Ухвала суду № 121952539, 26.09.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/7685/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21-А, офіс 107/3; ідентифікаційний код 32735530)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139; ідентифікаційний код 42306031)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 11.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 відкрито провадження у справі № 910/7685/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" в розмірі 65 930 040, 00 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича. Попереднє засідання суду призначено на 19.09.2024.

23.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна про результати грошових вимог кредиторів.

23.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника.

Суд зазначає, що попереднє засідання в даній справі, що призначене на 19.09.2024 не відбудеться, у зв`язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці в період з 09.09.2024 по 22.09.2024, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 попереднє засідання призначено на 26.09.2024.

19.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли два клопотання розпорядника майна про витребування доказів.

У попередньому засіданні 26.09.2024 суд розглядав клопотання розпорядника майна про витребування доказів.

Розпорядник майна надав пояснення по суті поданих клопотань та просив суд про їх задоволення.

Представник ініціюючого кредитора підтримав дані клопотання.

Розглянувши клопотання розпорядника майна та заслухавши пояснення присутніх в засіданні учасників процесу, суд вказує наступне.

Подане клопотання мотивоване тим, що розпорядником майна проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, інвентаризація активів. На виконання цього обов`язку розпорядник майна звернувся до АТ "Міжнародний інвестиційний Банк" та АТ "Банк Кредит Дніпро" із запитами про надання інформації щодо рахунків боржника. Натомість, відповідей на запити арбітражного керуючого Банками надано не було.

Так, відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Частиною 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

За приписами ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами, за визначенням ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2, 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Судом враховано, що згідно ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом встановлено, що документи та інформація, про витребування яких просить розпорядник майна, нададуть змогу останньому провести інвентаризацію, аналіз фінансово-господарського стану боржника та здійснити інші дії, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим, означене вище клопотання арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, господарський суд звертає увагу Головного управління статистики у м. Києві на вимоги частин 7, 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або в ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засіданні або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутні в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому засіданні, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін у даній справі, забезпечення сторонам можливості надати всі необхідні докази, заяви та клопотання на їх розсуд, та задля об`єктивного розгляду клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника від посади та покладення його обов`язків на розпорядника майна боржника, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання та викликати в судове засідання керівника боржника - ОСОБА_1 та запропонувати останньому надати пояснення щодо поданого розпорядником майна клопотання.

Керуючись ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 81, 216, 232 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Опанасика Владислава Володимировича про витребування доказів - задовольнити.

2. Витребувати у Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (ідентифікаційний код 14352406; місцезнаходження: вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033) інформацію про банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" (ідентифікаційний код 42306031), що обслуговувались Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" у період 01 січня 2021 року по даний час, а також, виписки про рух коштів по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" (ідентифікаційний код 42306031), що обслуговувались Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" у період 01 січня 2021 року по даний час.

3. Витребувати у Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний Банк" (ідентифікаційний код 35810511; місцезнаходження: вул. Лаврська, 16, м. Київ, 01015) інформацію про банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" (ідентифікаційний код 42306031), що обслуговувались Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний Банк" у період 01 січня 2021 року по даний час, а також, виписки про рух коштів по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма містоінвестбуд" (ідентифікаційний код 42306031), що обслуговувались Акціонерним товариством "Міжнародний інвестиційний Банк" у період 01 січня 2021 року по даний час.

4. Витребувані докази надати суду у строк до 24.10.2024.

5. Відкласти попереднє засідання на 31.10.24 о 15:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1.

6. Запропонувати керівнику боржника - ОСОБА_1 у строк до 24.10.2024 надати суду пояснення щодо клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника від посади та покладення його обов`язків на розпорядника майна.

7. Викликати у попереднє засідання, яке відбудеться 31.10.2024 керівника боржника - ОСОБА_1 .

8. Учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження, яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

9. Запропонувати учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

10. Запропонувати учасникам судового процесу для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв`язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) із зазначенням його облікового запису (логіну).

11. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, розпоряднику майна, ОСОБА_1 , Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерному товариству "Міжнародний інвестиційний Банк".

Ухвала набрала законної сили 26.09.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Сергій СТАСЮК

Повідомити сторонам, що у разі наявності заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) поданої у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання проводитимуться судом в режимі відеоконференції без винесення окремого процесуального документу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).