої години списання коштів в рахунок виконання зобов’язань позичальника здійснюється банком на наступний банківський день.

Відповідно до п. 3.1. договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору –надалі у тексті - графік. У разі зміни графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором.

Згідно п.п. 1, 2 п. 5.6. договору позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадках невиконання позичальником зобов’язань за цим кредитним договором чи за будь-яким іншим договором, укладеним з банком та у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов’язань більше 3 (трьох) банківських днів.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 03.44/07-СК між сторонами було укладено договір застави № 03.44/07-ДЗ, посвідчений 27.12.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан А.О. зареєстрований в реєстрі за № 1093.

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу»застава –це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.

27.05.2009 року позивач направив відповідачеві лист-вимогу за вих. № 231/103-80-2, проте даний лист-вимога був залишений без відповіді та задоволення.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання по договору, станом на 21.05.2010 року прострочена заборгованість за кредитом становить 33249,90 грн., прострочена заборгованість за процентами становить за період з 26.04.2009 р. по 21.05.2010 р. становить 7251,19 грн.

В процесі розгляду справи позивач надав банківську виписку про рух коштів по рахунку з 27.12.2008 р. по 21.05.2010 р., та розрахунок суми заборгованості по кредитному договору № 03.44/07-СК від 27.12.2008 р. станом на 21.05.2010 року.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 33249,90 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7251,19 грн., визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.1. договору у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів –пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов’язань. Якщо позичальник самостійно не сплатив на користь банку штрафні санкції, які передбачені цим пунктом, кредитор має право проводити договірне списання штрафних санкцій з рахунку позичальника № 26006301010006.980 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення кредиту за період з 28.11.2008 р. по 21.05.2010 р. у сумі 2625,31 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту за період з 28.11.2008 р. по 21.05.2010 р. у сумі 916,00 грн.

Враховуючи приписи ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, таким чином розмір пені підлягає перерахунку.

Розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

28.11.08-20.01.091583,34541256,22

28.12.08-20.01.091583,34241224,99

28.01.09-09.04.091583,34721274,96

28.02.09-09.04.091583,34401241,64

28.03.09-09.04.091583,34131213,53

27.04.09-14.06.091583,34491251,01

15.06.09-11.08.091583,34581155,35

12.08.09-25.10.091583,347510,2566,70

26.05.09-14.06.091583,34201220,82

15.06.09-11.08.091583,34581155,35

12.08.09-23.11.091583,3410410,2592,48

26.06.09-11.08.091583,34471144,85

12.08.09-24.12.091583,3413510,25120,05

24.07.09-11.08.091583,34191118,13

12.08.09-24.01.091583,3416310,25144,95

26.08.09-23.02.101583,3418210,25161,85

28.09.09-23.03.101583,3418210,25161,85

26.10.09-25.04.101583,3418210,25161,85

26.11.09-21.05.101583,3417710,25157,40

28.12.09-21.05.101583,3414510,25128,94

26.01.10-21.05.101583,3411610,25103,16

26.02.10-21.05.101583,348510,2575,59

26.03.10-21.05.101583,345710,2550,69

26.04.10-21.05.101583,342610,2523,12

Всього:---1905,48

Оскільки, відповідно до п. 3.1. договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснються в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати процентів, таким чином прострочення платежу наступає у строки згідно вищеназваного графіка.

П. 3.3. договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування коштів позичальником у день настання зобов’язань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника у ВАТ ВТБ Банк та списанням банком сумм заборгованості з цього рахунку на виконання зобов’язань позичильника.

Розрахунок пені за несвоєчасне погашення процентів:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

28.11.08-20.09.09816,59541228,99

28.12.08-20.01.09697,36241211,01

28.02.09-09.04.09635,07411217,21

26.03.09-09.04.10583,0015125,75

27.04.09-14.06.09601,24491219,37

15.06.09-11.08.09601,24581121,02

12.08.09-25.10.09601,247510,2525,33

26.05.09-14.06.09546,5720127,19

15.06.09-11.08.09546,57581119,11

12.08.09-23.11.09546,5710410,2531,93

26.06.09-11.08.09564,79471116,00

12.08.09-24.12.09564,7913510,2542,82

27.07.09-11.08.09546,5716115,27

12.08.09-24.01.10546,5716610,2550,96

26.08.09-23.02.10564,7918210,2557,73

26.09.09-28.03.10564,7918210,2557,73

26.10.09-25.04.10546,5718210,2555,87

26.11.09-21.05.10564,7917710,2556,15

28.12.09-21.05.10546,5714510,2544,51

26.01.10-21.05.10564,7911610,2536,80

26.02.10-21.05.10564,798510,2526,96

26.03.10-21.05.10510,145710,2516,33

26.04.10-21.05.10564,792610,258,25

Всього: 662,29 Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої на суму прострочених відсотків у сумі 662,29 грн. та пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту у сумі 1905,48 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають стягненню В частині стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму прострочених відсотків у сумі 253,71 грн. та пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту у сумі 719,83 грн. відмовити.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 9,73 грн., на відповідача –430,69 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 5,22 грн., на відповідача –230,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віса Алтекс»(02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52; п/р 26006301010006.980 у ПАТ ВТБ банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 34184745) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” в особі відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ ВТБ Банк (01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; код ЄДРПОУ 14359319; рахунок 373929000323 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 33249 (тридцять три тисячі двісті сорок дев’ять) грн. 90 коп., прострочену заборгованість за процентами в розмірі 7251 (сім тисяч двісті п’ятдесят одну) грн. 19 коп., пеню за порушення строків повернення кредиту у сумі 1905,48 (одна тисяча дев’ятсот п’ять) грн. 48 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 662 (шістсот шістдесят дві) грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 430 (чотириста тридцять) грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230 (двісті тридцять) грн. 78 коп.

3. В частині стягнення пені, нарахованої на суму прострочених відсотків у сумі 253,71 грн. та пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту у сумі 719,83 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 19.10.2010 року.