Рішення № 12197889, 26.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2010Справа №2-23/4970-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноватор" (98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Горіхова, 32)

До відповідача Кредитної спілки "Гедеон" (98600, АР Крим, м. Ялта, провул. Новий, 2)

про розірвання договору оренди, витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 7 500,00 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Конькова О.Г., директор, паспорт ЕТ №051107

Від відповідача – не з’явився.

          Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом, яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди приміщення у розмірі 7500,00грн., розірвати вказаний договір, витребувати з користування відповідача орендоване приміщення та усунути перешкоди в користуванні приміщенням шляхом звільнення від майна та фінансово-господарських документів відповідача.

          Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

           Представник відповідача у судове засідання 26.10.2010р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

Встановив :

31.03.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноватор" (Орендодавець) та Кредитна спілка "Гедеон" (Орендар) уклали договір оренди приміщення.

Згідно п.1.1 вказаного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у оренду приміщення загально площею 33,5 кв.м, що розташоване за адресою: 98635, м.Ялта, пров.Новий, буд.2.

Також пунктом 1.2 договору оренди передбачено, що право користування об’єктом оренди виникає у Орендаря з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата нараховується в період з дня підписання договору до моменту фактичного виселення Орендаря.

Згідно п.п.3.2, 3.3 договору розмір орендної плати за один місяць становить 500,00 грн. в т.ч. ПДВ. Орендна плата вноситься Орендарем розрахунковий рахунок Орендодавця протягом п’яти банківських днів після отримання рахунка.

Пунктом 2.1 договору передбачений строк його дії – з 31.03.2009р. по 01.04.2010р.

31.03.2009р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі згідно якого Орендар прийняв у оренду вищевказане приміщення.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарюваннятаіншіучасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За період з 31.03.2009р. по 01.04.2010р. за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у сумі 7500,00 грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості з орендної плати.

Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 7500,00грн. та підлягає стягненню.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття – “значної міри” позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

На підставі викладеного, позовна вимога щодо розірвання договору оренди приміщення, укладеного між сторонами підлягає задоволенню.

          Крім того, на даний момент спірне приміщення за цільовим призначенням відповідачем не використовується, в ньому тільки знаходяться речі та фінансово - бухгалтерські документи господарської діяльності відповідача, які в свою чергу, позивачу перешкоджають користуватись належним йому приміщенням.

          Відповідно до вимог ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

          Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном, на власний розсуд.

          Відповідно до вимог ч.1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

          Також ч.ч.1 2 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, та особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

          На підставі викладеного, відповідач повинен звільнити належне позивачу приміщення, а саме площею 33,5 кв.м, яке розташоване в буд.2 по провулку Новий у м.Ялта.

          Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 26.10.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 01.11.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір оренди приміщення від 31.03.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноватор" (98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Горіхова, 32) та Кредитною спілкою "Гедеон" (98600, АР Крим, м. Ялта, провул. Новий, 2).

3.          Стягнути з Кредитної спілки "Гедеон" (98600, АР Крим, м. Ялта, провул. Новий, 2, р/р 26502054900030, ЗАТ «Приватбанк», м.Сімферополь, ЄДРПОУ 33876322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноватор" (98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Горіхова, 32, р/р 2600432104001, ЯФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324270, ЄДРПОУ 20724585) 7500,00 грн. основного боргу, 187,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Витребувати з користування Кредитної спілки "Гедеон" (98600, АР Крим, м. Ялта, провул. Новий, 2, р/р 26502054900030, ЗАТ «Приватбанк», м.Сімферополь, ЄДРПОУ 33876322) приміщення площею 33,5 кв.м, розташоване за адресою: м.Ялта, пров.Новий, буд.2.

5.          Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноватор" (98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Горіхова, 32, р/р 2600432104001, ЯФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324270, ЄДРПОУ 20724585) перешкоди в користуванні належним йому приміщенням площею 33,5 кв.м, розташованим за адресою: м.Ялта, пров.Новий, буд.2 шляхом звільнення вказаного приміщення від майна та фінансово-бухгалтерських документів Кредитної спілки "Гедеон" (98600, АР Крим, м. Ялта, провул. Новий, 2, р/р 26502054900030, ЗАТ «Приватбанк», м.Сімферополь, ЄДРПОУ 33876322).

6.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.