Постанова № 12197770, 17.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2010 року Справа № 2а-4928/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.01.2009 року по 20.04..2010 року в сумі 18 190 грн. 93 коп., -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2010 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.01.2009 року по 20.04..2010 року в сумі 18 190 грн. 93 коп., в обґрунтування якого зазначив, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області в якості платника страхових внесків. В порушення ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV СПД фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за період з 20.01.2009 року по 20.04..2010 року має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 18190 грн. 93 коп. На підставі ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу на зазначену суму, яку останнім було отримано 17.05.2010 року, станом на 01.06.2010 року сума боргу відповідачем не погашена та не оскаржена у встановленому законодавством порядку. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.01.2009 року по 20.04..2010 року в сумі 18 190 грн. 93 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином,про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 13). Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи без його участі не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністратвиного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статею 17 Кодексу адміністратвиного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністратвиного судочинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV - страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи- субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі-Закон) встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Частиною 2 ст.106 Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Так, у порушення вказаних норм Закону відповідач СПД фізична особа ОСОБА_1 не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим станом на 01.06.2010 року за ним утворилася заборгованість зі сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.01.2009 року по 20.04.2010 року, що підтверджується картками особового рахунку страхувальника (аркуші справи 3-4,5).

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

У звязку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін сплачені не були, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV було надіслано вимогу №Ф-21 від 06.05.2010р. на суму 18190,93 грн., яка була отримана особисто відповідачем 17.05.2010р., що підтверджується копією повідомлення про вручення зазначеної вимоги (аркуш справи 6), але в рахунок сплати боргу за вказаною вимогою коштів від відповідача до теперешнього часу не надходило.

Відповідно до п. 2 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.01.2009 року по 20.04..2010 року в сумі 18 190 грн. 93 коп. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено на 25 серпня 2010 року, про що оголошено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 ст. ст. 17, 18,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 20.01.2009 року по 20.04.2010 року в сумі 18 190 грн. 93 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792399, місцезнаходження: 94513 Луганська область, м.Красний Луч, вул.Гірна,буд2; р/рахунок 25601312732, Ощадбанк 3115, МФО 364133) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період 20.01.2009 року по 20.04.2010 року в сумі 18 190 грн. 93 коп. (вісімнадцять тисяч сто девяносто гривень 93 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови складено та підписано 25 серпня 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб