Постанова № 12197742, 12.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2010 року Справа № 2а-4760/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі судового засідання: Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську до Приватного підприємства «АЛНІ»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3742,43 грн. та з комунального податку в сумі 11,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2010 року позивач - Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м.Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач Приватне підприємство «АЛНІ» (ід.код 23477035) зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.04.1997 року за реєстраційним номером 13821200000012720, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську з 22.04.1997 року. Станом на 04.06.2010р. відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 3742,43 грн. та з комунального податку в сумі 11,90 грн. Згідно з абз.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій дкларації, було узгодженим з дня подання такої податкової декларації. У звязку з несплатою податкового зобовязання, згідно діючого законодавства та, з метою погашення податкового боргу платником податків - ПП «АЛНІ», ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а саме, на юридичну адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога №1/10 від 11.01.2010р., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 18.01.2010р. Так, 06.04.2010р. позивачем складено акт, що підтверджує вручення через дошку оголошень другої податкової вимоги №2/117 від 24.02.2010р., яка вважається врученою 06.04.2010р. Однак, ужиті заходи не надали бажаного результату. На підставі викладено, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3742,43 грн. та з комунального податку в сумі 11,90 грн., звернувши стягнення на активи платника податків Приватного підприємства «АЛНІ».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений, про причини неприбуття суду не доповів. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 КАС України стосовно визначення адміністративної справи.

Стаття 17 КАС України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 КАС України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також, цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до абз.4 пп.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач Приватне підприємство «АЛНІ» зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.04.1997 року за реєстраційним номером 13821200000012720, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську з 22.04.1997 року №23477035 (аркуші справи 10,11).

Станом на 04.06.2010 року у відповідача виникла податкова заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 3742,43 грн. та комунального податку в сумі 11,90 грн. (аркуш справи 4).

Позивачем на адресу відповідача поштою направлялися перша податкова вимога №1/10 від 11.01.2010р., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 18.01.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 14) та друга податкова вимога №2/117 від 24.02.2010р., яку, через неможливість вручення, 06.04.2010р. було розміщено на дошці оголошень ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, що підтверджується актом про неможливість вручити поштою податкову вимогу за юридичною адресою від 06.04.2010 року (аркуш справи 15). Вказані податкові вимоги вважаються врученими відповідно 18.01.2010р. та 06.04.2010р.

07.05.2010 року позивачем прийнято рішення № 24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків Приватного підприємства «АЛНІ» в рахунок погашення його податкового боргу (аркуш справи 17).

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позивач відноситься до субєкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.

На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем податковго боргу на загальну суму 3754,33 грн. судом не встановлено.

Враховуючи те, що активи платника податків відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а також те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку податковий борг не сплатив, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську до Приватного підприємства «АЛНІ»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3742,43 грн. та з комунального податку в сумі 11,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 17 серпня 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську до Приватного підприємства «АЛНІ»» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3742,43 грн. та з комунального податку в сумі 11,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «АЛНІ» (місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Лутугінська, буд.133; ідентифікаційний код 23477035; р/р 26008248821,МФО 304988 «Укркомунбанк», р/р 26005013270420, МФО 304632 Луг.ФАТ «Брокбізнесбанк» м.Луганськ) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3 742 грн. 43 коп. (три тисячі сімсот сорок дві гривні 43 копійки) на користь Державного бюджету України (код платежу 14010100, отримувач УДК у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код отримувача 24046581, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31110029700003) та з комунального податку у розмірі 11 грн. 90 коп. (одинадцять гривень 90 коп.) на користь Державного бюджету України (код платежу 16010200, отримувач УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код отримувача 24046582, банк ГУ ДКУ У Луганській області, МФО 804013, р/р 33216828700009), шляхом звернення стягнення на його активи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 17 серпня 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб