Рішення № 12197862, 04.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2010Справа №2-22/4910-2010 За позовом – ТОВ «Шок – комплекс», м. Сімферополь. вул. Гайдара, 14

до відповідача – ДП ССУ – 4 ВАТ «Кримстрой», м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 41

про стягнення 156847,15 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Подобная К.С., представник, дов від 18.01.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Шок – комплекс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП ССУ – 4 ВАТ «Кримстрой», просить суд заборгованість в сумі 156847,15 грн., у тому числі: сума основного боргу – 102256,80 грн., пеня – 20924,04 грн., 3% річних – 6576,31 грн., збитки від інфляції – 27090,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами на виконання електромонтажних робіт, не оплатив належним чином та у повному обсязі виконані позивачем роботи, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 102256,80 грн.

22.10.2010 року до Господарського суду АР Крим надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив суму пені та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 10624,92 грн. Решту заявлених вимог позивачем залишено без змін.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір на виконання електромонтажних робіт по об'єкту «32-х житловий будинок з вбудованими прибудованими приміщеннями торгівельно-побутового призначення по вул. Большевістська - Пролетарська в м. Сімферополь».

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати власними і залученими силами на об'єкті електромонтажні роботи, а також відповідач зобов'язаний прийняти і сплатити виконану роботу.

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили проведення відповідачем фінансування об'єкта з моменту підписання договору шляхом перерахування грошових коштів у вигляді авансових, проміжних і закінчених платежів на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що підрядник зобов’язується виконати та здати, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи згідно формам №КБ - 2В , № КБ - 3.

Між позивачем та відповідачем були підписані акти прийому виконаних підрядних робіт форми №КБ -2в: акт за квітень 2008 року на суму 28827,60 грн., акт за травень 2008 року на суму 26697,60 грн., акт за червень 2008 року на суму 37072,80 грн., акт за липень 2008 року на суму 24658,80 грн. Всього на суму 117 256,80 грн.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, сплатив лише 10000,00 грн., що підтверджується п/д № 326 від 23.04.2008 року на суму 10000,00 грн.

01 серпня 2008 року між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони визначили наявність заборгованості відповідача на суму 107256,80 грн.

Надалі, відповідач перерахував позивачу 5000,00 грн., що підтверджується п/д № 501 від 13.08.2009 року на суму 5000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 102256,80 грн.

19.01.2010 року позивач відповідачу надіслав претензію вих. № 3, щодо сплати суми заборгованості.

Відповідач надіслав лист № 13/43 від 18.02.2010 року із проханням відстрочити виплату боргу у зв'язку з важким фінансовим положенням на підприємстві.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 102256,80 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 10624,92 грн., 3% річних – 6576,31 грн., збитки від інфляції – 27090,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3. договору за порушення сторонами строків виконання зобов’язання за договором винна сторона оплачує іншій стороні неустойку, яка нараховується від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ДП ССУ – 4 ВАТ «Кримстрой» (м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 41, рахунок № 2600401010745 в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 02132875) на користь ТОВ «Шок – комплекс» (м. Сімферополь. вул. Гайдара, 14, рахунок № 26002440183750 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 32681537) заборгованість в сумі 146548,03 грн., у тому числі: сума основного боргу – 102256,80 грн., пеня – 10624,92 грн., 3% річних – 6576,31 грн., збитки від інфляції – 27090,00 грн.

3.          Стягнути з ДП ССУ – 4 ВАТ «Кримстрой» (м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 41, рахунок № 2600401010745 в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 02132875) на користь ТОВ «Шок – комплекс» (м. Сімферополь. вул. Гайдара, 14, рахунок № 26002440183750 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 32681537) 1465,48 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ДП ССУ – 4 ВАТ «Кримстрой» (м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 41, рахунок № 2600401010745 в КРФ ВАТ «Кредо банк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 02132875) на користь ТОВ «Шок – комплекс» (м. Сімферополь. вул. Гайдара, 14, рахунок № 26002440183750 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 32681537) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.11.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.